Він також зазначив, що був дуже щасливий, коли його повернули додому. "Орест" також пригадав, як подзвонив своїй мамі після обміну.
До теми Парацетамол – найважче знеболювальне, бинтів не було: як виживали поранені на "Азовсталі"
Козацький розповів про свої відчуття під час полону й обміну
"Орест" наголосив, що тяжко пригадати всі емоції, які він відчував впродовж перебування в полоні й після обміну досконало, але він відчув "суцільне щастя", коли його змогли повернути на батьківщину.
Він також пригадав цитату в одній із книг австрійського психотерапевта Віктора Франкла, у якій описувалося 3 варіанти того, як люди переживали полон у концтаборах під час Другої світової війни.
Три виходи, як себе поводити в полоні: це сподіватися на щось краще, просто жити й пливти по течії, умовно, зневіритися і ні в що не вірити. В тій книзі там було сказано, що якраз плисти по течії – це в полоні найкраща позиція, тому що ти нічого не очікуєш і, як казав мій друг, який зараз ще у полоні: "Не зачаровуйся, щоб не розчаровуватися",
– сказав захисник "Азовсталі".
Однак він зазначив, що все ж сподівався кожного дня і думав, про своє звільнення й про те, що буде робити, коли його звільнять з полону.
"Звичайно щодня приходить розчарування наприкінці дня, коли кричать: "Відбій". Що все-таки цього звільнення не відбулося", – розповів фотограф.
Попри це, "Орест" сказав, що жив у надії, що все ж таки це має бути. Він також наголосив, що це щастя, коли обмін відбувся "навіть дуже швидко у моєму випадку" і він "не дарма про це мріяв".
"Орест" пригадав, як розіграв маму після обміну з полону
Дмитро Козацький зазначив, що уже після обміну він відчував "потік емоцій", адже, коли він перебував в цій ситуації конкретно, то в нього особисто не було якихось глобальних думок
Я йшов з побратимом і його підтримував, тому що його син не дожив, його вбили в Оленівці під час теракту, і, з очевидних причин, йому стало трохи тяжко. І це такий вихор емоцій, коли ти й щасливий, що тебе обміняли, але ти повернувся без сина,
– підкреслив захисник.
"Орест" також згадав, як потрібно було подзвонити в стрій повідомити, що його обміняли, а також пригадав, як розіграв маму, коли вже повернувся в Україну.
"Подзвонив і з таким грубим голосом, коли я його переключив, такий кажу: "Алло, доброго дня, Ірино Іванівно, у вас там скоро день народження. Я знаю, що ви хотіли подарунок і він стався"", – згадує фотограф.
Козацький також сказав, що вже після цього повідомив мамі, що це він і вже перебуває на території України. Він зазначив, що мама була дуже щаслива чути його і дізнатися, що він уже не в полоні.