Контрактнику ЗСУ, британцю Ейдену Асліну довелося пройти непростий шлях: оборона Маріуполя, тортури у російському полоні, очікування смертної кари і зрештою, довгочікуване звільнення. Український військовий розповів про пережитий досвід у книзі під назвою "В'язень Путіна".

Дивіться також Судилище над бійцями "Айдару" в Росії: омбудсмен зробив заяву

Служба в лавах ЗСУ

29-річний Ейден Айслін почав служити в українській армії за контрактом ще у 2018 році. Тоді ж він отримав українське громадянство.

Після повномасштабного вторгнення він у складі 36 бригади морської піхоти брав участь в обороні Маріуполя. Саме в цьому місті його захопили у полон.

Військовий згадує, що востаннє його бригада захищала Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. Вони трималися, поки ще мали боєприпаси, медикаменти та їжу.

А після того, як у них не залишилося нічого, чим можна було протистояти ворогу, військові опинилися в руках російських окупантів. Айсліна та його товаришів відправили до Донецька.

Росіяни обіцяли йому "красиву смерть"

Британець розповідає, що його тримали окремо від інших полонених – українських військових. Це була маленька камера. Там постійно лунав гімн Росії, а також усяка радянщина.

Під час допитів йому погрожували фізичною розправою, або обіцяли прийнамні – обмежитися відрізаним вухом. Айсліна били палицею. Били ножем. Одного разу під час чергового допиту російський офіцер запропонував Айсліну вибір: "швидка" смерть чи "красива".

Попри те, що британець обрав "швидку", росіянин відмовив йому в цьому привілеї. Запевнив: Айслін помиратиме "красиво", і він особисто прослідкує за тим, щоб це сталося.

Британця не вбили. Такі випади використовувалися окупантами як психологічні тортури. Колишній військовополонений зазначає, що йому пощастило більше ніж українським друзям, до яких окупанти ставилися набагато гірше.

Примусова участь в пропаганді

Військовополонений іноземець, до того ж британець – нечувана "розкіш" для окупантів.

Айслін був ідеальним "доказом" "участі НАТО" у війні на боці України. І окупанти не могли не використати свого екзотичного в’язня на "благо" власної пропаганди.

Ось, мовляв, живий доказ того, що росіяни воюють не з "маленькою" Україною, а з величезним Альянсом. Ось вона – жива причина численних невдач окупантів на фронті.

Британець каже, що вони його охрестили "вояком НАТО" і почали активно знімати пропагандистські відео.

Постійно брехати і казати завчену маячню для Айсліна було морально важко.

Це було по п’ять разів на тиждень, коли мене змушували повторювати пропаганду чи давали телефон і змушували робити дзвінки,
– згадує військовий.

Айслін підозрював, що його можуть використати у пропаганді. Окупанти, певно, знайшли його соцмережі, а там дописи – про російську агресію проти України, яка почалася ще до 24 лютого.

Загроза смертної кари

Тривалий час життя британця, а також інших іноземних громадян, які воювали за Україну, висіло на волоску від смерті. Так званий суд псевдореспубліки засудив Айсліна та його друзів до смертної кари. Їх звинуватили в тому, що вони були "іноземними найманцями".

Після суду військового перевели в одиночну камеру. Випускали лише для зйомок пропаганди.

Це був найважчий період у полоні. Військовослужбовець думав вчинити самогубство.

Порятунок

21 вересня Айсліна звільнили з російського полону. Разом із ним на свободі опинилися ще четверо британців, швед, хорват, громадянин Марокко та двоє американців.

Тоді звільненню іноземців посприяв принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман. Усіх визволених полонених доправили спочатку до столиці Саудівської Аравії, а звідти вони вирушили на батьківщину.

Сьогодні Айслін вже переповів на папері болючий досвід війни і полону. Пережити його знову британець не хоче. Колись він планує повернутися в Україну. Вже разом зі своєю українською дружиною.

Обмін полоненими