Український мегаполіс
Наразі у столиці лише офіційно мешкає понад 2 млн 900 тисяч людей. Реальна цифра набагато більша, адже статистика не враховує чимало людей, що живуть у Києві без реєстрації. Місто є центром великої агломерації й щоденно до Києва з’їжджаються на роботу сотні тисяч не лише з околиць та міст-супутників, але й навіть інших областей. Все це дає підстави вважати Київ мегаполісом.
План дій Як пройде День Києва у 2021 році: запланували півтори сотні заходів
Київ є фінансовим центром України й тут крутяться великі гроші. Відповідно величезним є і бюджет міста. У 2021 році видаткова частина бюджету становить понад 67 мільярдів гривень, тобто 2 мільярди євро. Ця сума цілком порівнянна з бюджетами великих європейських міст. Але чи можна вважати Київ справжнім європейським містом?
Географічно – так, для туристів – цілком, але чи є Київ комфортним для самих киян? Навряд.
Поважний рейтинг The Global Liveability Index авторитетного видання The Economist ставить Київ лише на 117 місце зі 140 міст світу. Це погано, але є й добрі новини – у 2017-му Київ був у останньому десятку.
У рейтингу Resonance Consultancy, який оцінює привабливість міст-мільйонників, Київ за кілька років зробив відчутний стрибок й нині навіть перебуває у Топ-100. Столиця України має кращі оцінки за Ганновер, Мінськ, Дюссельдорф, Манчестер, Глазго і навіть Бухарест.
Тобто маємо прогрес, про який не втомлюються нам розповідати чиновники. Він полягає у нових парках, відновлених мостах, відреставрованих площах та громадських просторах. Але все це має й зворотний бік.
Що заважає Києву бути успішним
Мости коштують шалених грошей – будуються довго та не без корупції, а потім виходять з ладу чи просто несуть небезпеку для людей. Варто згадати лише повалення електроопор на Шулявському шляхопроводі чи аварійне скло на велопішохідному мості через Володимирський узвіз.
Парки – це чудово, але там також не обійшлося без корупції та "накруток".
Відновлена Поштова площа, пішохідна вулиця Сагайдачного та громадський простір на Контрактовій – це дійсні успіхи влади міста й чудовий результат, але ворогу не побажаєш зайти у подільські дворики лише у 5 хвилинах ходу. Те саме стосується інших центральних вулиць на Правому березі, а Лівий берег має тенденцію перетворення на людський мурашник з бетону.
Те саме стосується доріг – їх лагодять щороку, але Київ може пишатися від сили лише 15% автошляхів міста. Решта – то суцільні ями та ковдобини.
Щороку в місті більшає автівок, затори стали вже звичайною справою для Києва та його прокляттям. Через загазованість столиця України регулярно потрапляє до лідерів серед міст з найбільш брудним повітрям у світі.
Радянська спадщина щоразу нагадує про себе:
Наразі у столиці, мабуть, є лише одна вулиця, яку можна вважати ідеальною – це нещодавно відновлена вуличка Леонтовича. Саме на ній – сконцентровані об'єкти нерухомості, що їх пов'язують з родиною мера столиці. Схоже, він зробив сам для себе маленький заповідник ідеального європейського життя, адже вже на сусідніх вулицях починається гармидер.
У Києві щороку будуються нові й нові житлові комплекси, але все це супроводжує прокляття хаотичної забудови. Нікуди не поділися скандальні довгобуди, як і ошукані інвестори.
Забудовники, немов ті пірати, шукають найменший клаптик землі, щоб встромити там свою багатоповерхівку. На своєму шляху вони не зупиняються ні перед чим – сквер, пам'ятка архітектури, дитячий садок чи місце археологічних розкопок – все це не аргумент в очах засліплених жадобою грошей людей.
До теми Крах "Аркади": Як тисячі людей втратили все через "найстабільнішого" забудовника Києва
Влада міста традиційно киває на попередників, але чинний мер, який одночасно є й головою міської адміністрації, при владі вже 7 років й мав би контролювати всі процеси та бути відповідальним. Але ні, цього не стається.
Погода передає привіт столичним комунальникам:
На старій спадщині
Київ живе за принципом красивою надбудови, що базується на старому й не актуальному радянському фундаменті. Глобальна інфраструктура міста була розрахована зовсім на іншу кількість людей й нині ледь витримує навантаження, але це, схоже, нікого не обходить. Саме тому комунальні системи Києва регулярно передають "привіти" своїм операторам.
До теми У Києві знову прорвало трубу: біля Ocean Plaza машини "пливуть" на дорозі
Останнє гучне попередження – великий прорив труб біля Ocean Plaza на Либідській. Півтора року тому той район ледь не зварили в окропі через ту саму проблему й лише дивом ніхто з людей суттєво не постраждав. Схожі випадки фіксуються мало не щодня – кияни до них вже звикли, але гостям з Європи вони мали б видатись дикими. Як і відключення води на кілька місяців влітку.
Проблеми міста можна продовжувати перелічувати й надалі. Їх багато. Загальний висновок – місто розвивається хаотично, влада більше думає про власне збагачення й менше про людей. А ще – не має стратегічного плану, крім того, щоб втриматись у кріслах, заробити, а на решту – щось зробити для містян.
Київська Венеція:
Місто машин
Столиця України "розвивається" за генеральним планом, який було розроблено та затверджено за часів президента Кучми – на зламі тисячоліть. Нового генерального плану розвитку столиці наразі нема, є лише проєкт. Взагалі-то, згідно з законом, план цей мав оновлюватись кожні 5 років.
Проєкт генерального плану презентували лише нещодавно – у травні 2021 року. Мер покладає на нього великі надії й неодноразово давав зрозуміти, що він має вилікувати всі проблеми міста. Втім, це не так.
Навіть поверхневий аналіз документу на 87 сторінок дозволяє констатувати, що Київ у проєкті залишиться містом для машин, а не для людей. Саме машин, а не автомобілістів, бо ті змушені годинами стояти в заторах й проживати там частину свого життя, а потім ще думати, де припаркувати свого "залізного коня", адже центр Києва майже не передбачає місць для законного паркування.
"Укравтодор" на початку 2021 року оголосив про амбітний план побудови справжньої кільцевої, а у проєкті Генплану є згадки про рокадні дороги та наскрізні магістралі. Але це все далека перспектива. До того ж ці плани більше про автівки й менше – про пішоходів. Це не є сучасним європейським підходом й швидше належить до передової урбаністичної думки часів СРСР.
За підрахунками урбаніста Назара Гриника, термін "авто" згадується у проєкті Генплану 113 разів, "дорога” та похідні терміни – 110, "пішохід" – 37, "велосипед" – 15, а "тротуар" один раз. Це багато про що говорить й насправді є вироком.
Які є питання до мера:
Нова битва за Київ
На останній пресконференції Президент України прямо звинуватив владу Києва у корупції, паралельно обшуки пройшли мало не у всіх міських комунальних підприємствах. Зеленський спеціально зробив акцент на дієслові "красти". Мер Кличко побачив у цьому політичний підтекст і репресії, політологи – майбутню війну за столицю, а кияни – надію на те, бойовими одиницями в ній стануть темпи покращення життя в столиці. Принаймні, на згадані вище 2 мільярди євро в гривневому еквіваленті щороку. Можливо, завдяки цьому у столиці вперше з 2013 року відкриють нові станції метро, добудують мости або зроблять ще щось корисне.
Саме цільового розподілу коштів міського бюджету та належного контролю за ними бажає усім киянам редакція 24 каналу в День народження столиці України.