Яка різниця між II та III групами?

Згодом змінити групу можна, але зробити це не вийде будь-який момент, адже існують визначені строки та правила. Про ключові відмінності між 2 та 3 групами ФОП – детальніше пояснює ДПС.

Дивіться також Скільки насправді коштує відкрити ФОП в Україні у 2026 році: які є нюанси

  • Які вимоги до другої групи ФОП?

Її можуть які обрати підприємці, які працюють у сфері надання послуг населенню або платникам єдиного податку, виробництва та продажу товарів, а також ресторанного господарства. Серед умов:

  1. Кількість найманих працівників – до 10 осіб включно (або без).
  2. Річний обсяг доходу – не більше як 834 мінімальних зарплат
    (7 211 598 гривень у 2026 році).

Довідка: мінімальна заробітна плата у 2026 році – 8 647 гривень.

Винятки: на другій групі не можуть працювати ФОП, які займаються посередництвом у сфері нерухомості; наданням доступу до Інтернету; виробництвом, постачанням і продажем ювелірних виробів і продукції з дорогоцінних металів чи каміння.

  • Які вимоги до третьої групи ФОП?

Вона найбільш гнучка, адже не має обмежень щодо кількості найманих працівників. Основна умова стосується річного обсягу доходу, який не може перевищувати 1 167 мінімальних зарплат (10 091 049 гривень у 2026 році).

Які податки платять II та III групи ФОП?

Спрощена система оподаткування передбачає три основні обов'язкові платежі: єдиний податок (ЄП), військовий збір (ВЗ) і єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

ФОП II групи

ФОП III групи

ЄП

до 20% від мінімальної зарплати (1 729,40 гривні на місяць) 5% від доходу – у разі роботи без ПДВ;
3% від доходу – для платників ПДВ.

ВЗ

10% від мінімальної зарплати (864,70 гривні на місяць) 1% від фактично отриманого доходу

ЄСВ

22% від мінімальної зарплати (1 902,34 гривні на місяць)

Корисно! На порталі Дія можна пройти тест, що допоможе обрати групу ФОП, аби уникнути проблем з податковою.

Хто не може бути платником єдиного податку?

Нагадаємо, спрощену систему оподаткування не застосовують для ФОПів, які здійснюють такі види діяльності:

  1. організація та проведення азартних ігор, обмін валют;

  2. виробництво та торгівля підакцизними товарами (за винятком передбачених законом випадків);

  3. видобуток корисних копалин, дорогоцінних металів і каміння;

  4. фінансове посередництво (окрім страхових агентів та окремих фахівців, визначених законодавством);

  5. поштові та телекомунікаційні послуги (окрім кур'єрських);

  6. продаж предметів мистецтва й антикваріату, організація аукціонів;

  7. проведення гастрольних заходів;

  8. технічні випробування, дослідження, аудит;

  9. надання в оренду земельних ділянок (понад 0,2 гектара), житлових (понад 400 квадратних метрів) і нежитлових приміщень (понад 900 квадратних метрів), йдеться в Податковому кодексі.