Чому самопроголошений президент Білорусі міг вважати Шеремета небезпечним – про це білоруський кореспондент "Радіо Свобода" Валерій Калиновський розповів у прямому ефірі 24 каналу.
Зверніть увагу Вбивство Шеремета: білоруський інформатор Макар дав свідчення у Києві – відео
Він пригадав, що у 2000 році зник оператор Дмитро Завадський. Він був другом Шеремета, разом вони багато працювали. Потім був суд: викрадачів нібито знайшли, а от вбивць та місце поховання – ні.
Крім цього, за словами журналіста, зникли також Віктор Гончар та Юрій Захаренко, колишні голова ЦВК Білорусі та міністр внутрішніх справ. Вони були політичними опонентами Лукашенка.
Звісно, що Лукашенко не хотів би, аби з'являлися якісь нові свідчення у справах зниклих,
– пояснив Калиновський.
Й додав, є багато свідчень про те, що до цього причетні близькі до нього люди, які потрапили до санкційного списку ЄС ще у 2004 році. Тому ця тема залишається дуже вразливою для Лукашенка.
"Чи міг він діяти у 2012 році, чи хотів ще пізніше – важко гадати. Тут вже потрібні якісь конкретні свідчення та докази, чи дійсно білоруський слід є аж настільки пріоритетним", – підсумував журналіст.
Що відомо про "білоруський слід" у справі Шеремета: коротко
- На початку 2021 року до України потрапили записи розмов, під час яких обговорюється спосіб вбивства журналіста Шеремета.
- За даними експертизи, що голос на плівках може належати Вадиму Зайцеву, глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008 – 2012 роках.
- Аудіозапис поширив колишній білоруський спецпризначенець Ігор Макар. Він запевнив, що готовий свідчити у цій справі в Україні.
- Плівки викликали величезний резонанс в Білорусі. У МЗС країни заявили, що мають аудіо, які нібито демонструють шахрайські наміри Макара.
Повний коментар Калиновського: дивіться відео 24 каналу