У вівторок, 4 квітня, так звана уповноважена з прав дітей Росії Марія Львова-Бєлова констатувала, що підліток з Маріуполя хотів повернутись в Україну через Білорусь, однак його не пропустили спецслужбовці. Омбудсмен Дмитро Лубінець вважає, що це чергова історія, коли росіяни самі признались у скоєному злочині.

Дивіться також Російський державний тероризм перейшов на новий рівень: чому підрив Татарського – лише початок

Юнак має сестру в Україні

Слід зазначити, що Міжнародний кримінальний суд в Гаазі в березні видав ордер на арешт Львової-Бєлової за її ймовірну причетність до викрадення дітей.

Що стосується 17-тирічного Богдана Єрмохіна – то спершу його окупанти депортували з Маріуполя в Донецьк, а потім в Росію, де він перебуває досі в прийомній сім'ї. Хлопчина, звісно, рветься в Україну, бо, зокрема, має тут рідну сестру.

Цей юнак має громадянство України. А тому примусове переміщення його на територію країни-агресора не "порятунок", як це зауважує Львова-Бєлова, а злочин… Ця історія — чергове публічне зізнання у скоєних воєнних злочинах – викраденні українських дітей,
– написав Лубінець.

Окрім того, він впевнений, що за це неодмінно буде справедливе покарання для усіх кремлівських чиновників. До того ж Київ працює над тим, аби притягнути до відповідальності усіх причетних до таких та подібних злочинів.

Марія Львова-Бєлова зазначила, що вони навіть підготували спеціальний звіт по роботі цієї, так званої, інституції щодо допомоги дітям, яких "торкнулася спеціальна воєнна операція" – тобто цинічний напад Росії на нашу державу,
– йдеться в заяві омбудсмена.

Депортація дітей – це геноцид

  • Згадаємо, що під час цієї ж пресконференції Львова-Бєлова "бідкалась", адже її "прийомний син" з України нібито знущається з російських дітей, говорячи, що готовий "з'їсти москалика".
  • Власне, нічого дивного в цьому немає має, адже дитина, вочевидь, хоче додому, а її незаконно утримують у ворожій державі.
  • Додамо, що, згідно з міжнародним правом, дії, які пов'язані з депортацією, насильницьким перевиховуванням дітей та нав'язуванням їм якихось чужих ідей (себто – стирання самоідентичності), можна кваліфікувати як геноцидну практику.