Намагання Порошенка зіграти у гру проти антикорупційних органів і проти боротьби з корупцією обернулись для нього ж міжнародним скандалом. Дорікання він отримав як від дипломатів, так і від міжнародної преси. Статті The Economist, Washington Post та інших не менш впливових медіа, рясніли політичними попередженнями офіційному Києву.

Читайте також: Путін мене ненавидить і боїться як чорт ладану, – Саакашвілі

Щоб уникнути додаткових ризиків у справі над Саакашвілі, негативної міжнародної оцінки та можливої мобілізації електорату, влада намагалась з однієї сторони суттєво пом'якшити свої методи, тому і не буде затримань у СІЗО, і навіть домашнього арешту, з іншої – інформаційно перебити дану справу іншими медійними приводами.

Наприклад, паралельно із розглядом ситуації щодо Саакашвілі йшли виступи Яценюка й Авакова у справі Януковича.

Тобто паралельно проходило дві важливих справи секунда в секунду. Зрозуміло, що медіа розривалися, намагаючись або транслювати обидві, або вибирати одну з них. Адже зрозуміло, що і Янукович, і Саакашвілі, і Яценюк, і Аваков – надзвичайно важливі медійні фігури.

Водночас ми бачимо багато інших нюансів, якими намагаються інформаційно затьмарити те, що відбувається в країні. За цими перебивками ми дуже часто не вловлюємо суть політичного процесу і спотворюємо оцінку діяльності чиновників. І це надзвичайно велика проблема.

Михайло Саакашвілі, який виліз на дах, настільки завищив планку входу в медійний ринок для політиків, що, наприклад, діячу, активісту чи підростаючому політику, який хоче вийти в ефір багатьох телеканалів, потрібно вилазити на дах, а то і ще вище. Навіть якщо він в мерії маленького міста зробив багато позитивних речей, дорогу, освітлення, ремонт в школі та інше, все одно його в медіа ніхто не процитує. Владі ж, щоб перебити медійні активності Саакашвілі, варто маніпулювати нами ще більше.

Дане викривлення сприйняття політичних успіхів та результатів дуже негативно впливає на поточний стан якості політики в Україні. До прикладу, на Одещині, де Саакашвілі донедавна був губернатором, новий очільник, Максим Степанов, взагалі не так часто звучить у ЗМІ, але в той же час він впроваджує медреформу імплементуючи її із найбільш депресивних та складних районів області, налагодив діалог із місцевою лікарською спільнотою – зробивши їх союзниками реформи, впроваджує систему електронних рецептів та медкарт, добудував дорогу Одеса-Рені, чого не зробив свого часу Міхо, та уже залучає інвесторів на першу концесійну дорогу в Україні. Але про це ніхто не чує. Паралельно така сама ситуація із децентралізацією, дорогами, заходом нових компаній на ринок, до прикладу Омелян спромігся завести General Electric в Україну і їх поїзди уже найближчим часом будуть курсувати нашими коліями.

Але це ще не так страшно, адже не говорять також і про негативи, за які варто було б критикувати владу. Наприклад, минулого тижня з українського ринку пішла всесвітньовідома компанія Intel, яка успішно пропрацювала в Україні понад 20 років. І це сигнал для влади, інвесторів та населення, але ж всі говорять тільки про суд над Януковичем.

Під цей шум навколо Саакашвілі, Яценюка і Януковича, ми не чуємо, скільки українців сьогодні виїжджає закордон. Єдиний, хто контролює цей процес, – це польський міністр закордонних справ, але тут, зрозуміла мотивація. Ми не говоримо сьогодні про те, як силовики нападають на офіси іноземних компаній, як вони вимагають якісь документи, хабарі. І це попри те, що вже прийняли закон про захист бізнесу.

Дуже багато мутацій відбулось на інформаційному та політичному ринку і політики, не маючи змоги продемонструвати реальний результат, просто намагаються перевести все у політичне шоу, зберігаючи стару українську традицію, що найкращий піар, найкраще медіа-висвітлення – це суди, мітинги та заключення.

Наприклад, Яценюк пішов у суд виключно заради піару, Тимошенко пішла в суд на слухання щодо Саакашвілі виключно заради піару, на це ж засідання ще прийшло 5-10 депутатів не для того, щоб взяти його на поруки, а виключно заради піару.

Тому все ж таки населенню треба змінювати цю парадигму і вимагати від політиків конкретних справ, конкретних речей, реального політичного продукту, а не простих інформаційних шуміх і політичних маніпуляцій.

Бо якщо тенденція зберігатиметься, перемагатимуть виключно корупціонери, як от, наприклад, ректор-втікач Петро Мельник, який на днях був виправданий Бородянським районним судом. Але про це, практично ніхто не згадав.

Читайте також: Печерський суд досі не оприлюднив текст рішення про запобіжний захід Саакашвілі