Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пригадав, якою побачив Україну, коли повернувся до Києва з Аргентини. Він зізнався, що тоді не міг навіть подумати, через що доведеться пройти церкві й українцям у наступні роки.

Дивіться також Чи можна приходити у церкву УГКЦ тим, хто не є греко-католиком: Блаженніший Святослав відповів

Україна часів Януковича на початку служіння Блаженнішого Святослава

На початку служіння в Києві він побачив Україну часів Віктора Януковича, коли все українське відчувало сильний спротив навіть у столиці.

Довідка: Блаженніший Святослав уже 15 років очолює Українську греко-католицьку церкву. За цей час він об'єднав єпископат, провів церкву через війну, пандемію Covid-19 і повномасштабне вторгнення та став духовним лідером, до якого дослухаються і за межами УГКЦ.

Після Аргентини, де українці дбайливо трималися за свою культуру і коріння, повернення додому стало різким контрастом. У високих кабінетах сиділи люди, які не хотіли говорити з ним українською мовою, а саму церкву намагалися витіснити з суспільного і медійного простору.

Я зустрів тут, у столиці України, хвилю справжньої російської колонізації. Дехто з них думав, що це назавжди. Все, що було українського, відчувало певний спротив,
– пригадав Блаженніший Святослав.

Тоді доводилося тяжко боротися за українське слово і за українську церкву, але попереду були значно важчі випробування. Йдеться і про Революцію Гідності, коли церква мала бути зі своїм народом на майдані Києва, і про окупацію Криму та Донбасу, де УГКЦ мала свої храми і громади. У Донецьку, зокрема, закрили й опечатали кафедральний собор.

Я б ніколи не міг подумати 15 років тому, що перед нашою церквою постануть такого типу виклики,
– сказав він.

Тоді ще ніхто не розумів, наскільки різко і боляче зміниться країна в наступні роки. Те, що спершу виглядало як важкий період тиску на все українське, згодом переросло у значно глибші потрясіння для церкви і всього суспільства.

Яку роль церква взяла на себе під час війни?

Після окупації Криму і частини Донбасу церква пройшла ще й досвід пандемії, коли довелося вчитися відрізняти головне від другорядного, зміст від форми і шукати спосіб бути поруч із людьми навіть через онлайн-трансляції та віртуальний простір. Але й цей досвід не готував до того, що сталося після початку повномасштабної війни, коли під удар поставили вже не окремі громади чи регіони, а саме право українців на існування.

Ніколи нам не спадало на думку, що може початися повномасштабне вторгнення, коли нас з вами, як народ, одного дня приречуть на смерть і заберуть право на існування,
– сказав Блаженніший Святослав.

У той момент церква вже не могла лишатися тільки місцем молитви і духовної підтримки. Їй довелося говорити до світу від імені людей, які переживають війну, окупацію, втрату дому і боротьбу за життя. Йшлося вже не лише про пастирську присутність, а про обов'язок бути голосом народу і пояснювати світові, за що Україна бореться.

Церква була покликана відіграти роль не тільки матері і вчительки свого народу, але душі того народу, захищати його, часто промовляти до світу в його імені,
– пригадав він.

Мережа присутності, яку УГКЦ роками розбудовувала на Донбасі, Слобожанщині, в Криму, на півдні і в центрі України, виявилася потрібною саме в той момент, коли тисячі людей почали шукати в церкві порятунку, допомоги і захисту. Тому всі роки після виходу з підпілля він сприймає як час, за який церква встигла вирости й укріпитися, щоб вистояти разом зі своїм народом у найбільшому випробуванні.

Що відомо про роль УГКЦ?

  • За ці роки Блаженніший Святослав вибудував у церкві синодальний тип керівництва, який спирається на спільне ухвалення рішень. Його діяльність зосереджується на об'єднанні українців незалежно від конфесії, а одним із головних завдань церкви під час війни він називав порятунок людей.

  • Вплив російської православної церкви досі залишається і в Україні, і за кордоном, а російська релігійна культура ще відчутна в суспільстві. УГКЦ наголошує, що Росія перетворює релігію на зброю, а українські громади за кордоном допомагають людям повертатися до української мови, молитви і традицій.

  • УГКЦ має 16 єпархій-екзархатів в Україні і 20 поза її межами, а церковні структури діють майже у 50 країнах світу. За кордоном працює близько 1000 парафій, зокрема в Польщі, Канаді, США, Бразилії, ОАЕ, Ізраїлі та Італії.