Литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс розповів, як він ставиться до запропонованого плану допомоги Україні. Він наголосив, що у Євросоюзу єдина стратегія, над якою там працюють, і це дійсно перемога України, мовиться в тексті 24 Каналу.

Дивіться також За волею Кремля․ Як Росія розпалює "зернові війни" проти України руками польських фермерів

50 мільярдів – це початок

За словами Ауштрявічюса, додатковий план нам не потрібен. Він зазначив, що потрібно продовжувати та примножувати зусилля.

Тому немає ніяких гучних заяв – ми повинні просто продовжувати допомагати, зберігати спокій і йти вперед,
– пояснив він.

Європа все краще орієнтується у тому, що відбувається в Україні, та підтримує її, хоча й має певні обмеження в системах. Литовський депутат у своєму виступі сказав, що цінує надання Україні 50 мільярдів, але варто помножити цю суму.

50 мільярдів євро для чотирьох років – це ніщо, беручи до уваги масштаб викликів, з якими стикається Україна. Я сподіваюся, що ця річниця війни буде останньою,
– зауважив Ауштрявічюс.

За його словами, Європейський Союз буде підтримувати Україну, адже не має альтернативи. У такий спосіб також реалізують довгострокову політику ЄС.

Коли ми говорили про стабільний та об'єднаний європейський континент, коли ми заохочували всіх до реформ, до демократичних перетворень, і коли Україна зробила ці зусилля, ми повинні цінувати й виконати нашу обіцянку до кінця,
– переконаний литовський депутат.

Він зауважив, що Євросоюзу також важливо підтримувати Україну, щоб зберегти довіру до себе.

У Міноборони Естонії назвали пріоритети у допомозі України

  • Кусті Салм відповів на питання про пріоритети у допомозі Україні від Таллінна. Канцлер Міноборони Естонії також пояснив, чому Європа повинна діяти більш рішуче. Він зауважив, що Таллінн не придумує нових пріоритетів.
  • Канцлер Міноборони Естонії нагадав про ухвалену наприкінці 2022 року "Талліннську декларацію", в рамках якої естонці передали українцям багато своїх артилерійських знарядь.
  • Також він нагадав про ініціативу "Один мільйон", яка стартувала навесні 2023. За його словами, вся увага до нарощування ОПК була запущена зусиллями Естонії. Зараз Таллінн працює над підзвітністю цієї ініціативи, тому що вона не мала успіху.