The Financial Times намагалось знайти відповідь на це питання. Шукали її британські журналісти у розмовах з російським олігархами. Опитали сімох з них, а також поспілкувалися з іншими представниками так званої російської еліти – тими, кого називають "операторами укладу". Це високопоставлені російські банкіри, нинішні та колишні керівники великих компаній, колишні чиновники, друзі та родичі великих бізнесменів.

Читайте також Путін погрожує відключити Європу від енергоносіїв, це просто блеф

Російські воєнні олігархи

Більшість з них опинилися під жорсткими санкціями та втратили левову частку своїх статків. За логікою авторів санкцій, це мало б спонукати олігархів до рішучих дій з перспективою "палацового перевороту" (так званого варіанту "табакерка" – ред. 24 канал) та усунення або навіть знищення путіна.

Натомість після шести місяців великої війни та жорстких санкцій доводиться констатувати, що ніякої опозиції до путіна в російських елітах нема, ба більше – вони навіть консолідувалася навколо "прапора" та хором звинувачують у всіх своїх бідах не керівництво росії, а так званий "колективний Захід". І лише найсміливіші з олігархів вдалися до боягузливих, абстрактних і дуже обережних заяв про "мир".

Не обійшлося без істерик

FT наводить історію перших днів вторгнення, коли уродженець Львова і російський олігарх Михайло Фрідман, чиї статки на початку 2022 року складали 13 мільярдів доларів, подзвонив тимчасовій повіреній у справах США в Україні Крістіні Квін. Фрідман запропонував віддати частину своїх грошей Україні на відшкодування збитків, завданих війною, якщо натомість США допоможуть йому уникнути санкцій.

У відповідь Фрідман почув зустрічну пропозицію – натиснути на путіна, щоб той зупинив вторгнення. На що Фрідман почав ображено кричати та переконувати Квін, що не має впливу на Путіна. Олігарх говорив про свою любов до рідної України, але далі зірвався на емоції: "Ви хочете відібрати всі мої гроші!". Далі стався один з найбільших "обломів" у житті олігарха – американська дипломатка заявила, що більше нема про що говорити та поклала слухавку. Російський олігарх написав пані Квін текстове повідомлення з вибаченнями, але так і не отримав відповіді.

До теми В Італії заарештували 11 вілл, які належать близькому до путіна олігарху

Щоб здійснити палацовий переворот і повалити царя, потрібно спочатку опинитися в палаці. Нікого з цих людей там немає. Як Фрідман має впливати на рішення президента із Великої Британії? І навіть якби Фрідман перебував у своєму будинку в Москві, то все одно не мав би жодних контактів з президентом. Як він міг би вплинути на його рішення?, – виправдовує Фрідмана, а разом з ним і самого себе, анонімний російський олігарх.

Також росіяни спробували позбутися санкцій через суд. Мінімум 21 російський товстосум розпочав судові процеси проти ЄС. Серед них – Фрідман та його партнер Петро Авен. Олігархи заробили собі репутацію жорстких бізнесменів саме завдяки агресивній тактиці у британських судах, проте, не цього разу. Ці пани вдають, що щиро не розуміють, за що з ними так жорстко й хочуть йти у судах до кінця. Проте, перспективи їхні жалюгідні. Захід чекає від них не судової тяганини, а конкретних дій.

Паразитам слова не давали

У цих словах лише доля правди, проте, вона розкриває саму суть російської олігархії. Справа в тому, що це не класичний її варіант, а власне російський. Річ у тому, що в росії більшість олігархів, так би мовити, призначені. Це здебільшого люди незначних талантів, суперсила яких в тому, що вони або опинилися в потрібний час у потрібному місці, або просто були частиною оточення путіна.

Російський диктатор свого часу дав їм так зване "кормлєніє", тобто ярлик на збагачення, взамін ж вимагав повної лояльності та готовності бути його гаманцями, а також –жертвувати. Мільярди, які "заробили" російські олігархи та які опинилися під санкціями – це насправді вкрадені у держави росія гроші, рента за паразитування на природних багатствах цієї нещасної країни.

У день вторгнення до України 24 лютого 2022 року – путін зібрав олігархів у кремлі та оголосив "політику партії". У цій виставі найбагатшим людям росії було відведено роль статистів.

Так у росії було не завжди. FT згадує часи попередника путіна – Бориса Єльцина – та часи так званої "семибанкірщини" (за аналогією з "семибоярщиною" часів руської смути початку 17 століття – ред. 24 каналу). Ці люди були багатими і могли прямо впливати на політичний курс росії. Одним з них був Петро Авен. Втім, за 20 років ситуація докорінно змінилась. Той же Авен був змушений мімікрувати та пройти курс політичної кастрації, щоб зберегти свої гроші. Хто цього не зробив – або були вбиті (як Борис Березовський), або опинилися за гратами (як Михайло Ходорковський).

Важливо У США провели обшуки на об'єктах олігарха з оточення путіна: яким капіталом він володіє

FT констатує, що "судиться" за мільярди з Заходом лише частина російських товстосумів, інша частка багатіїв змирилася з втратою вілл, яхт та інших елементів безтурботного олігархічного життя й нині покірно вчиться жити у москві.

Деякі люди вирішують так: "А чи потрібне мені все це? Я повернуся до москви, де із задоволенням ходитиму до ресторанів і почуватимуся чудово, – анонімний співрозмовник FT пояснює психологію "попаданців".

Не анонімним джерелом у статті є колишній посол США в Москві Майкл Макфол. Він, згідно свого статусу, може дозволити собі, відверті оцінки російських олігархів.

Є олігархи 1990-х, і ми всі дуже пишаємося, коли накладаємо на них санкції та вилучаємо їхні яхти. Але давайте визнаємо відверто: ці хлопці не мають жодного впливу на володимира путіна. З іншого боку, нагадує він, є нова когорта російських мільярдерів. Це по-справжньому багатий хлопець, і він близький до Путіна, але він по-справжньому багатий саме тому, що він близький до Путіна. Тому він не має важелів тиску, щоб змусити його зупинити війну, – вважає дипломат.

Не забуває про олігархів і "родіна". Російські багатії з острахом розповіли журналістам про регулярні дзвінки з росії із закликами повернутися додому. Таким чином товстосуми опинилися у пастці.

Вони (олігархи, – 24 канал) кажуть, що бояться бути отруєними, але насправді бояться втратити свої гроші та репутацію, над вибудовою якої так старанно працювали. Зараз "не знають, як діяти в такій ситуації", – ділиться спільними страхами високопоставлений і знову ж таки анонімний російський бізнесмен.

Прикладом, на думку пише Financial Times, може бути історія екзальтованого російського мільярдера Олега Тінькова, що написав про "мир" у себе в інстаграмі та згодом був змушений продати своє дітище "ТінькоффБанк", фактично, "за копійки". Для деяких олігархів цей інцидент став "повчальною історією про те, як засудження війни може коштувати їм статків".

Фактично, кремлю вдалося переключити активність олігархів у пасивну агресію, що мала вигляд позовів до Європейського суду у Люксембурзі. Ці процеси триватимуть роками й коштуватимуть російським олігархам чималих грошей. Результат цих судів вже відомий заздалегідь, адже Захід справедливо вважає, що гроші російських олігархів прямо або через податки фінансують війну та геноцид в Україні.

Олігархам цього визнавати не хочеться й вони крутяться, немов той в'юн. Підсанкційні мільярдери заявляють, що це лише мізерна частина тих сум, які самі європейські країни витратили на російську нафту та газ із початку вторгнення.

"ЄС допомагає Путіну більше ніж ми. Нехай вони запровадять санкції проти себе", –ображено каже один із тих, хто заперечує проти включення до санкційного списку, намагаючись відбілити себе "невинного".

Ще один олігархічний лайфхак росіян – фінансування відбудови України

Звісно, в обмін на скасування санкцій. За словами обізнаних джерел FT, з такими пропозиціями, окрім Фрідмана, до Києва звернулося ще кілька російських бізнесменів, пропонуючи "послугу за послугу" (ймовірно, серед "благодійників" й колишній губернатор Чукотки Роман Абрамович – ред., – 24 канал).

Якби існувало правило, згідно з яким вони віддають 50% на підтримку України, а решту 50% залишають собі, то російські олігархи прибігли б усі до одного. Проблема в тому, що вони не мають виходу. Вам потрібно задати їм якийсь напрям, якого можна прагнути, – жаліється британським журналістам впливовий росіянин.

На думку джерела, більшість російських олігархів готові вхопитися за шанс повернути свої кошти, оскільки "Путін може запропонувати їм щось лише у майбутньому". "Але все, чого вони хочуть, — це зараз повернути ті гроші, які у них були і які вони втратили".

При цьому Україна не бажає рятувати російських "погорільців".

Україна не використовує санкції як інструмент торгу. Це справа принципу. Головна мета санкцій — зупинити війну, а не знайти певні умови, щоб погодитися на їх скасування, – пояснює прописні істини заступник голови Офісу Президента України Ростислав Шурма.

Коли в росії почнуться серйозні проблеми через санкції – дивіться відео: