Успіхи Третьої штурмової та удари по НПЗ Росії: розмова із Сергієм Братчуком про ситуацію на полі бою

Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу проаналізував останні успіхи Сил оборони на фронті, наслідки ударів по російських нафтопереробних заводах, хід операції "Вівальді" та ураження ворожої логістики.

Окремо він звернув увагу на панічні настрої в Росії через втрати на Лиманському напрямку, а також пояснив, як знищення складів пального, пунктів управління БПЛА й засобів противника впливає на бойову обстановку.

Текстова версія розмови речника Української добровольчої армії Сергія Братчука з Дариною Труновою – на 24 Каналі.

Удари по НПЗ Росії та вплив на фронт

Лише за останні декілька днів маємо дуже багато позитивних новин. Поки Росія не погодилась на енергетичне перемир'я, бо Зеленський каже, що ми не будемо припиняти свої удари по НПЗ, якщо Росія не перестане бити по всій енергетиці. А поки цього немає, як бачимо, горять їхні НПЗ й далі. Сьогодні та вчора Новокуйбишевський НПЗ у Самарі, НПЗ в Уфі теж відгрібає, а на вихідних взагалі прекрасно палав московський НПЗ. І, звісно, в росіян все менше пального і все гірше настрій. Здається, не всі росіяни розуміють, що у них там відбувається в їхній країні. Як ви це прокоментуєте і чи дійсно це все впливає і на фронт в тому числі? Чи Путін буде намагатися все-таки віддавати всі свої запаси пального військовим, але жертвувати тилом?

На сьогодні ми дійсно бачимо, що для України це є козирною картою. Наші удари по ринку пально-мастильних матеріалів Російської Федерації, тим більше що кілька заводів, принаймні чотири, а то вже і п'ять, зупинили свою роботу.

Причому це нафтопереробні заводи, які є ледь не найбільшими в Російській Федерації, принаймні в десятку за рейтингами й обсягами виробництва вони точно входять.

Зокрема, серед них Московський нафтопереробний завод, який дійсно зазнав серйозних ушкоджень. Як мінімум, там три точки обладнання були пошкоджені, причому це первинна обробка нафти. Ключовий момент для будь-якого нафтопереробного заводу, тим більше московського.

І результати цього удару ми, власне, бачимо. Ми не бачимо, звичайно, і навряд чи побачимо так звані відосіки від російських військових, тому що ті, хто, наприклад, переміщується бензовозами, їм ще треба доїхати до одного пункту з іншого. Відповідно, тому що там полюють наші птахи, які знищують ворожу логістику.

І, звичайно, ми розуміємо прекрасно, що російська армія сьогодні максимально буде забезпечуватися за рахунок цивільних. Власне, звідси й проблеми, в тому числі відповідно у тих цивільних окупантів, які зараз надають відповідні докази того, що Росії боляче від наших ударів по НПЗ.

Будь-яке знищення ресурсу Російської Федерації – це те, що впливає безпосередньо на фронт, і це те, що впливає на нашу позицію під час так званих комунікацій, а тим більше під час перемовин.

Звісно, ми говоримо про те, що дизельного пального стає менше, а це основна кров для двигунів російської армії. Дизельне пальне – це за рахунок чого російська армія взагалі рухається. І цілком вірогідно, що такі втрати щодо дизельного пального та й, власне, по бензину в тому числі, вони, звичайно, відбиватимуться на фронті. Це ті проблеми, які накопичуються.

Тому що, звичайно, є внутрішні резерви Російської Федерації, є сховища. Але тут є нюанси. Сили оборони знищують не лише спроможності та потужності нафтопереробних заводів, а знищують в тому числі й на тимчасово окупованих територіях, тому що це близько до фронту, відповідні мережі АЗС та сховища знищуються.

Інтерв'ю із Сергієм Братчуком: дивіться відео

Один з прикладів – це якраз удари по паливно-заправній логістиці ворога, коли польові трубопроводи, служба паливно-мастильних матеріалів будь-якого війська, вона працює за таким алгоритмом. У Росії є прекрасний досвід насправді, в тому числі в бойових умовах, ще Афганістан це показав і не лише, коли вони можуть використовувати ці польові трубопроводи.

Це не капітальне якесь там будівництво, це умовно ці шланги, які тягнуться на відповідну відстань, це в кілометрах, десятках кілометрів. Власне, наразі це довелося росіянам переміщувати вже аж до Воронезької області. Тобто це проблема і в тому числі.

Пального менше, сховищ, звісно, менше, ресурсу менше. Це відбиватиметься і на фронті. Накопичувальний ефект, він зараз якраз і проходить цей процес накопичення.

Операція "Вівальді" і тактика Третьої штурмової

Що ще, крім перебитої логістики, могло вплинути на операцію "Вівальді"? Тому що вже коли привідкрили так ось цю другу частину, другу серію контрнаступу, про яку розповів Андрій Білецький, принаймні зараз кажуть, що втрати російські на цьому напрямку мають співвідношення один до тридцяти, а подекуди один до сорока. Крім того, нашим військовим вдалося відкинути сили елітного російського підрозділу "Рубікон", вибити їхню техніку, знищити їхні безпілотники. Звільнили територію вже як три Ужгорода, принаймні про це пише Deep State. То тут цікаво, в чому особлива унікальність цієї операції? Ми бачимо це поступово. Тут Третя штурмова каже, що вона залучає багато техніки, НРК, ми бачимо роботизацію фронту. Але що ще? От ви саме можете проаналізувати, не розкриваючи секретних деталей для ворога, в чому тут реально показали майстерність наші військові?

Ви знаєте, це дуже добре, що переважна більшість, абсолютно переважна більшість з нас не знає деталей того, що відбувається наразі, крім того, що озвучується, зокрема, і командиром корпусу, і тими посадовими особами, які мають на те право, і, власне, тим більше не знають, яка музика, крім того, що прізвище композитора Вівальді, заготовлена для наступних сезонів.

Ви знаєте, взагалі мені подобається, як змінюються наші музичні настрої і уподобання, тому що відповідно до цього часу весь довгий період ми з вами чули, принаймні після Курської операції, в основному що? Музику Баха. Сьогодні бачимо, що Бах змінюється на Вівальді, і це не може не мотивувати.

Важливо. Операція "Вівальді" триває в кілька етапів. ЗСУ поділились деталями другого етапу.

Аналізуючи ті деталі або ту інформацію, яка наразі є від Третьої штурмової, треба зазначити про ті практичні інструменти, які були задіяні, за рахунок яких вдалося досягти відповідних результатів. Результат – це звільнення наших територій, це поступовий вихід на ті рубежі, які дозволили нам або дозволятимуть нам, по-перше, відкидається ворог, зменшується загроза для наших міст-фортець, зокрема для Слов'янська, північна частина Донецької області і не лише.

І далі ми говоримо про те, що вдалося застосувати які інструменти? Ті, що відпрацьовували, наприклад, харків'яни під час подій куп'янських, коли звільняли місто від російських окупантів, – це ударна робота дронів.

У Третій штурмовій розвинули цей успіх, цей алгоритм дій, зачистили відповідно наше небо від російських дронів, іде мова про десантування наземних роботизованих комплексів, коли ворог знає, що таке відбувається, а зараз тим більше.

Але де з'являться ті самі роботи, які, по-перше, мають широку номенклатуру для виконання завдань, це роботи-евакуатори, а в даному випадку це були ударні наземні роботизовані комплекси, тобто оснащені зброєю, які завдавали відповідного удару по ворогу, і тут і знищували росіян, і берегли життя наших піхотинців відповідно.

Ми говоримо про створення Третьою штурмовою того самого куполу, який засліплював роботу малого повітря для росіян, тобто їхніх дронів, засліплював роботу їхніх засобів радіоелектронної боротьби, всім відомого РЕБу.

Хочу нагадати, що РЕБ – це не якийсь там інструмент, це радіоелектронна боротьба відповідним обладнанням. І це дуже важка робота, але надзвичайно копітка. Якщо говоримо про засоби РЕБу, це і хакерська така, якщо можна сказати, звитяжна робота, але яка дає результат, що забезпечує потім просування наших військ відповідно.

Ви знаєте, є навіть приклади звільнених населених пунктів, коли взагалі наші підрозділи не зазнали жодних втрат, тобто немає ні поранених, а тим більше загиблих наших бійців. І це є результатом, при тому, що ворога знищено дуже багато.

І я вже сказав про те, що найголовніше – це те, що Третій штурмовій таким планом і тим підрозділам, які працювали й працюють у складі корпусу, це те, що вдалося зламати плани ворога щодо подальшого просування.

Ви знаєте, Донецький фронт, вкотре скажемо, пріоритетний. Донецький фронт надзвичайно є складний для нас, тому що ворог накопичив там дуже багато сил на такому невеличкому майданчику атакувального театру воєнних дій. І, власне, вдалося відсунути ворога, тобто зняти, навряд чи зараз можна сказати, повністю ту напругу, яка там присутня.

Ситуація біля Лимана / Фото – Скриншот із мапи Deep State

Але ми просто з вами не забігаємо поперед батька в пекло, тому що бойові дії тривають. І наразі я думаю, що бригадний генерал Білецький із задоволенням розповість нам про наступні сезони цієї операції.

І якщо ми говоримо про продовження цієї операції "Вівальді", я думаю, що не обмежиться чотирма сезонами. Можливо, в дію вступить інша музика, хоча оркестр буде той самий, Третя штурмова, оркестр не просто симфонічний, а оркестр, який диктує мілітарну культуру сьогодні на полі бою і без перебільшення військове мистецтво.

Дійшло навіть до того, інформація не верифікована, але тим не менше, я протягом цих днів дуже активно спілкувався з представниками Третьої штурмової. Але є інформація, яку ми всі отримали про те, що деякі депутати Державної Думи Російської Федерації, вони готують навіть звернення про те, що проситимуть відводити на певну відстань війська з Лиманського напрямку, російські війська, тому що це загрожує не просто великими втратами, а і повною втратою, і не лише ініціативи, а і тих позицій, які були росіянами зайняті протягом усього періоду повномасштабного вторгнення.

Ще раз кажу, інформація не є верифікованою відповідно, але тим не менше, судячи з усього, вона, як мінімум така версія, має право на життя.

Чому росіяни виявилися неготовими до контрудару

Будемо дуже чекати на таке звернення. Сподіваємось, деякі депутати Державної Думи все-таки це зроблять. Але знаєте, у вас єдине уточнення хочу запитати. Зараз багато обговорюють навіть російських воєнкорів. А як так вийшло, що росіяни виявились не готовими до такого масштабного контрудару від наших військових? А, можливо, у них починає сипатися картинка про те, що виявляється, не на двадцять кілометрів вони попереду, не за десять кілометрів від Сум путінські війська. Можливо, це трошечки почне сіяти хаос взагалі в управлінні російськими військами, і звичайні солдати будуть відмовлятися йти на фронт? До чого це все може в подальшому призвести, якщо дійсно ще й депутати Державної Думи таке запишуть, то цікаво.

З депутатами тут питання таке: чи ризикнуть насправді? Але якщо навіть такі розмови десь уже зараз кулуарно за лаштунками ходять, уже це є прекрасним моментом.

Я зараз не опирався би на наші припущення, мовляв, росіяни зараз це все побачили і відчули, почули у своїх так званих Z-воєнкорів. Ви знаєте про відомого персонажа я зараз говорю, який теж запитує, яким чином так сталося, що українці, а до речі, ми теж використали в тому числі і резерви, які ввійшли в бій, коли це було необхідно.

Як сталося, що українці змогли підвести свої резерви? Українці змогли сховати свої резерви, і як сніг на голову роботи, а на роботах прискакали потім українці. Взагалі, як це могло відбутися?

Тут декілька причин, на мій погляд. По-перше, дійсно, дотримання режиму інформаційної тиші – це те, що завжди спрацьовує, і вкотре про це треба нагадати. Якби ми таку інформаційну тишу дотримувалися, коли відбувається бомбардування наших міст і сіл, а не зразу викладали все на гора, де прилетіло і яким чином там росіяни біди натворили.

По-друге, звичайно, це робота розвідки. Дуже шикарно, що Третій штурмовій вдалося і тим підрозділам, які з нею працюють, подавити відповідні джерела можливого супротиву і зразу, скажемо так, вбили, щоб було зрозуміло, вбили, все, і вони не могли там чинити опір.

Відповідно, і звичайно, це те, про що я, чесно кажучи, з початку повномасштабної війни кажу: нам треба десь після перемоги України в цій війні поставити невеличкий, але все-таки пам'ятник російській військовій корупції.

А в даному випадку маємо поставити і пам'ятник такому, давайте собі такий якийсь образ, я його назву маршалом, маршалу Герасимову, який привчив своїх підлеглих брехати йому, і власне Герасимов потім іде брехати Путіну, у якого Windows не активований, про те, що в них все good, про те, що в них все добре. І це дозволяє Путіну сьогодні говорити, що Росія начебто перемагає в цій війні. Тобто суцільна брехня.

І ще один момент дуже важливий. Зверніть увагу на ті удари, які відбувалися з боку сил оборони по напрямках, зокрема по Донецькому. Якщо ми згадаємо ураження штабів відповідних загальновійськових армій, зокрема п'ятдесят першої на Донецькому напрямку, яка в тому числі приймала участь у керуванні тими процесами, які на цьому Східному фронті відбуваються.

Місце удару в Донецьку / Фото Exilenova+

Тобто якраз те, про що ви дійсно правильно сказали, це хаос в управлінні, це втрата тих осіб, які планують операції, які керують операціями на найвищих рівнях.

І звичайно, вже все це спускається потім по вертикалі відповідно до російських бійців, які, я нагадаю, навряд чи зараз кинуть багнета в землю або розвернуть ті багнети і підуть на Москву. В це я не дуже вірю. Тут нам робити дійсно своє.

Але в будь-якому разі, це точно не мотивує росіян. Тим більше, ви знаєте, на фронті завжди деякі події, вони настільки швидко обростають якимись там подробицями, в тому числі настільки фантастичними. І вся ця інформація йде попереду у військ, як правило.

Ви можете собі уявити, про що п'яні російські солдати можуть говорити, коли на них падають роботи і їх розстрілюють. Хай так і буде. Там ще не тільки роботи будуть, там буде ще таке, що ой-ой-ой.

Роль "Азову" і ситуація на Донецькому напрямку

Крім Третьої штурмової, зрозуміло, росіяни бояться, як, не знаю, чорта лисого, можливо, вони навіть так не бояться, але азовців точно бояться, тому що вони теж зірвали спробу росіян вийти на логістичні шляхи до Дружківки й Добропілля, бо азовці взагалі зачистили деякі російські сили, які накопичувалися там впродовж літа, то це я так підводжуся до тієї операції "Вівальді" разом з "Азовом" і Третьою штурмовою. Чи не можуть вони створювати, скажімо так, кільце для росіян, обступати з обох боків для того, щоб, можливо, до того часу росіяни почнуть самі відступати та, як ви вже до цього казали, здаватися або в полон, або просто відходити з позицій? Або дійсно такий сценарій може бути дуже реалістичним? Принаймні за картою Deep State так попередньо виглядає.

По-перше, дійсно, ми знову-таки спілкуємося, коли "Азов" вже публічно оголосив інформацію про те, що він знищив відповідні російські сили, які мали би атакувати на Дружківку і Добропільський відтинок фронту, який, нагадаю, є теж надзвичайно складним і де ворог дійсно накопичував свої сили.

До речі, згадайте, як друг Редіс, генерал Прокопенко, і це угруповання військ "Азов", це південна клешня, якою росіяни хотіли охопити відповідно нашу Слов'янсько-Краматорську агломерацію.

І наскільки тут знову-таки спрацьовує режим інформаційної тиші. Ми говоримо про те, що готуємося до оборони. Ми говоримо про те, що у нас ворог буде застосовувати або може застосовувати в тому числі механізовану компоненту. Я кажу, що її зараз не буде, цілком вірогідно, там в якийсь ва-банк ворог може піти, і, власне, війна не закінчилася.

Поки що ми не перехопили стратегічну ініціативу на полі бою, однак сьогодні оперативно-тактичні успіхи у нас на сьогодні точно присутні.

Знову-таки впираємося в логістику. І знову дуже важливий момент, ви про це сказали, хочу підкреслити, це питання того, що ворог, нагадаю, накопичував протягом літа ці сили для того, щоб на добропільському відтинку фронту атакувати.

Якщо зараз логістика, а вам ніхто, крім тих, хто безпосередньо зараз знаходиться на цьому напрямку, не скаже, якими ресурсами ворог наразі сьогодні може керувати відповідно, то наскільки знищення або удари по цій логістиці, вони сьогодні змінюють ситуацію на театрі воєнних дій, зокрема отут, в секторі, в якому діє "Азов", і чим це далі може закінчитися.

Я все-таки дотримуюсь прохань від бригадного генерала Білецького, який просить кожного, хто може і говорить на цю тему наших дій на донецькому фронті, взагалі по війні, все-таки не моделювати подальші дії наших сил оборони, і тим більше, якщо ти певною інформацією володієш.

На сьогодні ми обмежуємося тим, що є, аналізуємо, називаємо якісь трендові ситуації, які є ключовими, ну і надалі чекаємо вже відповідно подальших дій Сил оборони.

Я думаю, що і "Азов" буде звітувати з часом про щось інше. І загалом ми побачимо, як змінюється ситуація, цілком вірогідно, на інших ділянках фронту, тому що неодноразово ми з вами також підкреслювали: ситуація на фронті вона пов'язана від північнослобожанського до придніпровського напрямку херсонського.

І я сподіваюся, що таким чином це не просто, я не дуже люблю, коли ми так говоримо, це наші козирні карти, але так воно виглядає сьогодні в геополітичній, на жаль, грі. Тут гра, бо треба переграти противника, виявитися розумнішим, хитрішим і мужнішим, що й демонструють сьогодні наші побратими та посестри.

Тому ми матимемо ці позитивні моменти, які впливатимуть на подальший хід війни, на справедливе закінчення цієї війни і настання миру, про що ми всі мріємо.

Куп'янський напрямок, резерви та логістика ворога

Щодо інших напрямків ви теж згадували. Зрозуміло, хочеться дотримуватися режиму інформаційної тиші, але знову ж таки, є офіційна інформація, яку хочеться обговорити, бо не можна теж опускати й наші успіхи. Принаймні коли Сили оборони про це вже кажуть офіційно, бо з'явилася інформація, що знову ж таки на третьому напрямку виходить контрнаступ, бо наші Сили оборони повернули контроль над територією поблизу Западного на Куп'янському напрямку. Якраз таки ось ми бачимо карту Deep State, вони опублікували цю інформацію. Тобто це вже третій напрямок, про який можемо говорити. Як так виходить, що одночасно є сили для того, щоб контратакувати? Можливо, якраз таки удари по бензовозах, по логістиці, це все дає зараз ось такий результат?

Це, власне, дійсно відповідь на те питання, яке часто задають: а що нам дають удари по ворожій логістиці? І мені навіть дивно таке питання чути. Або що дають удари по російських НПЗ?

До речі, для росіян теж є приємні моменти. Морози там наступають набагато швидше, ніж в Україні, то буде чим зігрітися, наприклад.

Щодо Куп'янська, якраз цими днями річниця, коли Путін оголосив про те, що він завершив свій похід на Куп'янськ і може вже їхати до Куп'янська і розповідати про те, яка потужна російська армія.

Зверніть увагу. Путін неодноразово заявляв про захоплення Куп'янська, втім місто перебуває під контролем України.

Я зараз не применшую можливості ворога. Ворог буде зараз діяти активно. Ворог має на це багато гарматного, піхотного, це теж не треба забувати. Є дуже сильна авіаційна компонента.

Це все також зрозуміло, але тим не менше, бачите, відповідні підходи в формуванні, підготовці операції, вони дають свої результати.

Відповідно так, скажімо, звільнених кілометрів, можливо, там не так багато, хоча як це можна говорити? Будь-який клаптик нашої української землі, який звільнений, це вже є не просто приємно, це є величезне досягнення. Справа не в кілометрах, а саме в діях.

Тому відповідно лісосмуги, які там звільнені сьогодні, зокрема і нашими побратимами з Латинської Америки, ви знаєте, що там колумбійці у складі "Хартії" дуже активно діють, і саме в тому числі їх здобутки, про які ми сьогодні говоримо, і треба подякувати колумбійським козакам за те, що, бачите, допомагають нам звільняти українську землю.

Знову-таки, це так дійсно про ті локації, де нам ці контратакуючі дії вдаються, і в будь-якому разі ми все рівно можемо їх пов'язувати в єдиний ланцюжок цих логічних дій Сил оборони.

І так, питання звідки беруться резерви? Це знову-таки маємо ресурс і технології, як розподілити той ресурс і як використати максимально технології, щоб здобути успіх. Це якраз до українських сил оборони.

Тому що очевидно, що саме за рахунок цього чіткого планування, чіткого використання ресурсів нам сьогодні доводиться, дай Боже, буде таких приводів ще більше говорити про те, чому ми просуваємося, чому ми рухаємося і звільняємо українську землю. І вносимо хаос, нагадаю також, у ряди російської армії.

Сподіваюся, надалі також такий підхід буде: максимальне виснаження ворога, а подекуди на певних локаціях, скажу навіть більше, Силам оборони вдається підштовхувати ворога на ті наші, дай Боже, назавжди неприступні рубежі, де ворог сточує свої сили.

Подивіться на ті втрати, які ворог несе протягом вересня. Я отак навіть не рахуючи, чомусь думаю, що тих втрат буде не менше сорока тисяч протягом вересня. Чи буде рекорд? Ми не гонимося за рекордом, але ворога знищується дуже багато, і це теж впливає на ту саму мотивацію, про яку ми з вами, до речі, говорили.

Удари по "Рубікону" та знищення підрозділів БпЛА

І стосовно втрат буквально останнє коротке запитання стосовно "Рубікону". Ми вже з вами так говорили про Третю штурмову, коли вони розгромили на Донецькому напрямку. Але сьогодні ще й з'явилася свіжа інформація від Генштабу, що наші сили атакували пункти управління БпЛА, склад БпЛА підрозділу "Рубікон" і не тільки. Це й на Донеччині, й на Луганщині. Тобто ми розуміємо, що поступово "Рубікон" Збройні Сили України розформовують, можна так сказати. Це теж може впливати, я так розумію, і на психологію?

Так, я розумію, медійно це хочеться сказати, нехай воно так і буде. Це навіть не прогноз, а побажання. Давайте зробимо так.

Ми з вами відзначали й казали, що окрема сторіночка сьогодні в діяльності Сил оборони – це знищення якраз оцих структур, які пов'язані з малим повітрям. Це і БпЛА. І подивіться, зараз знищуються не лише лучники, сьогодні знищуються і стріли.

Відповідно, дуже активна така робота йде на всіх наших напрямках.

В принципі, фактично ледве не в кожному зведенні, дай Боже, в кожному зведенні Генерального штабу ми будемо чути, що на тих чи інших тимчасово окупованих територіях або на фронтових локаціях знищені екіпажі БпЛА, знищені сховища, пускові установки.

Згадайте ще Орловську область, Цимбулову, там цей дроновий полігон відповідний. Це правильна робота, абсолютно вірно. Це те, що має знищуватися.

Майданчики для пуску БпЛА в Орловській області / Супутникові знімки, колаж 24 Каналу

Це як і про логістику, це як про паливно-мастильні матеріали, про все те, що сьогодні нам допомагає ворога перегравати й перемагати.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.