Про це розповіла колишня директорка Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко у прямому ефірі 24 каналу.

Читайте також: Богдан заявив, що потрапив під люстрацію несправедливо

Вона наголосила, що у 2016 році Мін'юст робив звіт про роботу і реєстри людей на посадах різних органах, на яких розповсюджується такі заборони.

В цьому звіті Андрій Богдан є. Проте його немає в люстраційному реєстрі осіб, до яких вже застосовані заборони, бо туди включаються тільки ті особи, які були звільнені з посади у зв’язку з законом про очищення влади,
– відповіла Козаченко.

Вона зазначила, що на сьогодні критерії щодо закону про люстрацію виявлені, а те, що Андрій Богдан їх спростовує – це його власна думка.

"Також тут треба розуміти наступне – президент звертався до людей щодо пропозицій на ці посади, щоб отримати довіру. Він говорив, що він не готовий втратити посаду, тому логічно, що призначати таких людей на посади є недоречними", – прокоментувала Козаченко.

Чи можна оскаржити рішення Президента про призначення?

За словами екс-директорки Департаменту з питань люстрації Мін'юсту, можна скасувати указ. "Або ж можна написати заяву самому призначеному про звільнення за власним бажанням, бо розуміючи статус президента, неправильно, коли члени команди завдають главі держави такі репутаційні удари та ризики", – розповіла вона.

Також можна звернутися до суду з позовом. Але звернутися може лише особа, інтереси якої порушено. Зазвичай, в даному випадку розглядатиме цю справу Конституційний суд, але тут теж є ризики,
– додала Козаченко.

Чому Андрій Богдан потрапив під люстрацію?Богдан працював на високих посадах в урядах екс-президента Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова. Так, у 2007-2010 роках Богдан був заступником міністра юстиції, потім – заступником міністра Кабінету міністрів (2010-2011 роки) і урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики (2013-2014 роки).

Тож Богдан мав би підпадати під дію закону про очищення влади, тобто – про люстрацію і не мав би обіймати жодні державні посади. Проте при схваленні закону посади голови Адміністрації Президента і його заступників були виведені з-під державної служби. Тож призначення Богдана головою АП, хоча й викликає певне невдоволення, однак є цілком законним.