"Я бажаю вчитися в Німеччині й пізніше, певно, там працювати". Олена стоїть перед німецьким посольством в Києві, літнє сонце освітлює її обличчя – вона очікує на святкову подію. Зараз вона разом із приблизно сотнею інших молодих українців отримає в посольстві свої мовні дипломи. Молоді люди стоять веселі та сповнені надій, в своїх звичайних шкільних уніформах. Олена пояснює чудовою німецькою мовою, що багато її однолітків цікавляться Німеччиною:

Для українців це – жадана ціль.

Федеративна Республіка Німеччина все більш зацікавлює не лише українських відвідувачів мовних курсів. Також і серед потенційних трудових мігрантів інтерес до Німеччини наразі є дуже великим, як повідомляють численні дорадчі організації в Україні. За даними Google Trends, протягом минулих місяців до пошукової системи особливо часто заносилися маркери "Праця в Німеччині". А Wizzair, найбільший авіаційний лоукостер Східної Європи, може знову підтвердити свою репутацію – ця компанія має чудовий "нюх" на розвиток ринку: з осені ця авіакомпанія подвоює кількість своїх польотів із Західної України до Берліна та Дортмунда.

Важливо: Наступниця Меркель Крамп-Карренбауер раптово змінила позицію щодо Росії

Берлін відчиняє двері

Привід для цього сплеску інтересу має суху назву: "Fachkräfteeinwanderungsgesetz" – "Закон про міграцію фахової робочої сили". Нещодавно німецький Бундестаг вирішив відкрити німецький трудовий ринок для фахівців із третіх країн (тобто, країн, які не є членами Євросоюзу). Позаяк в Німеччині все частіш робочі місця не можуть бути заповненими, а суспільство в довгостроковій перспективі старішає, країна в майбутньому має залучати більше фахівців із держав, подібних Україні. Новий закон розпочне діяти на початку 2020 року.

На Східну Європу німецькі плани вже довгий час кидають неабияку тінь. Так, в Україні побоюються, що незабаром співвітчизники великим числом можуть податися до Німеччини працювати. Для України йдеться про великі втрати: країна протягом минулих років пережила велику хвилю еміграції, перш за все, до сусідньої Польщі, й багата Німеччина тепер може залучити також багатьох емігрантів. Також цього побоюються й у Польщі: тут недавня іміграція більш ніж мільйона українців хоча й знизила дефіцит фахівців, але, якщо тепер, за прогнозами, половина з них подасться далі, до Німеччини. Отже, гостро необхідні Польщі робочі руки знову стануть тут у дефіциті. Зрештою, німецькі політики мають надію, що новий закон стане "магнітом" для фахівців із третіх країн.

Отже: чи переповниться незабаром Німеччина українськими трудовими мігрантами?

Ми помітили, що інтерес до Німеччини сильно зростає. Але ми не думаємо, що це виллється в серйозне зростання еміграції,
– каже Ольга Погарська, співробітниця українського Національного банку.

Ця київська держустанова спостерігає так само, як і інші державні банки цього регіону, дуже уважно за еміграцією та провела багато економічних експертиз із цього приводу. Зрештою, німецький закон про міграцію фахівців напряму пов'язаний з основною задачею Нацбанку: стабілізацією інфляції.

"Ситуація залишається складною"

Протягом минулих років великий відтік робочої сили з України сильно підштовхнув угору заробітну платню в державі й таким чином, підстебнув також й інфляцію. Скажімо, будівельні фірми були змушені через брак персоналу виплачувати значно вищі зарплатні та перекидати витрати, які зросли, на ціни. З відкриттям німецького робочого ринку тепер додається новий фактор ризику. Також і польський державний банк, який побоюється відтоку українців, приділяє йому в своєму прогнозі розвитку трудового ринку та інфляції багато уваги.

Катюзі по заслузі: У Німеччині судять бойовика з окупованої Донеччини

Наразі в Німеччині живуть приблизно 140 000 українців – не дуже велика кількість. Економіст Ольга Погарська не очікує, що це число набагато збільшиться. "Новий німецький закон принесе деякі послаблення", – вважає вона. Так, німецькі компанії зможуть в майбутньому долучати українців також і до робочих місць, які не є перерахованими в списку дефіцитних професій, і вони не повинні більш доводити, що на відповідну посаду нема жодного претендента-німця, або громадянина країни ЄС (так звана "перевірка черговості").

Але найважливіші обмеження залишаються, з нашої точки зору, на місці. Тому для українців міграція до Німеччини, скоріш за все, залишиться складною та бюрократичною процедурою,
– пояснює Погарська.

Трудові мігранти мають і надалі доводити, що їх кваліфікація є порівняною із німецькою. Окрім того, від них вимагатимуть доброго знання німецької мови.

Відлякуючі перепони

Виходячи з досвіду, ці перепони для потенційних імігрантів є важкими для подолання. Особливо перевірка відповідності кваліфікації вважається в німецькій практиці основною проблемою. Той, хто бажає отримати дозвіл на роботу, має витратити багато часу та сил на написання різноманітних заяв до відповідних німецьких установ, які підтверджують кваліфікацію. Багато хто взагалі навіть не намагається це зробити, тому що їх дипломи так чи інакше не можуть бути порівняними з німецькими, через особливості німецької системи професійної освіти. Тому, останнім часом із за кордону щороку надходить лише приблизно 3,5 тисячі заяв на визнання диплому.

За даними відомого німецького Інституту досліджень робочого та професійного ринку (IAB), в цій ситуації нічого не зміниться. "Загалом, найбільша перепона для міграції кваліфікованих кадрів залишається незмінною", – пише він в своєму поясненні до нового німецького закону. Загалом, це означає також: кожен український лікар, кожна медсестра чи кожен інженер, які вирішили пройти складну процедуру визнання своєї кваліфікації, скоріш за все, вже перебувають в Німеччині.

Не завжди привабливо

Зі схожих підстав, певно, й поляки не повинні боятися, що від них незабаром великими шарами втікатимуть українські трудові мігранти. До цього долучаються й інші фактори. Українські мігранти легше пристосовуються в Польщі: їм легше вивчити мову, вони мають більше культурних схожостей та, загалом, легше розуміють поляків. Окрім того, більшість українців не бажає імігрувати назавжди, а хоче лише тимчасово попрацювати за кордоном та регулярно повертатися додому. Все це стає складнішим в "чужій" та далекій Німеччині.

Окрім того, заробітки в Німеччині, хоч і є в рази більшими, ніж у Польщі та Україні, але можливість великого заробітку не є вже такою привабливою, як раніш, позаяк останніми часами в Польщі та Україні відбулося відчутне підвищення доходів. Якщо ж брати до уваги вартість перебування за кордоном – великі витрати на життя, подорожі, розрив із сім'ями – то для багатьох це втрачає свою привабливість. Це стосується й, власно, Польщі: згідно з останніми підрахунками, вперше за довгий час із Німеччини додому повернулося більше поляків, ніж поїхало до ФРН. Також і в Україні експерти очікують, що кількість трудових мігрантів не збільшиться так вже драматично.

Пошук неможливого

Що ж означає це для Німеччини? Перш за все – великі сподівання політиків на новий закон про мігрантів є перебільшеними. Хоча, звичайно, набагато більше українців зможуть приїхати до Німеччини, але на великий штурм українськими фахівцями німецьких робочих місць ліпше не чекати. Це пов'язане, по-друге, з тим, що Німеччина відкриває свій трудовий ринок лише в дуже обмеженому обсязі. Найбільша проблема імігрантів із "третіх країн", доведення такої ж, як німецька, кваліфікації, загалом залишилася.

З Україною в серці: 24 емігранти, які прославили Україну на весь світ

Схоже, що німецькі політики бажають неможливого: іноземного маляра, який добре спілкується німецькою та ще й одразу надає німецькі кваліфікаційні документи. Для українських трудових мігрантів це навряд чи можливо. Скоріш за все, вони й надалі надаватимуть перевагу більш доступним країнам ЄС – і поїдуть працювати до Польщі.

Автор: Маттіас Бенц, NZZ
Переклад для 24 каналу: Борис Немировський