У Банкової збільшується кількість функцій: чи потрібен закон про Офіс Президента

Якщо його роль є винятково організаційною і його функції мають сприяти поточній діяльності президента, то окремого закону про ОП не має бути. Так вважає аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.

Цікаво "Чорна кішка" між Разумковим і Зеленським: що не так у відносинах спікера й президента

Адже прописування закону – це легалізація нового самостійного гравця, якого, за Конституцією, не мало б бути. Утім у реаліях Офіс Президента давно вже відійшов від традиційної ролі.

ОП іноді абсолютно неприродні функції може виконувати. Насправді ОП у нас завжди був офісом ухвалення основних рішень. Люди, які обіймають там посади керівників або їхніх заступників грали в країні одну з ключових ролей,
– відзначив політтехнолог Борис Тизенгаузен.

Накази і "темники" з Банкової спускали вниз ще за часів Леоніда Кучми, відкрито керували звідти за Віктора Януковича, роздутим апарат президента залишився і за Петра Порошенка. За каденції Володимира Зеленського роль офісу навіть виросла, за словами експертів.

"ОП дуже "роздутий" у сфері відповідальності – це правда. Це спадок від попередників певною мірою. В Офісі Президента є департаменти, які відповідають за політики, які нібито не стосуються повноважень президента", – зауважила експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Створення закону про ОП

Є директорат з питань економічної політики, з питань внутрішньої та гуманітарної політики і навіть головне управління з питань державного будівництва Директорату з питань правової політики. Останнє, певно, для програми "Велике будівництво", попри те, що інфраструктурою має опікуватися профільне міністерство, яке теж існує.

А ще, за Зеленського, керівників допоміжної президенту інституції – і колишнього, і чинного, – навіть знають в обличчя. Андрій Єрмак має власний вплив на політичну ситуацію. Його навіть жартома називають "віцепрезидентом". Власне через такі реалії заговорили про створення Закону про Офіс Президента – обмовився голова Верховної Ради. Раніше про це навіть не згадували.

Чи потрібен закон про Офіс Президента: дивіться сюжет

"Президентам, можливо, це було не вигідно. Я думаю, скоріше, навіть керівникам адміністрацій президента. Вони не були зацікавлені у появі такого закону, бо тоді дійсно була б фіксація повноважень адміністрації президента", – вважає політолог Володимир Фесенко.

Що вважають фахівці

Адже закон, перш за все, обмежує і конкретизує те, що "широкими мазками" прописали у Конституції. Утім фахівці більше вказують на необхідність не в окремому законі про Банкову, а про присвячену ОП частину в іншому законі.

Насправді доцільним є закон про Президента України,
– наголосив Фесенко.

Адже є закони про регламент Верховної Ради, про Кабінет Міністрів і навіть про Конституційний Суд, які деталізують їхній функціонал і сфери впливу, визначені у Конституції. Водночас правильним є й те, що серед більшості країн президенти керуються лише основним законом і не потребують уточнень.

"У нас теж могло б бути достатньо регулювання на рівні Конституції, якби влада щиро вважала це святинею і виконувала б своє, не виходила за межі повноважень, "не викривляла" певні конституційні положення, виходячи з політичної ситуації", – сказала Кириченко.

Читайте також До цього між ними була "холодна війна": ЗМІ про розмову Зеленського та Разумкова

А останнє у нас полюбляють робити вже впродовж 30 років. Ба більше, розширити владу президента або його офісу таким законом не вдасться, лише конкретизувати – відзначили фахівці. Якщо, звісно, не перепишуть Конституцію. Щоправда, поки про таку ініціативу і не мовиться.