Над тим, аби Мета нарешті розблокувала "Азов" у своїх соцмережах, кілька років активно працювали представники полку. Згодом це питання почали вивчати і в Міністерстві цифрової трансформації України – що важливо, ще до початку російського вторгнення у 2022 році. Однак основна робота почалася саме після 24 лютого, коли бійці "Азову" героїчно тримали оборону Маріуполя, а соцмережі блокували пости за згадку полку.

Важливо Послання з Туреччини: командир захисників Маріуполя Прокопенко пояснив мету битви за місто

Майже рік знадобився для того, аби переконати Мета викреслити "Азов" зі списку небезпечних осіб та організацій. Для України – це надзвичайно важливе рішення. Вперше в історії нам зняли масштабний бан, що тривав кілька років, і який постійно підтримувала російська пропаганда по всьому світу. Тож тепер українці сміливо зможуть писати у фейсбуці й інстаграмі про полк, його військових, бойові операції, фінансові збори тощо. Звісно ж, за умови, що цей контент не порушуватиме політику Meta.

Розблокуванням "Азову" зі сторони Мінцифри в основному займався Антон Мельник – експерт з інновацій і стартапів, зі сторони полку – Юлія Федосюк, дружина бійця-азовця, представниця Асоціації родин захисників "Азовсталі", та Катерина Прокопенко – дружина командира полку Дениса Прокопенка "Редіса". То ж як вдалося вплинути на рішення Мети та чому зняття заборони з "Азову" – удар поросійській пропаганді – розповідаємо в матеріалі сайту 24 Каналу.

Почнемо з короткої історії – 7 липня 2015 року адміністрація соцмережі Facebook без попередження видалила офіційну сторінку "Азову", яка налічувала понад 50 тисяч підписників. З того часу, тобто майже за 8 років, жодної іншої офіційної сторінки полку в фейсбуці не було. Згодом з'ясувалося, що соцмережа в принципі банить за будь-яку згадку "Азову" чи його військових.

Таке рішення Facebook не обійшлося без Росії та її пропаганди. Саме країна-агресор просувала на Захід думку, що "Азов" – це неонацистське угрупування, а його бійці – радикальні націоналісти. І це попри те, що в полку служать кримські татари, грузини, євреї, яких важко уявити "нацистами". Загалом азовці – люди різної культури, релігії, які спілкуються різними мовами. Але це не відміняє того, що Росії було вигідно дискредитувати їх і показувати терористами.

Коли у нас запитують про неонацизм... "Азов" – багатонаціональний підрозділ, це така собі точка збірки антикремлівських сил, у лавах якого служать ті ж росіяни і білоруси, які не маючи можливості взяти зброю до рук у власних країнах, прийшли в "Азов" і він їм дав таку можливість,
– каже Юлія Федосюк.

На жаль, цю ворожу російську теорію про азовців-"неонацистів" підтримували і деякі західні журналісти, політики, активісти. Дійшло до того, що в жовтні 2019-го 40 конгресменів вимагали у Держдепу США внести "Азов" до списку іноземних терористичних організацій. Однак цього не сталося.

Загалом західні ЗМІ й організації, які звинувачували полк чи не у всіх гріхах військового світу, так і не змогли надати аргументовані факти цьому. До 24 лютого в Україні перебувала величезна кількість моніторингових груп, яка слідкувала, зокрема, й за полком та його бойовою діяльністю.

"Немає жодних доказів про військові злочини, які були б скоєнні представниками "Азову". І це головний аргумент. Адже можна говорити все, що завгодно, показувати якісь фотографії, та є факти. І факти говорять, що "Азов" – ефективний підрозділ, що продемонстрував героїчну міць у Маріуполі і на війні. Крім того, полк підтримують і на Сході, і на Заході, і в Центрі, і в Криму. Його підтримує єврейська громада, ЛГБТ. А це також дуже яскравий аргумент в бік неонацизму, тому що ці групи населення, на мій погляд, неонацизм та неонацистів підтримувати не будуть", – пояснює Юлія Федосюк.

Тож вся ця антиазовська кампанія вплинула не лише на людей, а й на компанії. У 2016 році Facebook вніс "Азов" до списку небезпечних організацій, і почав блокувати будь-які сторінки, пов'язані з полком. За непублічними даними, американська компанія навіть проводила якесь своє розслідування щодо "Азову", пропрацьовувала його з юристами та підкріплювала фото, відеоматеріалами, статтями з поважних західних ЗМІ. Тому довести Facebook чи Instagram, що "Азов" – не терористи чи неонацисти, користувачам було фактично неможливо.

На жаль, на весь виток російської пропаганди проти "Азову" в світі ніяк не відреагувала Україна та тодішня влада. Юлія пригадує, що "тоді всі посміялися, що це дурня, що всі ці матеріали – просто вигадка росіян, і пішли далі. А наслідки блокування полк намагається виправляти й досі".

Бан "Азову", знову ж таки, відбувся завдячуючи росіянам, їхній потужній пропаганді та ресурсам, а ще – завдяки бездіяльності українського уряду на той час. Тому згодом "Азов" уже звик до того, що вони заблоковані у соцмережах,
– каже Антон Мельник.

Останні роки українці, українські ЗМІ намагалися уникати згадок "Азову" у соцмережах, або писали про них, не називаючи прямо. Але повномасштабне вторгнення на початку 2022-го знову оголило проблему блокування полку в фейсбуці й інстаграмі. Коли азовці мужньо боронили країну на фронті, Meta масово блокувала користувачів за їх згадку.

Яскрава історія почалась після повномасштабної війни. "Азов", як і інші військові підрозділи, збільшився у рази, прийшли нові люди. Згодом полк мужньо показав себе у Маріуполі. Всі вкотре побачили, що "Азов" – це героїчний підрозділ з керівником "Редісом",
– каже Антон Мельник.

То ж чи можна було мовчати про те, що відбувалося у Маріуполі чи на "Азовсталі"? Ні. Потрібно було говорити, кричати, показувати, як азовці спільно з іншими підрозділами захищають країну, в яких умовах перебувають, як до останнього відбивають атаки росіян і відтягують на себе значні їх сили.

Тоді у мережі й з'явилися позначення "захисники Маріуполя, Азовсталі", "полк під командуванням Дениса Прокопенка" тощо. І, звісно, ж, потрібно було пильнувати, аби на фото чи відео, які постилися у мережі, не було символу чи шевронів "Азову". Це був єдиний варіант доносити світу правду про події в Маріуполі і не отримати бан.

До речі, у соцмережах 24 Каналу ми постійно писали про "Азов" ще з початку війни на Донбасі, у фейсбуці й інстаграмі були сотні постів. Однак, як і більшість українських ЗМІ, в один день отримали бан за це. А потім ще один і ще. Один з банів був за майже непомітний на світлині шеврон, хоч згадок самого "Азову" ніде не було.

"Наша історія з блокуванням "Азову" почалась ще задовго до повномасштабного вторгнення. З 2014 року ми дуже активно постили публікації з полком та його символікою. І що найдивніше, перший бан отримали за публікацію, яка провисіла на сторінці цілий рік! Тобто рік часу Мета вважала, що все окей, а потім раптово вирішила взятись за старі публікації", – розповідає Яромир Вдович, керівник відділу SMM 24 Каналу.

Звісно, що ці бани негативно позначилися на сторінці, охоплення суттєво впали, а отже впав і трафік на сайті. Тому ми змушені були почистити фесбук від будь-яких згадок "Азову", видалили просто неймовірну кількість публікацій та сподівались, що нічого не пропустили. Почалась історія, коли про полк потрібно було говорити, не називаючи його. Це був єдиний вихід.

Слово та символіка АЗОВУ у нас стали табу. Усюди, де фігурував полк, ми так і писали "полк", "військові", "захисники Маріуполя" тощо. Ми досить довго намагались з тим боротись, писали у різні відділи Мети та службу підтримки. Але це зовсім не допомагало. На щастя, вдалось знайти потрібних людей у медіаспільноті, які посприяли тому, що бани нам таки зняли,
– додає Яромир.

Тому якщо ми, журналісти, наприклад, якось і намагалися обходити загрози блокування у фейсбуці чи інстаграмі (хоч це і не завжди вдавалося), то безпосередньо бійці полку чи їх рідні отримували бани постійно.

Ми розуміємо, що соціальні мережі – це фактично рупори в одному ряду з медіа. І не перебувати на них, означає знову давати говорити про себе комусь іншому. Тут ще важливо, що інші могли розповідати про "Азов", а нас просто видаляли – і нашу точку зору, й аргументи, і просто елементарну інформацію про те, що відбувається в місті, яке росіяни зносили з лиця землі,
– пояснює проблему блокування Юля Федосюк.

А ще додає, що через політику соцмереж було важко допомагати полку – збирати кошти, аби купувати хлопцям рації, тепловізорні приціли, і передавати на "Азовсталь", коли це ще було можливим. Кожен збір зносився через те, що відбувався конкретно на групи "Азову".

Цікаво Лайкни військового і україномовні на Кубані: як Кремль посилив інформаційні атаки на Україну

Хибно думати, що робота над розблокуванням "Азову" розпочалася після 24 лютого. Ні. Представники полку намагалися донести правду як Meta, так і світу, ще з часу перших блокувань. Міністерство цифрової трансформації розбирало цю проблему ще з 2021 року, адже бачили, що у соцмережах блокують людей за будь-яку згадку, пов'язану з полком, – за слова, за спогади, за фото.

Однак логічно, що після повномасштабного вторгнення робота над розблокуванням "Азову" у фейсбуці та інстаграмі серйозно посилилася і стала помітною. Представники полку почали напряму комунікувати з представниками Мінцифри, а ті – з командою Meta.

Якщо говорити іменами, то в основному зі сторони полку питанням розблокування "Азову" у соцмережах займалася Юлія Федосюк та Катерина Прокопенко. Зі сторони Мінцифри – Антон Мельник та міністр Михайло Федоров. Зі сторони Мета – Катерина Крук, менеджерка з публічної політики Meta у Центральній та Східній Європі.

Починали ми з того, що я аналізувала найбільші тексти американських і європейських медіа, де лилась абсолютна неправда про "Азов". Я пропрацювала ці джерела і зробила такий великий документ-довідку про те, ким полк є реально, аби спростувати базові міфи з цих пропагандистських матеріалів. Ми це відправили Мінцифрі і з цього почалася наша комунікація,
– розповідає Юлія.

Представники Мінцифри ж спілкувалися й зідзвонювалися з відділом модерації та керівниками Meta і в Європі, і в Штатах. Міністр Михайло Федоров кілька разів піднімав питання блоку полку на зустрічах з Ніком Клеггом.

Після цього у соцмережах з'явилися перші послаблення щодо контенту про "Азов". Як розповідає Антон Мельник, вони стосувалися військового контексту – можна було говорити про полк і його бійців, які брали участь в боях і захищали країну на війні. Однак "Азов" так і не міг мати офіційний акаунт, не можна було публікувати фото, писати великі пости чи збирати гроші на допомогу полку.

Отож, робота над розблокуванням полку постійно тривала у такому собі діалоговому трикутнику: представники "Азову" – Мінцифра – Meta.

Сотні дзвінків, нарад, ідей і брейнштормів, що ще можна зробити і як краще доводити співробітникам Meta, що "Азов" – не терористи.

Юлія Федосюк каже, що в Асоціації та полку було розуміння, що в проблемі блоку "Азову" є 3 кити:

  • медіа,
  • Meta,
  • політикум.

"Медіа впливають на Meta, яка бере до уваги матеріали авторитетних ЗМІ. Американський політикум, на жаль, теж не прозорий – там були свої агенти Москви і люди, зацікавлені в певних скандалах для напрацювання своєї суб'єктності. Тому загалом є такий великий клубок проблем і Meta – це лише один з камінчиків стіни, через яку нам доводилось пробиватись. І насправді це була робота, яка стосувалася не тільки власних комунікацій з ними, а просто роботи з аргументами, з величезною кількістю медіаматеріалів, які вийшли за 8 років і, на жаль, не мали адекватної відповіді", – пояснює Юлія.

Найбільша проблема розблокування "Азову" у соцмережах була в тому, що Meta кілька років вважала його неонацистським і це твердження було "підкріплене нібито фактами". На корпорацію не впливали ні листи від МВС України, ні розмови наших представників у Генасамблеї ООН. Хоча, саме якісь листи росіян з ООН колись і вплинули на рішення Мети. Як пояснює Антон Мельник, це виглядало серйозно, щоб заблокувати полк у Facebook, але щоб розблокувати, цього вже було недостатньо.

Але, як то кажуть, вода камінь точить. І наполеглива робота України над спростуванням усієї російської пропаганди щодо полку таки дала свій результат.

Це вже після Маріуполя та "Азовсталі" журналістів зацікавила тема "Азову" і вони почали говорити з його представниками, з їхніми сім'ями. Вони говорили з маріупольцями, яких рятував "Азов", говорили з владою про "Азов". І тоді, звісно, очі розплющились. Але Мета – це величезна корпорація, яка не може в один момент розвернутись на 180°. Тому доводилось всі ці матеріали демонструвати, проговорювати і доносити до них,
– каже Юлія Федосюк.

Що важливо і цінно, на нашу сторону у цій боротьбі таки стала команда Мети. Мінцифрі вдалося спершу переконати і пояснити їм те, що "Азов" – військовий підрозділ, а не неонацисти чи терористи.

"Команда Мета, з якою ми вели найбільшу співпрацю, зрозуміла усе, що ми доносили у питанні розблокування "Азову". Нарешті зрозуміла", – розповідає Антон Мельник.

Рішення про розблокування "Азову" у Меті остаточно прийняли за кілька тижнів до останньої зустрічі у Давосі 19 січня Михайла Федорова з Ніком Клеггом та Монікою Біккерт – віцепрезиденткою з питань політики модерування Мети.

"Я організовував цю зустріч і вирішив зробити сюрприз, адже це було набагато цікавіше, ніж анонс наперед. Тому Михайло про розблокування полку дізнався вже на зустрічі. І на ній вирішили публічно заявити, що Мета більше не буде блокувати "Азов", – додає Антон Мельник.

Meta пообіцяла не блокувати контент про полк "Азов". Завдяки цьому мільйони людей у світі знатимуть про подвиг захисників і захисниць Маріуполя, а російська пропаганда втратить аргумент для звинувачення українських героїв,
– одразу після зустрічі офіційно повідомив Федоров.

У цей же вечір, 19 січня, вперше за кілька років полк "Азов" створив офіційний акаунт в інстаграмі. За добу на сторінку підписалося понад 100 тисяч користувачів. Це лише доводить, що українці давно чекали на полк у соцмережах і хочуть чути про "Азов" від "Азову".

Ще одне важливе рішення, яке вдалося здійснити Мінцифрі, – Мета верифікувала акаунт "Азову". Як пояснює Антон Мельник, поступом до цього стала верифікація сторінки родин захисників "Азовсталі", адже вона була красивою, з важливою інформацією та не порушувала жодні правила соцмережі.

Азов викреслений зі списку заборонених організацій і тепер за його згадку ніяк не можуть заблокувати – ні за слова, ні за підтримку, ні за збір грошей, ні за що. За чинні логотипи – тим паче. Якщо заблокують якісь пости офіційного акаунту "Азову" або азовців, то це буде блок за інші порушення стандартів Мети,
– наголошує Антон.

"Ми офіційно виходимо з цього бану, з чорного списку, можна як завгодно це називати. Нас більше не будуть блокувати. Принаймні, так обіцяють. Але залишаються офіційні правила Мети, тому якщо в пості про "Азов" вони будуть порушені, пост буде зноситись. Тут варто розуміти ще специфіку самої корпорації, яка не дуже любить контент про війну. А ми живемо в ситуації війни і контент, на жаль, переважно саме такого характеру", – додає Юлія.

шеврони азову, які можна публікувати у соцмережах
Шеврони "Азову", які можна публікувати у соцмережах / Інфографіка 24 каналу

Тож загалом, якщо говорити про те, що ж вплинуло на історичне рішення Мети, можемо назвати:

  • активну роботу Мінцифри та представників полку, які намагалися донести, що "Азов" – не нацисти, а військові;
  • активність користувачів, які влаштовували в інстаграмі й фейсбуці флешмоби щодо розблокування "Азову", тримали на слуху тему оборони Маріуполя, а згодом і полону бійців;
  • позитивні (хоча тут вартує наголосити – правдиві) інтерв'ю, програми, дослідження та матеріали ЗМІ про полк, його командирів, бійців, бойові операції;
  • спростування російських фейків про "Азов", які робили і рідні бійців, і українські медіа;
  • і найголовніше – героїзм самих азовців, які на війні доводили, що вони – захисники, а не терористи.

Українська делегація представників "Азову" у США, Ватикані, Ізраїлі / Фото надані Юлією Федосюк

Дивіться також Документальний фільм "Азов: історія, яка продовжується" з’явився на ютубі

Розблокування "Азову" – беззаперечно історичне рішення, яке не має аналогів. А ще – воно може дати поштовх світу, зокрема країнам, які насичені пропагандою Росію, перестати вважати полк нацистами. Адже до Мети, як і до багатьох інших корпорацій-гігантів, дослухаються.

Це дуже класне рішення. У нас не було прикладів, коли знімали настільки масштабний бан всього, який тривав кілька років. "Азовом" уже не будеш лякати людей, на Мета він більше не заблокований. Це нова історія, яка дуже яскраво висвітлюється. І це ще раз означає, що російські наративи – вже ніякі. А хто мав якісь сумніви або вагався, то хай це буде таким фінальним цвяхом, щоб вони точно верифікували "Азов" у своїй голові,
– наголошує Антон Мельник.

Однак боротьба за правду про "Азов" та війну в Україні продовжується. Допоки країна-агресор лиш збільшує обороти своєї пропагандистської машини у світі, ми маємо розбивати її. І не лише для українського суспільства, а й для іноземців. Слово – зброя, а соцмережі – інструмент його донести.

"Розповсюдження інформації – це головне. Те, що розпочала Мінцифра і полк, потрібно продовжувати. Адже це не статична ситуація, вона може змінитися. І російська пропаганда нікуди не ділася. Маємо продовжувати, щоб цей потяг лише набирав швидкість, і "Азов" більше не можна було скомпрометувати тими дурницями, якими це було зроблено в 14-му році", – додає Юлія Федосюк.

Ну й важливо, що досі багато захисників "Азовсталі" все ще перебувають у російському полоні. І ми надіємося, що розблокування дописів про полк дозволить пришвидшити процес їхнього повернення додому.

Тож нова історія "Азову" в соцмережах лише починається…

полк Азов, командир Денис Прокопенко
Командир "Азову" Денис Прокопенко з бійцями полку / Фото azov.org