Історичне підґрунтя

Раніше нинішній Дніпро мав назву Дніпропетровськ на честь річки та партійного, більшовицького та радянського діяча Григорія Петровського, який згодом став одним з ініціаторів організації Голодомору 1932-33 років. Тому таке найменування міста підпало під закон про декомунізацію, і у підсумку воно стало Дніпром.

Читайте також: Рада дала старт перейменуванню Дніпропетровської області

Однак місто на Дніпрі свого часу мало інші назви, серед яких і Січеслав. Її запропонував історик, письменник і дослідник українського козацтва Дмитро Яворницький у 1918 році (хоча точний рік наразі сказати не можна). Таким чином, він хотів прославити цей край, який був колискою українського козацтва. У такій назві міста емоційно зберегли частину, яка означала прославляння. А до приставки "Слав" додали Запорізьку Січ, оскільки 5 із 8 її паланок розміщувались на території майбутньої Січеславщини.

Згодом назву "Січеслав" почали використовувати здебільшого, аби показати українську автентичність міста та його жителів. Посприяв цьому й відхід у минуле Російської імперії, відтак частина патріотично налаштованої міської громади почала іменувати Катеринослав (імперська назва міста) Січеславом, оскільки вірила у незалежну українську державу.

Також така назва існувала деякий час у місцевих українських виданнях, виходили книжки з написом "Українське видавництво в Січеславі". За радянських часів назву "Cічеслав" здебільшого використовували представники діаспори. На їхнє переконання, вона була своєрідним гаслом і символом української приналежності Дніпропетровська. Крім того, вже в епоху перебудови та у роки незалежності частина місцевих україномовних газет і журналів мали назву "Січеславські". А вже у часи Революції Гідності назву "Січеслав" отримав батальйон патрульної служби особливого призначення, який захищав нинішній Дніпро від сепаратистів і проросійських віянь.

Зараз в Україні вважають, що назва Січеслав була неофіційною, проте деякі історики переконують, що все ж існувало рішення Уряду Української Народної Республіки, за яким місто отримало таке ім’я офіційно. Також у вересні 1919 року київська газета "Рада" повідомляла, що "Катеринослав місцевим українським учительським товариством перейменовано на "Січеслав". Назва прищепилась". А в "Українській загальній енциклопедії" (1931 рік) і "Енциклопедії українознавства" (1976 рік) подаються такі дані: "Січеслав, назва Катеринослава у 1918 році", тобто за часів гетьмана Скоропадського.

Яку ще назву пропонували

Загалом до Верховної Ради було внесено два законопроекти – один передбачав перейменування Дніпропетровської області на Січеславську, а другий – на Дніпровську, за аналогією з назвою обласного центру. Власне останній подав президент Петро Порошенко. Однак його ініціатива не знайшла належної підтримки серед парламентарів – за нього проголосували лише 144 нардепи із 226 необхідних.

Читайте також: Суд затвердив перейменування Кіровоградської області

Що думають історики та фахівці

Аргументи проти перейменування Дніпропетровської області на Січеславську

Не всі в Україні підтримують перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Серед таких людей фігурує і чинний мер Дніпра Борис Філатов, який заявив, що ця назва є "штучно створеною".

Журналіст Тарас Клочко, зі свого боку, вважає, що "почувши "Січеслав", на думку спадають не тільки чубаті запорожці, а й "Слава труду!", "Слава КПРС!", "Слава великому Сталіну!", "Слава радянському народу!" та інші комуністичні гасла, якими 30 років тому було обвішано всі місця, які підходять для зовнішньої реклами".

"І не те, щоб проблема була в самому слові "слава". Вираз "Слава Україні", наприклад, ніяких асоціацій з комунізмом не викликає, в тому числі і тому, що цей девіз, який став в останні роки одним з національних символів, має свою довгу, складну та явно антикомуністичну історію. Так нехай "слава" залишається поруч з "Україною", а не буде встромлена всюди, де це тільки можливо. Але навіть, якщо абстрагуватися від комуністичної спадщини, назва "Січеслав" якось не дуже в'яжеться з почуттям доброго смаку, який потрібен і в топоміці зокрема. "Січеславська область" – це як дама постбальзаківського віку в леопардовому міні-платтячку, обвішана з ніг до голови золотом і діамантами. Надто вже багато пафосу", – переконує він.

Виступає проти Січеславщини й історик Максим Кавун. Як стверджує він, така назва прив’язує регіон до одного з історичних періодів. Експерт є прихильником "не історичного, а географічного" підходу до нової назви. Як варіанти пропонує "Дніпровську", "Придніпровську" та навіть "Дніпрославську".

Назва такого величезного регіону повинна бути спокійною, не апелювати до окремих історичних етапів. Історичні назви регіону в різні часи були різні, ми маємо пам’ятати, що історична назва ХVIII століття – це, власне, Запоріжжя, Запорозька Січ. Але в радянські часи місто Олександрівськ було названо Запоріжжям і воно на себе перебрало цю назву. Назва ж Січеслав виникла у колах української інтелігенції як антипод Катеринослава. Тобто, якщо ми славили Катерину, то тепер будемо славити Січ. Ми і в ХХ столітті все щось славили, ці кидання в крайнощі мене трішки нервують. Я схиляюсь все ж до варіантів "географічних", оскільки мені хотілось би бачити назву великої ріки в назві області,
– пояснив свою позицію історик

Аргументи за перейменування Дніпропетровської області на Січеславську

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович підкреслив, що перейменувати область на Січеславську запропонували представники громадськості.

Назва "Січеслав" неофіційно використовувалася щодо теперішнього міста Дніпра в роки української революції у 1917-1921 роках. Також елементом герба теперішньої Дніпропетровської області є козацтво, що також апелює до козацької історії. Ми знаємо, що на території теперішньої Дніпропетровської області було п’ять з восьми січей українського козацтва. Відповідно, це пояснює, чому саме цю область ми перейменовуємо на Січеславську". Відтак, назва "Січеславська область" підкреслить історичну долю цього регіону та привертатиме до нього увагу,
– каже В'ятрович.

На думку історика Ігоря Шахрайчука, Січеславська – найбільш "нейтральна назва, яка не буде викликати великої полеміки".

"Безумовно, треба повертатись до витоків нашої історії, поважати давню славу козацтва. Безумовно, треба змінити ту "вурдалацьку" назву, яку регіон отримав 1926 року, коли місто було названо Дніпропетровськом, навіть, з точки зору філології, поєднавши дві непоєднувані власні назви – назву річки та прізвище людини", – зауважив фахівець.

Підтримує його й краєзнавець Ігор Кочергін.

"Розкручувати назву Дніпровська область я не бачу підстав. Бо у нас є Дніпровський район і в області, і в Києві. Дніпро тече від Смоленська до Херсона, і для пересічних громадян не обов’язково асоціюється з нашою областю. Тому ця назва – безособова, неконкретна. А нам треба назву впізнавану. Бо ми хто? Дніпропетровщина, Надпоріжжя, Придніпров’я, Наддніпров’я? Немає поки чіткої назви, прив’язки. Січеславщина, яка не є новотвором, думаю, є доречною, невигаданою, нештучною та плюс не є політизованою", – зазначив він.

Читайте також: Перейменування областей: кому та як міняти документи

Скільки коштуватиме перейменування Дніпропетровської області

Ініціатори перейменування переконують, що жителі області не заплатять нічого, а все, що треба буде, – це лише кошти на зміну вказівників.

Вони додають, що жоден закон не вимагає заміни паспортів або інших паперових документів через зміну назви області. Зміна ж юридичної адреси в установчих документах закладів, підприємств, фірм не має граничного терміну та може відбуватись поступово, разом з іншими змінами.

Сюжет 24 каналу про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську