Штурмовики мають мінімальний набір спорядження: обмежену кількість боєприпасів, трохи їжі та води. Через критичну нестачу останньої деякі з них змушені пити власну сечу. Про це докладніше розповів молодший лейтенант, начальник штабу 4 батальйону бригади "Рубіж" Микола Гриценко в етері 24 Каналу.

Дивіться також Ще 1130 "відмінусованих" окупантів та сотні одиниць техніки: втрати Росії 24 травня

Що дають росіянам на штурм

За словами молодшого лейтенанта, на більш віддалених рубежах ворог ще має обмежену можливість проводити постачання, завдяки засобам РЕБ. Наразі розвідувальних дронів на оптоволокні, які б працювали без перешкод РЕБу, у нас немає.

На передньому краї логістика у противника практично відсутня. Ми неодноразово брали полонених, які розповідали, що перший день пили воду, яку мали із собою, а потім – власну сечу. Так могли сидіти до 5-10 днів, після чого здавалися в полон,
– наголосив Микола Гриценко.

Усе, що у них є на передовій – це пляшка води, банка консерви, кілька пачок печива, дві гранати і боєкомплект. На "нулі" росіяни живуть не більше двох-трьох днів. Їх або кидають у "м'ясні штурми", або знищують наші дрони й артилерія у "норах". Потім туди підкидають нову хвилю – "свіже м'ясо".

Підготовка таких бійців триває близько 30 днів. Їх навчають лише основам: як уникати дронів, трохи стріляти – і відправляють або в штурм, або для закріплення позицій. Жодної повноцінної логістики чи належної підготовки немає.

Як росіяни на мотоциклах штурмують позиції СОУ

За словами Гриценка, тактика ворога залишається незмінною протягом тривалого часу, проте він намагається її комбінувати. Якщо раніше військові спостерігали штурми за підтримки бронетехніки, то зараз противник активно використовує мотоцикли. Наразі він поєднує ці способи ведення бойових дій.

На одній ділянці фронту ворог може атакувати з використанням бронетехніки, зокрема танків. За кілька кілометрів від цієї точки – просувається група з 30-40 мотоциклів. Ще за два-три кілометри – підходить піхота.

Мета єдина: піхота намагається прорватися до переднього краю оборони та знищити наші передові позиції, водночас техніка намагається прорватися вглиб нашої оборони, висадити десант у тилу – там, де працюють наші підрозділи вогневої підтримки й оператори "Баби-Яги".

Моє завдання як начальника штабу – не допустити ворога навіть до переднього краю, не дати йому шансів підійти чи пробити нашу оборону,
– зазначив боєць.

Якщо ж противнику вдається наблизитися до наших позицій, у бій вступає піхота. Вони знищують ворога у стрілецькому бою, безпосередньо на підході. Проте командування робить усе можливе, щоб цього не сталося – щоб ворог не дістався до переднього краю і щоб піхотинцю не довелося вступати у ближній бій.

Як ворога жахає дрон "Баба-Яга"

Як розповів військовий, саме дрон "Баба-Яга" – це зброя, якої окупант боїться найбільше. Під загрозою її застосування противник нерідко здається в полон, не вступаючи в бій.

"Засипаємо їх в "норах", знищуємо техніку, палимо на підступах завдяки дронам, які можуть тягнути на собі до 20 кілограмів вибухової речовини й скидати їм прямісінько на голову", – зауважив молодший лейтенант.

Ці важкі дрони дозволяють знищувати ворожі укриття на відстані 10 – 20 кілометрів. Українські воїни застосовують їх як під час відбиття штурмів, так і в операціях на упередження – і вдень, і вночі. Звісно, вночі шанси на успішне застосування дронів вищі, адже ворожі засоби ППО та спостереження менш ефективні.