Натомість Алєксандру Лукашенку вбачається нібито на Білорусь готується наступ, тому він наказав зводити фортифікації на кордоні з Україною. Про хворобу самопроголошеного білоруського презедента та контрнаступ України в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк.

Варте уваги Чому контрнаступ ЗСУ є найкращою альтернативою "мирним" переговорам

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми вже писали про закордонні візити Володимира Зеленського, страх Євгєнія Пригожина перед українськими спецслужбами, а також довгоочікувані F-16. Більше – читайте за посиланням.

– Сьогодні повідомили, що ЗРК Patriot "воскрес" і помстився. Збив якийсь російський літак. Кажуть, що Україна має право використовувати як забажає Patriot. І цей літак теж був націлений на той самий Patriot.

В історичному підручнику буде написано, що Росія програла Україні та Patriot. Повітряну війну програла Patriot. Це фантастично звучить. Однак взагалі нам треба позбутися риторики, що ми маємо право щось робити чи не маємо. Ми маємо право робити все.

Це російський дискурс. Вони кажуть, мовляв, Україна щось там атакує. А ми потім виходимо і кажемо, що маємо право це робити. Це взагалі не треба обговорювати. Ініціативно війну розпочала Росія, що б вони не говорили. Росіяни почали війну у 2014 році, безпосередньо окупувавши нашу територію, захопивши низку плацдармів, з яких продовжили у 2022 році війну.

Немає жодних юридичних, моральних, інформаційних аспектів, де Україна в чомусь винна. Немає жодних обстрілів дітей Донбасу. Все це абсурд, що створила російська політична еліта. Утім, будемо продовжувати говорити, адже це анатомічна особливість людини, незалежно від етнічної приналежності.

Росіяни щось собі там створили й ми трохи в цій парадигмі продовжували грати. Ми маємо право на окупованих територіях знищувати все абсолютно жорстоко. В будь-якому обсязі. Після цього ще будемо виставляти багаторічні репарації за все, що вони тут робили. Не треба йти на підігравання російським ключовим інформаційним наративам, які вони постійно розповсюджують.

Все, що сьогодні робить Україна, є абсолютно законним у межах міжнародного права. Морально, інформаційно та дипломатично виправдане. Маємо проговорювати це для третіх країн, як ПАР чи Бразилія, щоб пояснювати: коли до тебе додому заходить вбивця, ти можеш використати зброю, абсолютно не питаючись в когось дозволу на це.

Все, що робить Україна у межах міжнародного права абсолютно юридично коректно – знищує вбивць і крапка. Ми робитимемо це до фіналу війни. Треба абсолютно чітко говорити про це, пояснюючи на різних майданчиках право будь-якої країни. Україна просто підтвердила це. Ми взірцево показуємо те, як себе треба поводити в таких ситуаціях, коли на тебе нападають.

Деякі держави згодні з тим, що будь-хто сильніший може прийти на будь-яку територію, вбити низку людей, а після того ти маєш сісти за стіл переговорів і сказати: "Вибачте, ви нас трошки тут порізали. Але ми розуміємо ваші мотиви підстави тощо". Україна доводить, що це є дорогою до загибелі держав.

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

– Пане Михайле, а все ж таки, що з Patriot? Ігорь Конашенков сказав, що 5 пускових установок і 1 радіолокаційний радар вони знищили. Щоправда, не знаю, однією ракетою чи шістьма – десятьма.

Patriot в абсолютно справному стані. Жодних там немає проблем в нього. Продовжуватиме захищати небо над Києвом. Я б рекомендував Конашенкова використовувати в хіп-хоп композиціях як мемного суб'єкта. І взагалі Міноборони – дуже "потужний" орган в Росії. Він абсолютно "правдивий".

Системи ЗРК Patriot
Українське небо вже захищають ЗРК Patriot / Вікіпедія

– Я очікую, що вони оголосять скоро і перемогу у війні односторонньо. Щоправда, треба, щоб вони забралися з наших територій. Чого про Конашенкова згадала? Бо в цей самий момент Владімір Путін каже, що Росія "впевнено зберігає за собою статус одного з лідерів світового ринку озброєння і військової техніки".

Путін живе в ленінських часах. І щодо 1917 – 1920 років вони зберігають лідерство. Просто вони воюють так – кількісно і зброєю, яка була потрібна для 1941 – 1945 року.

Путін – людина, яка абсолютно точно не розуміє, що таке сучасний світ, ринки та зброя. Людина достатньо примітивного плану з обмеженим інтелектуальним потенціалом. Як будь-яка людина, яку зализали до царизму, виглядає ось так – щиро вважає, що танк Т-64 – це найбільш потужна зброя. Бо він просто не знає, які є інші. Він взагалі нічого не знає.

Людина, яка знає тільки Т-64 і хитромудрі комбінації на кшталт "підемо, приріжемо комусь горло" і все. Зважати на слова Путіна щодо того, хто є хто на ринку зброї сьогодні – дивно. Бо одним з наслідків цієї війни для Росії – суттєва втрата ринків збуту.

Вони зможуть продавати якусь свою зброю. Але це будуть країни, які точно мають достатньо низький рівень розвитку, мало грошей і загалом не претендують на суттєві територіальні конфлікти. Росія не є сьогодні перспективним в будь-якому сенсі виробником військового виробництва.

Росія обнулила себе як країна, яка вміє працювати з інформацією, має потужні збройні сили, військово-промисловий комплекс тощо. Бо з'ясувалося, якщо немає постачання технологічного обладнання чи продукту з європейських або азійських країн, то Росія нічого виготовляти не може.

Цікаво На землі, воді та в небі: як і чим військова техніка НАТО переважає російську

Росія сьогодні закінчила своє існування. Я маю на увазі все, чим лякала і що пропонувала світу. Єдине, що у неї завжди було – величезна об'ємна корупція на зовнішніх ринках. Вони приходили з тіньовим кешем і скупляли політиків, інформаційників, культурних діячів у різних країнах.

І через них створювати головний для країни-агресорки наратив: "Бійтеся Росію – це велика, потужна країна". Усе це сьогодні обнулилося. Немає більше Росії як країни, на яку треба зважати, чиї інтереси треба рахувати як важливі для людства.

– Є кадри візиту Сєргєя Шойгу на Запорізький напрямок. Чого б раптом? Хоче перевірити, як працює наш Patriot і чи дістане до його літака?

Він там певно не на літаку літає, а їздить десь таємними стежками. Сьогодні Шойгу – не є суб'єктом процесів, які стабілізуватимуть цю війну. Однак йому хочеться ним бути. Тобто доводити, що він на щось впливає, безпосередньо керує подіями щодо забезпечення російського угрупування та операцій, які проводить Росія.

Шойгу на тлі заяв Пригожина хоче довести, що він впливовий російський політик. Нагадаю, напередодні вторгнення Росії, найвпливовішими вважали Владіміра Путіна, потім Шойгу і Сєргєя Лаврова. Нагадаю, що й на вибори "Єдина Росія" йшла ключовим персонажем, бо лідером партійного списку був Шойгу.

Шойгу мав величезний рейтинг довіри. Сьогодні цей рейтинг дорівнює кількості втрачених військовослужбовців російської армії на території України. Тому він хоче створити враження, що якісь процеси контролює, модерує і досі має певні впливи та керує ситуацією на лінії фронту. Шойгу – військовослужбовець чи маршал, якого не існує.

– Володимир Зеленський відвідав Саудівську Аравію і має намір виступити на Лізі арабських країн. Розкажете трохи про цей візит, якщо нам вже відомо, що президент там?

Це достатньо важливо, бо арабський регіон сьогодні теж, як і Китай, намагається зайняти активнішу позицію в глобальному процесі. Наші арабські партнери, зокрема Саудівська Аравія, достатньо чітко допомагали в низці обмінів полоненими.

Зеленський у Саудівській Аравії
Володимир Зеленський у Саудівській Аравії / Офіс Президента України

Позиція арабських країн достатньо важлива сьогодні, бо Росія робить спроби впливати на Латинську Америку, Африку, особливо на центральну і північно-східну та на арабські регіони. Якщо у цих регіонах чітко розумітимуть природу війни, чому Росія не виграє та чому стратегічно невигідно підтримувати з нею тісні відносини, зокрема бізнесові. Бо Росія не має бізнесу як такого вже. Це залишковий бізнес в Росії, зокрема вони використовують ОАЕ.

Безпосередній контакт з президентом Володимиром Зеленським, який чітко про це все розповідає, матиме величезну користь для нас. Особливо в таких тяжких регіонах – на даному етапі ми говоримо про арабські регіони.

– Виходить, якщо президента Зеленського немає на території України, тоді бити по центру прийняття рішень немає сенсу? Значить найближчими днями нам не чекати повітряних тривог? Я все одно намагаюся шукати логіку.

Ви шукаєте логіку, а я не готовий це говорити. Логіки немає, є емоційний афективний стан. Усі заяви, дії, які вони сьогодні роблять, навіть візит Шойгу, говорить про те, що люди перебувають у вкрай поганому психологічному стані.

Відтак, їхні дії не є раціональними, логічно зрозумілими. Тож прогнозувати, що буде далі немає сенсу, тому що це Росія. Вона взагалі завжди була ірраціональною державою. Тому що була такою нікчемною державою в сенсі нерозуміння, куди та навіщо вони йдуть. На жаль, світ дозволив Росії продавати цей вау-фект "Бійтеся нас!".

– Теоретично, чи може розпочатися контрнаступ, поки президента Зеленського немає в Україні?

Теоретично може бути все, що завгодно. Однак теоретично про це можуть говорити виключно наші військові, Генштаб. У цьому випадку ми говоримо про два ключових напрямки – Луганський та Донецький. Вони оцінюють, дивляться за переміщенням російських резервів, переміщенням наших резервів тощо.

Ми ж зараз збільшимо інтенсивність обстрілів структури російського забезпечення на окупованих територіях. Однак безпосередньо про початок контрнаступу можуть говорити тільки наші військові.

Це непогано, що ми так багато говоримо про контрнаступ, це нормально. Бо це важливий етап війни й він показує, хто володіє ініціативою, це розв'язує певні інформаційні питання. Єдине, що мені не дуже подобається – це коли ми говоримо про конкретику певної наступальної дії на якомусь напрямку.

Це просто дивно, коли про це говорять експерти, які безпосередньо не мають відношення до Генштабу чи верховного головнокомандування, де розв'язуються питання. Говорити про контрнаступ, що це важливий етап війни потрібно й без нього ми не вирішимо жодного стратегічного чи навіть тактичного завдання – потрібно. Але про конкретні напрямки, конкретний час – зайве.

– Що ми можемо сказати про Бахмут? Тому що кожного дня прокидаємося і відразу беручи телефон дивимося, що там наша фортеця, як там наші хлопці.

Можемо сказати, що там йдуть наймасштабніші, фантастичні бойові дії з боку України, яка саме там кінцево обнулила репутацію російської армії. Це дуже страшні бої. Це відкритий шлях до пекла. Росія втрачає та витрачає все боєздатне, що змогла там сконцентрувати.

Українські військовослужбовці стратегічно і тактично вже десятки разів виконали завдання. Тобто не дали можливості розгорнути Росії наступ, накопичити певний психологічний компонент для того, щоб говорити нібито окупанти просуваються. Крім того, ЗСУ не дали можливості Росії відпрацювати, злагодити своїх мобілізованих і показати, як треба воювати.

Навпаки, росіяни там отримали багато втрат, які суттєво впливають і деморалізують мобілізованих. Крім того, Україна довела, що з точки зору оборонної маневрової війни ми перебуваємо на іншому рівні, аніж російська сучасна армія.

Отже, Бахмут – це приклад того, як треба себе поводити у сучасній масштабній війні. Там дуже ефектно проявили себе й оперативне командування Олександра Сирського, і Генштаб Валерія Залужного, і загалом конкретні бригади, які на цьому напрямку відпрацьовують.

– ГУР повідомляє, що Росія щомісяця може і, ймовірно, виготовляє 25 ракет "Калібр", 2 ракети "Кинджал", 35 крилатих ракет "Х-101" і 5 балістичних ракет "Іскандер-М". А звідки ж у них досі є все, щоб виготовити ці ракети? Вони дістають електроніку з крадених пральних машин і начиняють нею ракети?

Було б добре, якби було б так. Однак ситуація трошки гірша. Цьому має запобігти 11 санкційний пакет, який має закрити додаткові можливості для Росії обходити санкції щодо технологічного продукту. Треба закривати можливість отримувати Росії хоча б щось. Це складно, але поступово це вирішується.

На жаль, деякі країни, особливо, ті, що періодично цинічно й лицемірно говорять слово "мир", шукають можливість забезпечити Росії посередництво щодо купівлі різних технологій або продуктів подвійного призначення. З цим активно працює Україна.

У нас є робоча група при Офісі Президента Макфола-Єрмака, яка опікується аналізом санкцій, які вже запроваджені та аналізом можливості їх обходити. Ці аналітичні продукти передають нашим партнерам європейських комісій, які вивчають додаткову можливість Росії обходити санкції.

Так, Росія виготовляє ракети, але це вже зовсім не та кількість. З огляду на те, що вона набагато більше втрачає, аніж може виготовляти. Ми разом з коаліцією добре виснажуємо військову промисловість країни-агресорки.

Росія хоче мати затяжний конфлікт, але дуже низької інтенсивності. Тому що в неї немає ресурсу на затяжний конфлікт високої інтенсивності. Нам не вигідно ні одне, ні друге. Але хочу підкреслити: в Росії немає необмежених ресурсів.

У Росії з ресурсами теж величезні проблеми. Тому що країни поступово відмовляються давати можливість закупляти через них різні продукти. А сама країна-агресорка не спроможна щось виготовляти на сучасному рівні.

– Алєксандр Лукашенко нібито хворів, а тепер вийшов у люди. Водночас між Гомелем і кордоном з Україною почали зводити укріплення, зокрема протитанкові "зуби дракона". Ми зібралися нападати на Білорусь?

Лукашенко безумовно хворів. Нічого нового і дивного. Його заяви – це заяви від пропагандистів. Тобто людини, яка так само неадекватно оцінює, що сьогодні відбувається, але змушена поводитись так, як поводиться. Він повністю залежний від Росії, як з точки зору від грошей, так і контролю над силовою вертикаллю Білорусі.

Ми не будемо нападати на Білорусь – це нонсенс. Ми й не збирались ніколи нападати на неї. До того ж не має сенсу, що там робить Білорусь, бо війна триває вже в іншому напрямку. Війна йде в напрямку, який ініціативно модерує Україна та Європейська коаліція. Росія в цій війні програє.

Білорусь так само платитиме за цю війну. Маю на увазі офіційну частину країни, бо суспільство інакше дивиться і на війну, і на те, що робить Росія. Нагадаю, що білоруське суспільство абсолютно відрізняється від російського. Інша річ, коли людина з 1994 року є президентом на зброї, зокрема російській, та силових структурах, то суспільство не має тих впливів, які б мало в демократичних країнах.

Відтак, коли вони будують на відстані 20 кілометрів від кордону з Україною різні фортифікації, доводять своєму суспільству, що все йде не за планом. Чи все йде за планом, просто цей план був трошки інакшим, ніж заявляла Росія.

Особисто Лукашенку було б бажано закрити свій інформаційний простір і свою присутність в ньому – менше говорити та робити дикі заяви. Це було б набагато корисніше для Білорусі в недалекому майбутньому.

Олександр Лукашенко
Лукашенко хворіє / Фото з відкритих джерел

Однак ризики відстежуються на цьому напрямку. Ми точно розуміємо спроможності білоруської армії. Росія хотіла б, щоб Білорусь відкрила другий фронт. Утім, це взагалі практично неможливо після 15 місяців війни.

Загалом ця істерія, яка захоплює сьогодні Росію частково захоплює і Білорусь, включно з Лукашенком. Тому вони говорять про мобілізацію, додаткову перевірку можливості людей взяти у збройні сили тощо. Це немає жодного значення, окрім інформаційного. Лукашенко з одного боку говорить про те, що контрнаступ – це вигадка і його не існує. А з іншого боку – "зуби дракона" ставить.

У Лукашенка немає доступу до жодної інформації. Він взагалі людина, яка аналізує і свої публічні виступи будує на фейковому розумінні цього світу. Він немає доступу до інсайда, до того що відбувається. І взагалі з логічним розумінням у нього є величезні проблеми.

Отже, він точно не знає нічого щодо контрнаступу та спроможностей України. Ви ж пам'ятаєте, які заяви він робив на початку війни: "три дні й усе, що там тієї України". Думаю, що після 15 місяців війни тільки дивакуваті люди можуть серйозно сприймати слова Лукашенка. Тобто людини, яка немає доступу до фактичної інформації.

– Ми пам'ятаємо, як і куди пішов російський військовий корабель, і як грузини відмовилися його обслуговувати. Відповідна акція зараз відбувається в аеропорту Тбілісі, бо літак російської компанії "Азимут" здійснив перший політ після чотирирічної перерви з Москви до Тбілісі. Нагадаю, що Грузія хоче в Європу нібито.

Грузія вже практично втратила шанс, принаймні дуже швидко зайти в Європу разом з Молдовою та Україною. Грузинський народ – це ж класні люди. Їм треба вирішити для себе, чи дозволять вони дивним істотам, які зараз складають грузинський уряд, добровільно відмовитись від суверенітету остаточно.

Путін демонстративно підкреслив, що не існує ніякої суверенної держави як Грузія. Тобто є Росія і якась там провінція, де безпосередньо російський президент ухвалює управлінські рішення. Ці люди мають прийняти для себе певні рішення щодо оцінки – навіщо грузинський уряд це робить і поспіхом йде на зустріч Росії.

І це під час війни, яку Росія програє, занулення її репутації. Бо не буде більше Росії з таким впливом, який був до війни в Україні. Ще й добровільно зануляють свій суверенітет. Той суверенітет, за який Україна зараз платить величезну ціну.

Уже є офіційні заяви представників Європейського Союзу, що Грузія порушує домовленості щодо санкцій в авіаційній галузі Росії. Це означає, що Грузія справді сама собі добровільно блокує європейський шлях. Це загадка для мене – робити вибір на користь історичного аутсайдера, який буде існувати ну ще пів року максимум. Адже після цього у них почнеться громадянська війна та інші події.

Якщо уряд Грузії не хоче безпосередньо ухвалювати якесь проукраїнське рішення, то можна зайняти нейтрально-пасивну позицію. Не приймати ніяких рішень, нічого не коментувати. Утім, щоб тебе демонстративно принизили, а ти "плескаєш в долоні", як це робить грузинський уряд – це потребує певної іншої, медичної оцінки, але точно не політичної.