По-перше, в Україні є достатньо велика кількість селищ, до складу яких вже входять інші села. За суттю – це вже об'єднані громади.
Читайте також: Закон про гендерну рівність в армії – рівність чи зрівнялівка?
Цей процес відбувався ще за радянських часів, в рамках програми "укрупнення колгоспів". В мене повністю відсутнє розуміння, чому не прирівняти їх, за статусом, до сучасних ОТГ. Який сенс, в їх подальшому укрупненні, якщо цей процес для них вже відбувся. За умови, що рада такого населеного пункту прийме рішення про відмову від участі в об'єднанні з іншими населеними пунктами, то вона повинна отримати статус спроможної громади і всі бюджетні преференції. В іншому разі, відбудеться дискримінація тих громад, що вже пройшли процес об’єднання, за часів СРСР, до того ж зовсім недобровільно.
По-друге, сама процедура "приєднання громад" знищує останню ілюзію добровільності цього процесу. Виникає дивна ситуація: об'єднання добровільне, але бюджетні преференції отримують лише ті, хто погодився на затверджений перспективний план. До речі, я вважаю, що єдина мета цього плану – повне знищення поселенської мережі і деградація українського села. А громади, які об'єднуються не за планом – не отримують будь-яких бюджетних бонусів.
Все це викликає жорстку асоціацію з ініціативами радянської номенклатури, коли планування і бюрократія були важливіші за результат. На моє переконання, процес децентралізації повинен відбуватися природним демократичним шляхом, якщо ми справді хочемо побудувати модель самоврядування громад європейського зразка, а не "спускати його зверху", "за планом" і так, як це зручно уряду, а не громадам.
Читайте також: Коли чекати закон про Антикорупційний суд у Раді: Порошенко уточнив