У світі 2006 рік був дуже багатим на тиранію. Якщо одні помирали своєю смертю, то інших страчували, а на їхньому місці з'являлись нові жертви.

До теми Спроби Росії загарбати Тузлу, режим Хусейна й утвердження гімну: чим запам'ятався 2003 рік

В Іраку суд визнав Саддама Хусейна винним у злочинах проти людства та військових. Історія 69-річного диктатора завершилась повішенням. Фідель Кастро вирішив піти сам, але з Куби він нікуди не зник. Диктатор передав естафетну паличку правління своєму братові – Раулю.

Неподалік в Болівії з'явився не менш одіозний персонаж – Ево Моралес. Навіть на засіданні ООН у Відні він агітував за коку. У 2006 році його обрали президентом Болівії вперше.

Водночас була вже третя інавгурація Олександра Лукашенка. Після вдалих Помаранчевої революції та Революції троянд у Білорусі провалилась Джинсова революція. Силовики придушили усіх, хто був невдоволений виборами. У результаті – сотні поранених та приблизно 500 запроторених за ґрати.


Олександр Лукашенко у 2006 році / Фото пресслужби президента Білорусі

Один з небагатьох друзів Лукашенка – Володимир Путін у 2006 році показав методи роботи Кремля. Водночас у Лондоні помер Олександр Литвиненко. Колишній підполковник ФСБ став опозиціонером режиму російського президента. Згодом він емігрував у Велику Британію, де співпрацював з тамтешніми спецслужбами. Литвиненка отруїли полонієм.

Це, звісно, і Литвиненка стосується, але конкретно той меседж Путін надсилав щодо вбивства Анни Політковської. Журналістку розстріляли в Москві. Вона критикувала Кремль, за що й поплатилась. Політковську вбили 7 жовтня – якраз на день народження Путіна.

В українську політику у 2006 році знову увірвався якщо не диктатор, то політик авторитарних методів. Він обожнював розкіш, не мав смаку й особливих інтелектуальних здібностей. Подейкували, що Янукович міг підняти руку на підлеглих. Менше ніж за десятиліття стало відомо, що він готовий здати країну та вбивати своїх співгромадян.

У той час Віктор Ющенко призначив Януковича прем'єр-міністром України. У це було важко повірити, адже за кілька років до цього вони обзивали один одного.


Ющенко призначив Януковича прем'єр-міністром / Фото пресслужби Ющенка

Насамперед так сталося через вибори, а далі зіграла давня українська приказка про 2 українців і 3 гетьманів. Вже 26 березня українці йшли обирати парламент. Віктор Янукович та "Партія регіонів" прагнули реваншу.

Якими були результати

За регіоналів проголосував практично кожен третій, однак це не було перемогою. "Блок Юлії Тимошенко" – 22%. Ще 14% підтримки у "Нашої України". Також до парламенту потрапили комуністи.


Результати парламентських виборів 2006 року / Скриншот з відео 24 каналу

Вимальовувалось, що "помаранчеве тріо" зможе створити демократичну коаліцію. Депутатів для цього вистачало. "Блок Юлії Тимошенко", "Наша Україна" та соціалісти – разом 243 депутати, а отже достатня кількість для того, щоб сформувати парламентську більшість.

Я переконана, що демократична коаліція буде народжена, що всі порозуміння будуть знайдені,
– наголошувала Юлія Тимошенко.

Порозуміння шукали 4 місяці. Те, що Тимошенко очолить уряд, було зрозуміло. Водночас Олександр Мороз виторговував посаду спікера. "Наша Україна" наполягала на тому, що головою Верховної Ради став Петро Порошенко. Проти нього виступали як соціалісти, так і "Блок Юлії Тимошенко".

Повний випуск програми "Україна 30" про 2006 рік: дивіться відео


Сторонам не вдалося домовитись. Для того, щоб вийти з парламентської кризи, президент, прем'єр-міністр Юрій Єхануров та лідери фракцій зібралися за круглим столом. Як майже 100 років до цього, вони створили Універсал національної єдності. Його підписали усі, крім "Блоку Юлії Тимошенко". Після цього раптово з'явилася антикризова коаліція. Соціалісти зрадили "помаранчевих" та регіоналів.

Ющенко наполягав на широкій коаліції, але "Наша Україна" там не потрібна. Вистачило й 3 політсил. Януковичу перепало крісло прем'єр-міністра, а Морозу – спікера.

Варто прочитати Янукович – батько мемів: чому Кучма привів до влади крадія шапок у 2002 році

Апетити коаліції сильно зростали. Однак ця жадібність скоро згубила і прем'єра, і загалом всю більшість. Вже у 2007 році союз регіоналів, соціалістів та комуністів зруйнувався. Втім, воювали не лише всередині країни. Загроза прийшла від Москви.

У 2006 році Росія почала війну проти України, однак тоді газову. Новий рік зустрічали із закритим вентилем. Кремль збільшив ціну газу в 5 разів, вимагаючи приблизно 250 доларів за тисячу кубів, коли сам закуповував блакитне паливо в Туркменістані по 44 долари. Україна на шантаж не піддалась, тому Росія почала заводити мантру звинувачень.

За кілька днів сторони таки домовились про те, що Україна у першому півріччі купуватиме паливо по 95 доларів за тисячу кубометрів. Тут на сцену вийшов Дмитро Фірташ, а точніше "РосУкрЕнерго", акціонерами якої стали "Газпром" та український олігарх. Саме компанія-посередник з того часу й продаватиме Україні газ. Через це Ющенку впродовж кількох років прилітали звинувачення у "відкатах".


Дмитро Фірташ став акціонером / Фото 24 каналу

В Україні у той час чи не вперше провели акції бойкоту російських товарів. Газовий конфлікт вдалось загасити зовсім ненадовго. Як передбачав тодішній прем'єр Єхануров, вихід з ситуації може бути єдиним.

Незалежність України буде тільки тоді, коли буде енергетична незалежність,
– заявив Юрій Єхануров.

Однак насправді у 2006 році навіть з газом не всім українцям було тепло. Аварія на тепломережах залишила Алчевськ замерзати. Понад 100 тисяч жителів мали вижити, коли на вулиці були морози до мінус 30 градусів. Так тривало майже місяць. Тодішній голова Луганської облдержадміністрації Геннадій Москаль назвав ситуацію найгіршою антропогенною катастрофою в історії незалежної України.

До 2006 року Україна знала лише про одного астронавта. Леонід Каденюк підкорив космос у 1997 році. Однак неочікувано з'явився другий підкорювач галактик. У 2006 році він приземлився у Києві.

Олександр Омельченко 7 років очолював столицю, але усе змінила любов. На виборах мера Києва переміг Леонід Черновецький. Він отримав лише 32% підтримки, але й цього виявилось достатньо, щоб випередити опонентів Віталія Кличка та міського голови Омельченка. Власник "Правекс-банку" з собою привів "молоду команду".

Черновецький співав, роздягався на публіці, щоб показати свою фізичну форму, і робив неймовірні зізнання.

Так, я космонавт. Абсолютно реальний,
– заявив Черновецький.


Леоніда Черновецького обрали мером Києва / Фото liga.net

Тільки за усією цією клоунадою киян чекали зовсім не смішні речі. Черновецький підписав розпорядження, згідно з яким у столиці запровадили платний вхід на міські кладовища.

Крім цього, він хотів наповнювати бюджет коштом власників квартир із заскленими балконами та кондиціонерами, а ще зробити платний в'їзд до Києва для гостей столиці.

І це все навіть не кажучи про масовий дерибан столичної землі, за що потім проти, наприклад Олеся Довгого, порушували справи. Згодом взялись і за самого Черновецького. Його звинувачували у зловживанні владою, внаслідок чого бюджет столиці не дорахувався кількасот мільйонів гривень. Якщо справу Довгого "зам'яли", то Черновецького у 2010 році Янукович з командою усунули від управління столицею. Через відкриті провадження уже в постмайданний час "космічний мер" втік у Грузію, де безрезультатно намагався потрапити у парламент.

Українці у 2006 році вкотре стали на "пірамідні" граблі. Цього разу громадяни попались на гачок вітчизняного афериста-забудовника. У той час в один із будинків мали вже заїжджати щасливі власники нового житла. Втім, їхні мрії, як і квартири, виявились порожніми.

Інвестори попались на чи не найбільшу будівельну аферу. "Еліта-центр" пропонував нове житло від 3 тисяч гривень за квадратний метр. У його будівництво вклались близько 1 700 осіб. Однак організатор афери – росіянин Олександр Шахов зник з приблизно 400 мільйонами гривень.

Цікаво "Україна без Кучми" та катастрофа літака Ту-154: 2001 рік став періодом небувалих скандалів

Його затримали у 2008 році у Швейцарії та депортували в Україну. Згодом Шахов під заставу через "закон Савченко" вийшов під домашній арешт, але зняв електронний браслет та втік з країни. Квартири видали лише приблизно 300 вкладникам, яких обманули.

Впродовж 1932 – 1933 році приблизно 4 мільйони українців загинули від голоду. Верховна Рада 15 років заплющувала очі на історичну пам'ять про цю трагедію.

Однак у 2006 році парламент проголосував за законопроєкт, поданий Ющенком, яким Голодомор визнали геноцидом українського народу. Одночасно з цим сусіди зі сходу розбудили іншу пам'ять – тугу за Радянським Союзом і керівництвом Москви. Над Україною знову виринув привид сепаратизму.

Про визнання російської мови регіональною та антинатівську демонстрацію – дивіться у програмі.