Верховна Рада 10 жовтня 2024 року остаточно ухвалила законопроєкт, яким було передбачено історичне підвищення податків. Найсуттєвіше збільшення стосувалося військового збору – з 1,5% до 5%.

За словами очільника фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева, у бюджет буде додатково залучено 140 мільярдів гривень у 2025 році. Тож підвищення податків торкнулося не лише фізичних осіб, але й ФОПів. Зокрема, для деяких підвищиться єдиний податок та ставка військового збору, а також зміняться ліміти доходів для кожної групи.

24 Канал дізнавався, як зросте податкове навантаження для громадян України, на скільки зменшаться зарплати та як ці зміни вплинуть на бізнес.

У коментарі 24 Каналу економіст Ярослав Жаліло розповів, що коли уряд формував пропозицію до бюджету на наступний рік, то виходив виключно з песимістичного сценарію.

До теми Масове закриття ФОПів після схвалення закону про підвищення податків: у Раді відреагували

Попри це урядовці, зокрема з Мінфіну, зазначили, що якщо ситуація буде відрізнятися від прогнозів на 2025 рік, то є ймовірність збільшення ставки ПДВ. Це також було проговорено з Міжнародним валютним фондом, як "план Б".

Ярослав Жаліло

Керівник Центру економічних та соціальних досліджень в Національному інституті стратегічних досліджень

Насправді я не думаю, що в Україні вдадуться до підвищення ПДВ, хіба лише у крайньому разі. Річ у тім, що будь-яке збільшення оподаткування – це погіршення умов для бізнесу. Водночас для нас дуже важлива економічна активність бізнесу саме зараз.

Економіст додає, що ПДВ – це податок, який гальмує споживання. На сьогодні воно є одним із ключових драйверів динаміки економіки, що важливо для того, щоб Україна могла фінансувати безпеку та оборону.

Нагадуємо! Податок на додану вартість (ПДВ) споживач сплачує з кожного товару чи послуги. Загальна ставка ПДВ складає 20%. Водночас для ліків застосовується ставка 7%, а для деяких сільськогосподарських товарів – 14%.

Як пояснює Жаліло, зовнішні ресурси, які отримує Україна від партнерів, є фіксованими й "рознесеними" по періодах. Однак найголовніше те, що шляхом цих коштів Україна не може фінансувати оборону, за винятком невеликої частки.

Отже, питання почало полягати у тому, на скільки ми будемо спроможні забезпечувати фінансуванням безпеки та оборони,
– каже Жаліло.

Річ у тім, що у 2024 році склалася така ситуація:

  • Спочатку на цей рік прогнозувалося, що війна триватиме взагалі тільки пів року, а тому бюджет на це закладався лише на цей період,
  • На початку року США почали зволікати із фінансуванням, що згодом вплинуло на необхідність щодо збільшення податкового навантаження,
  • Водночас завдяки різним факторам, зокрема, тому, що Україна змогла пройти через ризики блекаутів цьогоріч, а фінансова підтримка від партнерів почала надходити у достатній кількості, критичної ситуації вдалося уникнути.

Станом на сьогодні в Україні, крім ставки ПДВ, без змін залишається й податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який застосовується до всіх оподатковуваних доходів фізичних осіб – на рівні 18%.

Натомість зміни торкнулися такого:

  • підвищення військового збору з 1,5% до 5%,
  • підвищення для ФОПів III групи – на рівні 1% від доходу,
  • для ФОПів I, II та IV груп – на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць, що становитиме 800 гривень,
  • податок на прибуток для банків – 50%,
  • базова ставка податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ, крім страховиків, – на рівні 25%,
  • авансові внески з податку на прибуток для автозаправних станцій,
  • мінімальний податок на землю в розмірі 700 гривень та 1 400 гривень за гектар,
  • запровадження щомісячної звітності щодо ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску,
  • збільшується рента на видобуток каоліну, піску та щебеню.

Як пояснив нардеп Ярослав Железняк, під час ухвалення законопроєкту про підвищення податків були прийняті й деякі зміни.

Зверніть увагу! Йдеться про статус податкового агента із нотаріусом при посвідченні ним договорів купівлі-продажу між фізособами, який скасовується, а також про те, що для військових залишається військовий збір на рівні 1,5%.

Як розповів для 24 Каналу бухгалтер Микола Смокович, в Україні мають ввести правку, згідно з якою підприємці сплачуватимуть військовий збір за себе з 1 січня 2025 року. Водночас, якщо ж її раптом не приймуть, то звітність за новими бланками потрібно буде подавати за 2024 рік.

Микола Смокович

Бухгалтер, експерт з ведення ФОПів

Наразі ми виходимо з того, що законопроєкт таки приймуть, і тоді ФОПи I та II груп за новими бланками будуть звітувати аж у 2026 році за 2025 рік. Водночас ФОПи III групи першу декларацію з військовим збором подаватимуть вже у квітні наступного року за перший квартал.
  • Відомо, що прийнятий закон щодо нового оподаткування зобов'язував спочатку сплачувати військовий збір заднім числом – з 1 жовтня. Однак набув чинності законопроєкт все-таки з 1 грудня, повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
  • Підвищення військового збору заднім числом мало стосуватися й фізичних осіб-підприємців (ФОП). Втім на початку грудня був ухвалений закон, що мав скасувати таку сплату й перенести її аж на початок нового року.
  • Таким чином, фізичні особи почнуть сплачувати підвищений військовий збір з 1 грудня, а фізичні особи-підприємці попередньо вже з 1 січня 2025 року.

З врахуванням збільшеного оподаткування тепер із зарплат фізичних осіб відраховуватимуть не 19,5%, де 18% – це ПДФО, а 1,5% – військовий збір, а вже 23% (незмінне ПДФО у розмірі 18%, плюс оновлений ВЗ 5%).

  • Наразі місячна мінімальна зарплата в Україні, станом на січень 2025 року, становитиме 8 000 гривень. Так, 23% від мінімальної зарплати – це 1 840 гривень. Тому "чиста" виплата буде на рівні 6 160 гривень.
  • Водночас, за даними Держстату, середня зарплата у третьому кварталі 2024 року сягнула 21 946 гривень. Тому із зарплати найманого працівника, який отримуватиме зарплату на рівні середньої, вираховуватимуть десь 5 047 гривень. А на руки працівник отримуватиме майже 16 700 гривень.

Як додає Микола Смокович, з 2025 року буде призупинена пільга за сплатою ЄСВ для фізичних осіб-підприємців, а тому єдиний внесок стане обов'язковим. Станом на 2025 рік мінімальний страховий внесок з ЄСВ становитиме 22% від мінімальної зарплати, тобто 1 760 гривень.

Пільга на сплату ЄСВ залишається у тих ФОПів, які є пенсіонерами, особами з інвалідністю та які є одночасно найманими працівниками, за яких сплачують ЄСВ роботодавець не менше мінімального внеску за основним місцем роботи. Крім того, не сплачуватимуть внесок ФОПи, які на загальній системі і не отримують доходу,
– додає бухгалтер.

Наступного року змінюється для окремих ФОПів й розмір єдиного податку. Експерт з ведення ФОПів додає, що для I групи він надалі становитиме 302,80 гривні, а от для II групи, він буде на рівні 1 600 гривень, а не 1 420 гривень, як було у 2024 році.

  • Податки для I групи ФОП

Єдиний податок для цієї групи становить 10% від прожиткового мінімуму, а це 3 028 гривень. Тож ЄП буде на рівні 302,80 гривні. Водночас військовий збір становитиме вже 800 гривень.

  • Податки для II групи ФОП

Для II групи єдиний податок буде на рівні 20% від мінімальної зарплати, станом на січень нового року. Отже, це буде 1 600 гривень. Як і для I групи, ВЗ буде на рівні 800 гривень.

  • Податки для III групи ФОП

Для цієї групи ФОП єдиний податок становить 3% з ПДВ, або ж 5% без ПДВ. Крім того, військовий збір – 1% від доходу.

  • Податки для IV групи ФОП

Ставка єдиного податку залежатиме від категорії земель та їх розміщення. Військовий збір – 800 гривень.

  • Ліміти доходів ФОП

За словами Смоковича, ліміти по доходах ФОП всіх груп єдиного податку зазнають змін з наступного року. Річ у тім, що на 1 січня 2025 року в Україні збільшується розмір мінімальної заробітної плати, який на 1 січня 2024 року був на рівні 7 100 гривень.

Тобто наступного року мінімальна заробітна плата становитиме вже 8 000 гривень, а оскільки до неї прив'язані ліміти по доходах, то і вони збільшуються,
– резюмує експерт Смокович.

Наступного року ліміти будуть на такому рівні:

  • І група (167 мінімальних зарплат) – 1 336 000 гривень,
  • II група (834 МЗП) – 6 672 000 гривень,
  • III група (1167 МЗП) – 9 336 000 гривень.

Що таке ліміт річного доходу ФОП

Це граничний розмір доходу, що вона може отримати протягом року і залишитись в обраній групі платників єдиного податку.

    За словами Смоковича, наступного року деякі підприємці будуть зобов'язані встановити POS-термінали. Це стосуватиметься тих, хто безпосередньо контактує із клієнтами-покупцями, а це торгові точки, кабінети-салони тощо. Також, це стосуватиметься тих, хто приймає розрахунок готівкою.

    Раніше, ті підприємці, які проводили свою діяльність у населених пунктах, де було менше як 5 тисяч осіб, звільнялися від штрафів за відсутність POS-терміналу. Втім з 1 січня 2025 року штрафи для них вже можуть нараховувати,
    – каже пан Микола.

    ФОПи I групи, ФОПи що здійснюють виїзну торгівлю та торговці, які ставлять вендінгові автомати, будуть отримувати штрафи за відсутність можливості безготівкового розрахунку вже з січня 2026 року.

    Експерт Смокович нагадує, що розрахунок пластиковою карткою – це одне із прав споживачів, що передбачається законом. І чимало споживачів не тільки вимагають його виконання, але й скаржаться на порушення.

    Якщо ж споживач відправить скаргу в податкову, а вона своєю чергою перевірить бізнес, то підприємцю можуть виписати штраф:

    • 8 500 гривень – штраф за законом захисту справ споживачів;
    • від 1 700 гривень до 17 000 гривень – адмінштраф.

    Ще потрібно розуміти, що розрахунок POS-терміналом, як і розрахунок готівкою, варто фіскалізувати. Тобто має бути ще програмний реєстратор чи фізичний касовий апарат.

    Важливо! Ті підприємці, які продовжують свою діяльність на територіях, які розташовані в районі ведення воєнних дій, не будуть отримувати штрафи за відсутність POS-терміналу. Крім того, POS-термінал не потрібен і для підприємців, які здійснюють свою діяльність онлайн, адже підприємець не матиме змоги ним скористатись, через відсутність фізичного місця розрахунку.