Про це 24 Каналу розповіла засновниця "Ліги антитрасту" Агія Загребельська. За її словами, компанії, визнані міжнародними спонсорами тероризму не лише сплачують податки у бюджет країни-агресора. Але й підтримують її іншими способами.

Дивіться також Агенти ворога у бізнесі: на кого працюють російські менеджери у великих українських компаніях

Не санкціями єдиними

Серед нововизначених міжнародних спонсорів війни є дуже відомі компанії. Їхні товари уже давно завезені в Україну та продаються чи не в кожному супермаркеті.

Однак включення брендів до спонсорів війни відрізняється від санкцій. Себто не заборонено ввозити чи купувати їхні товари. Люди можуть відмовлятися від них добровільно.

Падіння в купівельних інтересах після внесення до міжнародних спонсорів війни спостерігається на різних ринках. Відповідно гуртові постачальники не будуть зацікавленими в тому, щоб завозити ці бренди, бо не продаються так активно,
– пояснила Агія Загребельська.

До слова, після внесення у список міжнародних спонсорів війни компанію Mondelēz International її почали активно бойкотувати у скандинавських країнах. Хоч це й друга найбільша у світі компанія-виробник харчових продуктів. Все дійшло до того, що Міністерство оборони Швеції оголосило, що вони припиняють торговельні відносини з цією компанією.

Навіть готелі, аеропорти, футбольний клуб та корпорація Ikea розірвали свої контракти з Mondelez.

Українцям варто змінити своє ставлення

На жаль, в Україні така тенденція є значно слабшою. Зокрема, нещодавно компанію Hikvision внесли до переліку міжнародних спонсорів війни. А в України часто використовують камери відеоспостереження цього бренду для "розумних міст".

Однак є висновки провідних країн, що ці камери є небезпечними. Адже до інформації з цих камер може отримувати несанкціонований доступ Китай.

"Нам, українцям, є чого повчитися. Треба буде більш проактивними, бо ми досі отримуємо звернення від місцевих та державних органів, мовляв, що вже не можна проводити тендери та закупляти продукцію за бюджетні кошти? Це неправильно", – наголосила Загребельська.

Агія Загребельська про те, як міжнародні компанії підтримують війну: дивіться відео

Як компанії підтримують російську агресію

Відмова від продукції компаній, що є спонсорами війни, це не лише про мораль, цінності чи доброчесність. В документах ООН вказано, що на компанії, які працюють в зонах конфлікту покладається низка обов'язків.

Зокрема, вони мають вжити заходів для того, щоб вийти з цього ринку та мінімізувати негативний ефект діяльності для постраждалих сторін тощо.

Ці компанії цього не роблять. Ми бачимо випадки, коли напряму фінансується російська агресія шляхом сплати податків. А ті компанії, які ми внесли до міжнародних спонсорів війни, збільшили свій прибуток,
– зауважила засновниця "Ліги антитрасту".

Збільшення прибутку – це збільшення оплачених податків. Вони, до слова, йдуть не лише на ракети. Адже віднедавна ми можемо стверджувати, що державні кошти йшли й на утримання терористичної групи "Вагнера".

Світові компанії, які залишились на російському ринку, підтримують Росію різними шляхами. Це можна розглянути на конкретних прикладах:

  • китайська компанія постачає важливі компоненти для системи "ГЛОНАСС", що є аналогом GPS;
  • деякі компанії беруть участь в російській пропаганді: в торговельних супермаркетах з'являлась "кувалда Пригожина"; італійська компанія Buzzi пишалися тим, як проводжають своїх співробітників на "велику та важливу" війну;
  • компанії поповнюють військову скарбничку Кремля, перевозячи або допомагаючи видобувати російську нафту;
  • спостерігається також поширення наративів про те, що "звичайні росіяни ні в чому не винні".

Участь міжнародних спонсорів війни у військовій агресії Росії проти України є значною.

Державний ресурс краще не використовувати

На розгляді у президента України зараз є петиція про маркування продукції компаній, яких визнали міжнародними спонсорами війни. Позначки давали б розуміння українському споживачу, що це товар бренду, що не вийшов з російського ринку. Поки відповіді на петицію не було.

Все ж хотілося б, аби ми за допомогою прямої демократії, здійснити цей тиск. Втручання держави у ці процеси – крайній випадок, яких може призвести до зайвих консультацій з партнерами,
– зауважила Загребельська.

У приклад можна навести Угорщину, яка агресивно відреагувала на внесення ОТР Bank до міжнародних спонсорів війни. Вони заблокували пакет допомоги Україні, поки їхній банк не заберуть з цього списку.

"Ми бачимо тенденцію, коли європейські уряди чомусь починають ототожнювати себе з компаніями. Ми завжди говоримо, що Metro – це не Німеччина, а Aushan – це не Франція", – наголосила Загребельська.

Однак краще все ж не залучати державу до таких питань. Українцям варто консолідуватися та, не використовуючи державний ресурс, досягнути мети. Адже жодна компанія, внесена до міжнародних спонсорів війни, не є монополістом на українському ринку. Заміну завжди можна знайти.

Які компанії внесли до міжнародних спонсорів війни: деталі

  • НАЗК 4 липня визнало корпорацію Unilever міжнародним спонсором війни. Її товари широко розповсюджені в Україні. Зокрема її брендами є Domestos, Axe, Rexona, Dove та інші.
  • Прибуток Univet зріс до 60,1 мільярда євро або на 14,5%. Відповідно, податки, які корпорація сплачує країні-терористу також значно виросли.
  • Зауважимо, що після початку повномасштабної війни Unilever пообіцяла призупинити імпорт та експорт на ринок Росії. Крім того, вона мала відмовитися від медійних та рекламних витрат.