Харківський досвід не для Києва: чому безоплатний транспорт у столиці ризикує стати фінансовою пасткою

Від 15 липня 2026 року вартість одноразового квитка на проїзд у громадському транспорті Києва становить 30 гривень. Новий тариф поширився на метро, автобуси, трамваї, тролейбуси та міську електричку. Тоді різке подорожчення пояснювали суворою необхідністю.

Однак тепер у столиці України взагалі можуть запровадити безкоштовний проїзд – щоправда, поки що лише в наземному комунальному транспорті.

8 листопада Володимир Зеленський доручив розробити відповідну програму. Цим має зайнятися сам прем'єр-міністр, який повинен представити проєкт та пояснити, як саме працюватиме нова система. 

Водночас ініціатива вже викликала чимало запитань: хто фінансуватиме перевезення, чи вистачить місту ресурсів і чи не стане безкоштовний транспорт додатковим тягарем для бюджету? Усе це з'ясовував 24 Канал. Деталі – читайте в матеріалі.

Чи може Київ дозволити собі безоплатний проїзд

Член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин у коментарі 24 Каналу зазначив, що не підтримує ідею запровадження безкоштовного проїзду в Києві.  За оцінкою експерта, така ініціатива коштуватиме міському бюджету близько 500 мільйонів гривень на місяць.

Він нагадує, що навіть після підвищення тарифів вартість квитка не покриває всіх витрат на перевезення. Принаймні, про це заявляла міська влада, яка продовжує субсидіювати громадський транспорт. 

На думку Шевчишина, за таких обставин місто не може дозволити собі повністю безкоштовний проїзд для всіх пасажирів. Натомість можна розглядати розширення пільг для окремих категорій населення.

Шевчишин також звертає увагу на те, що Київ отримує субвенції з державного бюджету на фінансування таких важливих напрямків, як медицина й освіта.  Тому виникає питання, звідки місто братиме додаткові кошти на безкоштовні перевезення.

За словами аналітика, столиця має чимало проблем із підготовкою до зими, а також потребує фінансування відновлення інфраструктури – пошкоджених внаслідок російських атак підстанцій, метрополітену, колій та будівель.

Окремо експерт ставить під сумнів джерела фінансування такої програми. 

Покажіть, хто це буде фінансувати. Якщо це буде державний бюджет фінансувати, то виходить, що вся Україна, всі платники податків переходять на це фінансування. Чи може це буде фінансувати Європа з грантів? Це виглядає погано, на мій погляд, це популістичне рішення, 
– пояснює Андрій Шевчишин.

Економічний експерт Олег Устенко також звертає увагу на значний дефіцит як державного, так і місцевих бюджетів. За таких умов нова програма може стати додатковим фінансовим навантаженням, джерела покриття якого поки незрозумілі.

Експерт зауважує, що здешевлення послуг для населення справді може бути позитивним рішенням, якщо держава має достатньо фінансових ресурсів. Однак нинішня ситуація з бюджетом України суттєво обмежує такі можливості.

За словами Устенка, з передбачених на 2026 рік 52 мільярдів доларів зовнішнього фінансування Україна приблизно за півтора місяця до завершення року отримала лише 26 мільярдів доларів. Не краща ситуація і в місцевих бюджетах, які також не мають достатнього ресурсу для покриття нових витрат.

Виникає питання, скільки це коштує. Всі ж розуміють, що місцеві бюджети теж точно переживають не найкращі часи. Якщо вішати якісь на них додаткові витрати, то треба забезпечити ці витрати, бо вони теж знаходяться в зоні дефіциту їхніх бюджетів. Звідки можуть йти витрати? З центрального бюджету? Він дефіцитний, 
– пояснює економіст.

Додатковим приводом для здивування від нової ініціативи президента Зеленського є той незаперечний факт, що такий крок пропонується, коли  фінансові перспективи країни стрімко погіршуються. Національний банк України переглянув прогноз економічного зростання на 2026 рік і тепер очікує падіння ВВП на 0,4%. Для порівняння, у державному бюджеті на цей рік закладали зростання економіки на 2,5%.

Ще кілька тижнів тому прем'єр Корецький переконував буквально всіх – і в Україні, і в Європі, що державні фінанси у страшній скруті (і десь так і було), а нині цьому самому технократу доручено реалізувати щось геть протилежне. При цьому потреба пояснювати союзникам України необхідність фінансової допомоги нікуди не зникла, але тепер це доведеться робити в реальності, де в Києві хочуть зробити безкоштовним громадський транспорт, ніби це Порту або Таллінн.

Як президент "проігнорував" Кличка і що кажуть у мерії столиці

Окреме питання викликало те, як саме президент доручив реалізувати ініціативу. Блогер Валентин Краснопьоров у своєму Telegram-каналі "Останній капіталіст" звернув увагу на те, що Зеленський доручив розробити програму безкоштовного проїзду саме прем'єр-міністру. 

Тобто людині, яка очолює Кабінет Міністрів – окремий конституційний орган виконавчої влади, що має самостійно формувати та реалізовувати державну політику. Виникає питання – чому президент фактично перебирає на себе функції уряду?

Ми вже навіть не говоримо про знищення місцевого самоврядування. Президент доручив прем'єр-міністру запровадити безкоштовний транспорт,  – зазначає експерт. 

Водночас сам Віталій Кличко також поставив під сумнів практичну можливість реалізації цієї ініціативи. Мер наголосив, що Київ має технічну можливість додатково випустити на маршрути 25 автобусів, однак для цього необхідно знайти щонайменше 50 водіїв категорії D. Вони також повинні пройти стажування, а підприємство через встановлені обмеження не може забронювати нових працівників.

Кличко зауважив, що проблема полягає не лише в кількості автобусів, а й у нестачі персоналу. 

Водіїв немає! Може, їх, як і електриків, наловить поліція? І про кошти на "безкоштовне". Може, уряд спочатку поверне заборговану Києву за 11 років субвенцію за безкоштовне перевезення пільговиків? А це вже понад 8 мільярдів гривень, 
– наголосив мер.

Він також розкритикував центральну владу за затримку з розглядом плану стійкості столиці, який, за його словами, був заблокований на пів року. Тепер, як зауважив Кличко, уряд узявся за питання громадського транспорту.

При цьому питань до самого Кличка вистачає. Зокрема, щодо підготовки міста до зими в умовах посилення російських атак. На цю проблему вже достатньо довго вказують критики мера столиці України на чолі з президентом Зеленським. Тому з огляду на загальну ситуацію ідея Зеленського більше нагадує спосіб поглибити конфлікт із Кличком.

Проблема не лише у фінансуванні

Ще одним проблемним аспектом фінансовий аналітик Андрій Шевчишин називає наявність у столиці приватних перевізників. На відміну від комунального транспорту, вони не зможуть зробити свої послуги безкоштовними. 

Ба більше, за окремими маршрутами вартість їхніх перевезень навіть нижча, ніж у комунальному транспорті. Тому запровадження нової системи може створити нерівні умови для пасажирів.

Крім того, експерт нагадує про регулярні відключення електроенергії та блекаути, через які трамваї й тролейбуси не завжди можуть курсувати. Тож саме скасування оплати не розв'яже проблем із транспортним сполученням у столиці.

Шевчишин наголошує, що безоплатний проїзд не усуне головних проблем київського транспорту. 

У Києві найбільш платоспроможна аудиторія, але смішно, що вона доїхати не може через проблеми з цим транспортом. Це ж не підстава робити його безоплатним, 
– підкреслює він.

Водночас у Києві вже діють механізми безкоштовного проїзду для окремих категорій пасажирів, зокрема пільговиків і військовослужбовців, а також працює картка киянина. Тому поширення безкоштовних перевезень на всіх пасажирів аналітик вважає економічно невиправданим.

Чому досвід Харкова не спрацює зі столицею

Ідея безкоштовного громадського транспорту в Україні не нова. Подібна модель уже діє в Харкові, тому саме це місто часто наводять як приклад можливості запровадження такого рішення. 

Однак Андрій Шевчишин чітко пояснив, що порівнювати Київ та Харків недоцільно. 

За його словами, коли в Харкові вводили безоплатний проїзд (у травні 2022 року), ситуація була зовсім іншою – місто фактично було спустошене, а інфраструктуру потрібно було підтримувати. 

Тоді таке рішення було виправдано. Людей їздило значно менше, ніж могло, 
– пояснив він.

Зараз, на думку Шевчишина, Харків би вже міг знову ввести тарифи на проїзд, але це вже інша історія.

Таку думку також поділяє керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко. Він зауважує, що протягом останніх двох тижнів президент особисто провів щонайменше дві наради щодо ситуації в Києві. Серед видимих результатів – доручення залучити ефективних менеджерів із бізнесу для допомоги окремим міським галузям та розробити механізм безкоштовного проїзду в наземному транспорті.

Водночас експерт вважає, що ці ініціативи не розв'язують системних проблем столиці. Зокрема, ідею безкоштовного транспорту він називає запозиченням "харківської моделі", яке може мати електоральний ефект, але не поліпшить якість управління містом.

Народний депутат VIII скликання Олександр Черненко ще у квітні 2026 року звернув увагу, що у Харкові безкоштовний транспорт фінансується завдяки державним ресурсам і зростанню боргу. Тобто за перевезення, які пасажири не оплачують безпосередньо, все одно хтось має платити.

Проблема полягає і в тому, що центральна влада роками не компенсує Києву витрати на перевезення пільгових категорій громадян, хоча має це робити. Водночас держава вилучає частину коштів із міського бюджету, через що транспортну систему столиці доводиться утримувати власним коштом.