Не шукайте зраду там, де її нема: чому Україна не змогла захистити Трипільську ТЕЦ

Закиди про "зраду" – популізм і демагогія

От мені цікаво, ті люди, що так кричать, як собі уявляють захисні споруди Трипільської ТЕС? Це ж на рівні Саркофагу над Чорнобилем. Ви дійсно чекали, що будуть будуватися такі захисні споруди?

Читайте також Що не так з російськими резервами першої черги

Росія зимою 2022 року била по енергетиці. Але не по виробничих потужностях, а по трансформаторах. Чому? Тому що понад 50% генерувальних потужностей в Україні – це атомна енергетика. Бити по атомних станціях навіть росіяни не наважились.

Вони пішли шляхом атак на саму систему, намагаючись зруйнувати її, й у такий спосіб "вимкнути" Україну, яка б зберегла при цьому левову частину генерувальних потужностей.

І як захистити трансформатор ще можна уявити, особливо від "Шахедів". Скоріш за все Україна пішла саме цим шляхом – захисту системи, тобто трансформаторів. Наразі у нас не було ударів, які б дозволили зробити висновок, добре була зроблена та робота, чи погано.

Важливо Відсутність виборів в Україні – не загроза демократії

Але неможливо побудувати жодні захисні споруди для захисту великих генерувальних об'єктів. Просто неможливо. Тому закиди "чого ви не підготувались до ударів по об'єктах, розміром з єгипетську піраміду", виглядають популізмом і демагогією.

Особливо коли основні ураження також об'єктів відбуваються балістичними ракетами, перехоплювати які українське ППО вміє тільки певними системами, які не розкидані по всій країні.

Дискусія – що тепер робити і як підготуватись до періодів пікового споживання (зима плюс липень – серпень, коли буде спекотно) цілком доречна. Так само як і намагання отримати додаткове ППО на тлі російських ударів. Саме після атак зимою 2022 року по енергетичній інфраструктурі ми отримали перші Patriot. Саме на цьому краще сфокусуватись суспільству, а не на чергових політизованих суперечках.