Що відомо про нові формати магазинів одягу та електроніки в Росії?
За даними консультантів ринку торговельної нерухомості, одразу кілька великих гравців уже готуються до змін. Серед них – Lime, Melon Fashion Group (яка об’єднує Love Republic, Zarina, Sela та інші бренди), а також "Дитячий світ" і "М.Відео", пише The Moscow Times.
Дивіться також "Магазини для бідних" стають трендом у Росії та навіть витісняють супермаркети
- Наприклад, Lime працює над форматом невеликих магазинів для регіонів, де рівень доходів відчутно нижчий, ніж у Москві. Менша площа означає не лише скромніший асортимент, а й суттєву економію на ремонті, оформленні та оренді.
- У Melon Fashion Group також тестують нові підходи. Бренд Sela, наприклад, відкрив концепт-стор нового типу – з одягом, товарами для дому та навіть кафе.
- "Дитячий світ" уже давно розвиває компактний формат у регіонах – під брендом "Детмір міні". Такі магазини значно дешевші у відкритті та швидше виходять на окупність.
- У "М.Відео"пішли іншим шляхом: замість великих торгових залів компанія робить акцент на пунктах видачі замовлень і доставці додому. Тобто магазин поступово перетворюється не на місце вибору, а на точку отримання товару.
Чому це відбувається і що це означає для росіян?
Експерти пояснюють: усе це – реакція на зміну поведінки покупців. Люди стали обережнішими з витратами, частіше порівнюють ціни та не готові витрачати зайве, каже Євгенія Хакбердієва з NF Group.
Водночас бізнес стикається з додатковим тиском – дорожчають кредити, зростають податки, а також витрати на будівництво й утримання магазинів. У таких умовах скорочення площ – один із найпростіших способів зберегти прибутковість.
До того ж невеликі магазини краще відповідають новому запиту клієнтів: швидко купити потрібне "тут і зараз", без зайвого часу на прогулянки торговими центрами.
Отже, перехід до міні-форматів – це не тимчасова реакція, а нова модель ритейлу. Бізнес адаптується до реальності, де покупець витрачає обережніше, а ефективність кожного квадратного метра стає критично важливою.
На чому ще економлять росіяни?
Політика Путіна змусила росіян економити не лише на розкішних покупках, але й на базових товарах, як їжа. Дані Ощадбанку показали, що падіння кількості закладів громадського харчування в січні було найбільшим з 2021 року, а витрати ресторанів досягли найнижчого рівня за три роки в листопаді-на початку грудня 2025 року, пише Reuters.
У лютому реальне зростання споживчих витрат вперше за два роки впало до нуля. Росія прогнозує економічне зростання на рівні 1,3% цього року після 1% у 2025 році, 4,9% у 2024 році та 4,1% у 2023 році. Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання на рівні 0,8% на 2026 рік.
Дослідження центрального банку показало, що в 11 часових поясах Росії люди шукають дешевші варіанти: їжу у фастфуді або супермаркетах замість ресторанів, продукти харчування зі знижками в супермаркетах, ремонт автомобілів замість нових покупок, а також охолодження ринку житла.
Кількість закриття кафе та ресторанів у столиці у 2025 році зросла порівняно з 2024 роком, тоді як кількість точок продажу кави на винос продовжує зростати,
– повідомив центральний банк Росії.
Як дефіцит бюджету Росії зростає попри додаткові доходи?
Економіст Олег Гетман для 24 Каналу заявив, що певний проміжок часу – десь понад місяць – Росія могла отримувати додаткові доходи від продажу нафти на фоні подій на Близькому Сході. І зараз це деякий час вона продовжуватиме заробляти на цьому.
Але на фоні загального дефіциту бюджету, зокрема за період січня-березня 2026 року, який вже перевищив 4,5 трильйона рублів, це краплина в морі.
Тобто навіть якщо росіяни отримають додаткові 5 – 10 мільярдів доларів, то витрачають вони набагато більше.
Тому варто розуміти, що якщо конфлікт на Близькому Сході "затихатиме" у найближчі тижні та місяці, то Росія зможе отримати невелику суму від продажу нафти, яка ніяк не вплине на економічну ситуацію в країні,
– пояснює Гетман.
Проблеми бізнесу та економіки Росії
Росія стикається з великим дефіцитом бюджету, який може сягати до 5 трильйонів рублів, що ускладнюватиме фінансування соціальних виплат, зокрема пенсій. Економічні проблеми призвели до скорочення штатів і робочих тижнів, а бізнесмени заговорили про значні витрати держави на війну в Україні, хоча раніше ця тема була табуйована.
Підвищення податків у Росії призвело до того, що 50% компаній працюють у збиток, а за даними Торгово-промислової палати, цей показник досягає 65%. Зміни в податковому законодавстві, зокрема підвищення ПДВ з 20% до 22% і зниження порогу доходу для спрощеної системи, негативно вплинули на бізнес, зменшивши податкові надходження на 16% у першому кварталі.



