США декларують готовність працювати з Китаєм, оскільки вважають, що КНР залишатиметься провідною країною світу. Натомість Росію у Білому домі не називають навіть конкурентом. Детальніше про зв'язки США та Китаю та як це позначиться на Україну розповідає журналіст 24 Каналу Олексій Печій.

Дивіться також Зустріч Байдена та Сі Цзіньпіна: Reuters дізналися, коли та де можуть відбутися переговори

США і Китай готуються до зустрічі Байдена та Сі

Джо Байден та Сі Цзіньпін можуть провести особисту зустріч вже у листопаді. Агентство Reuters повідомляє, що напередодні посадовці зі США та Китаю домовилися співпрацювати над очікуваним самітом між двома лідерами.

Про це стало відомо після того, як у Вашингтоні пройшли багатогодинні зустрічі між міністром закордонних справ Китаю Ван Ї та високопоставленими представниками США.

Варто зазначити, що візит глави МЗС Китаю до Вашингтона є першим з 2018 року. Спочатку Ван Ї провів майже 10 годин перемовин з держсекретарем США Ентоні Блінкеном і радником Байдена з нацбезпеки Джейком Салліваном.

Зазначається, що найвищі помічники Байдена порушили ключові питання, які хвилюють Вашингтон: необхідність відновлення міжвійськових каналів між двома країнами, дії Пекіна у Східно- та Південнокитайському морях, Тайвань, права людини, потік фентанілу та випадки затримання американців у Китаї.

Окрім того, Блінкен обговорив з Ваном Ї питання щодо конфлікту, що спалахує на Близькому Сході.

Пізніше Ван Ї провів близько години на переговорах вже з Джо Байденом. З приводу цієї зустрічі представник Ради нацбезпеки США Джон Кірбі заявив, що Байден назвав зустріч позитивним розвитком двосторонніх відносин.

Однак все ж це лише слова, а от справжній результат візиту Ван Ї до США може проявитися в іншому. Зокрема, агентство Reuters повідомляє, що з'явився позитивний імпульс у підготовці зустрічі Байдена та Сі.

Зрештою, саме для цього Ван Ї прибув до Вашингтона. Очікується, що така зустріч відбудеться на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який проходитиме у Сан-Франциско з 11 до 17 листопада.

Джерела в Білому домі вказують, що Вашингтон вже готується до такої зустрічі, але додають, що Китай дуже часто публічно підтверджує факт таких зустрічей набагато ближче до фактичної поїздки Сі, тому офіційне оголошення буде пізніше.

Яка мета зустрічі Байдена та Сі

З боку Китаю є лише повідомлення МЗС про те, що Ван Ї сказав Байдену, що метою його візиту є пошук шляхів для зупинки занепаду відносин двох країн. Тобто, певний натяк на зустріч все ж пролунав.

Офіційні особи Білого дому вказують, що адміністрація Байдена прагне зустрічі з Сі, аби конкуренція не перетворилася на конфлікт.

З іншого боку, напад ХАМАС на Ізраїль додає ще одну тему для обговорення та у США сподіваються, що Сі Цзіньпін після зустрічі з Байденом захоче використати свій вплив на Іран, щоб запобігти переростанню у ширшу війну на Близькому Сході. Але поки що Китай обережно натякає, що "дії Ізраїлю виходять за межі самооборони".

З іншого боку, загальний контекст останніх переговорів вказує на те, що в Пекіні все ж прагнуть спробувати налагодити відносини зі США. Сі Цзіньпін заявляє, що від цього залежатиме доля людства, тож ставки дуже високі.

Важлива зміна в політиці США

Цікаво, що напередодні такої зустрічі Джейк Салліван опублікував великий програмний текст щодо зовнішньої політики США за президентства Байдена. Цей документ чомусь залишився без уваги в Україні, але його точно варто розглянути.

Програмний документ Саллівана з'явився саме зараз не просто так, адже в ньому прописані низка питань щодо того, як саме США вибудовують відносини зі світовими гравцями. І для українців там також є що почитати.

Зокрема, Салліван одразу ж вказує, що найбільше значення мають стратегічні рішення, які приймають країни: як вони організовують себе всередині, у що інвестують, з ким вони вирішують об’єднатися і хто хоче з ними об’єднатися, які війни вони ведуть, а які стримують і яких уникають.

Тобто, Салліван прямо вказує, що війна Росії проти України та війна в Ізраїлі мають ключове значення для всього світу.

Салліван визнає, що США в останні 20 років неправильно змістили фокус уваги. Мовляв, після трагедії 11 вересня Америка переключила свою увагу на терористичні групи й зовсім забула про те, що війни можуть відбуватися і між великими країнами.

Вивід американських військ з Афганістану був корисним для України

У цьому контексті Салліван порушує дискусійне питання. Він запевняє, що вивід американських військ з Афганістану був виправданим і навіть корисним для України.

Мовляв, вихід з Афганістану був необхідним для підготовки до майбутніх викликів. Одна з цих проблем виникла навіть швидше, ніж ми очікували у США – це вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

Тож Салліван запевняє "якби Сполучені Штати все ще воювали в Афганістані, дуже ймовірно, що Росія зараз робила б усе можливе, щоб допомогти Талібану притиснути Вашингтон там, не даючи йому зосередити свою увагу на допомозі Україні".

Окрім того, Салліван у документі запевняє, що коли в Білому домі дізналися про наміри Путіна вторгнутися в Україну повномасштабно, перед США постало питання: з одного боку Сполучені Штати за договором не зобов’язувалися захищати Україну, але з іншого боку, якщо агресія Росії залишиться без відповіді, суверенна держава буде знищена, а повідомлення буде надіслано автократам у всьому світі, які можуть повторити такі само війни по всьому світу.

Тож, зрештою було ухвалено рішення про підтримку України. Салліван відверто говорить про те, що підтримка України з боку США та партнерів допомагає не лише Україні, а самим Штатам у протистоянні з Китаєм.

Як США позиціонують Китай і Росію

Показово, що в програмному документі Саллівана ставлення США до Росії здебільшого виглядає так, що Вашингтон не вбачає у Росії конкурента, а скоріше проблему, яку треба вирішити.

Натомість Китай Салліван називає головним суперником, з яким Штати мають рахуватися. Мовляв, в останні десятиліття ланцюги постачання найважливіших товарів у Сполучених Штатах стали сильно залежати від непередбачуваних закордонних ринків, де домінує Китай.

По суті Китай та США стали взаємозалежними настільки, що не зможуть вижити один без одного. Звісно, США нині взялися за розбудову стійких ланцюжків постачання із партнерами та союзниками у життєво важливих секторах, включаючи напівпровідники, медицину та біотехнології, важливі мінерали та батареї, щоб Сполучені Штати не були залежними від Китаю.

Але Салліван визнає, що в найближчі роки США мають рахуватися з Китаєм, а отже і будувати нормальні конкурентні стосунки.

Разом з тим, Джейк Салліван відверто вказує, що США продовжать будувати альянси по всьому світу, по типу НАТО в Європі, чи АУКУС в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Мовляв, саме згуртованість дає змогу протистояти автократам та терористам. Але так само Салліван вказує, що США все ж відходять від ідеї діалогу лише з тими, хто розділяє ідеї демократії.

Мовляв, діалог треба вести і з тими, хто не підтримує ні Захід, ні умовний Схід. Мова йде про країни Глобального Півдня, країни Африки, Латинської Америки, Азії та Близького Сходу. І це дуже важлива зміна в політиці США. Салліван багато вихваляється, що США вдалося знайти контакт з багатьма країнами, які раніше вважалися ворожими через їх позицію.

На Мальті стартував саміт "Формули миру"

У цьому контексті можна сказати, що багато в чому Україна також дала поштовх такій зміні позицій.

Зокрема, сьогодні на Мальті розпочалася третя зустріч для підготовки саміту щодо реалізації запропонованої Україною "Формули миру". Як розповіли в Офісі Президента, зустріч проходить на рівні зовнішньополітичних радників та радників з питань національної безпеки. Попередні зустрічі такого рівня відбулися у Копенгагені і Джидді.

Голова ОП Андрій Єрмак заявив, що цього разу представлені понад 65 країн – держави Заходу і Глобального Півдня. Варто нагадати, що на другій зустрічі країн було 43, а на першій взагалі лише 15.

Цього разу зустріч відбувається вже більш конкретно. Зокрема, на зустрічі презентують та обговорять конкретні плани реалізації 5 пунктів "Формули миру": щодо ядерної безпеки, енергетичної безпеки, продовольчої безпеки, звільнення полонених та повернення депортованих, а також відновлення територіальної цілісності України та міжнародного порядку.

Ці плани були напрацьовані робочими групами, до яких увійшли представники посольств різних країн та експерти.

Втім, на жаль, Китай, схоже, все ж проігнорував цю зустріч, хоча на попередній був присутнім. Зрештою, багато в чому позиція Китаю буде залежати від того, як мине зустріч Джо Байдена та Сі Цзіньпіна.