Ярмарок марнославства: політичні ігри в США можуть стати для України катастрофою

Єдина світова наддержава нині уражена потужним вірусом популізму та амбіцій, переживаючи серйозну політичну кризу. Заручниками американського ярмарку марнославства стали Україна, Ізраїль і Тайвань, а також інші держави, які довірились потужному, але часто не надто рішучому та далекоглядному союзнику.

Україна нині критично залежна від американської допомоги – без грошей та зброї від "дядечка Сема" Сили оборони наразі не мають змоги перемогти Росію. 24 Канал проаналізував складну ситуацію, що склалася в США з підтримкою України. 

До теми  Секретний брифінг Сенату США перетворився на суперечку: в центрі уваги безпека на кордоні

Скільки грошей залишилося у США для України та чому їх блокують

Допомога ця не береться нізвідки – її регулюють американські закони та визначають Конгрес і Сенат. Саме на рівні парламенту виникла найбільша проблема. Восени в нижній палаті – Конгресі (який контролюють представники Республіканської партії), відбулася виснажлива "спікеріада".

Під тиском радикалів з трампістської групи MAGA був усунутий спікер, а на його місце після тривалих і виснажливих голосувань було обрано ще більшого прихильника Трампа Майка Джонсона. Той, попри перші обнадійливі оцінки, вперся рогом і відмовився ставити на голосування президентський проєкт про надання союзникам США (Україні, Ізраїлю та Тайваню) пакету допомоги на загальну суму в 106 мільярдів доларів (згодом кошторис зросте до 110,5 мільярда доларів). Україна мала б отримати понад 61 мільярд з цієї суми.

Джонсон та його прихильники постійно вигадували нові та нові відмовки, головною з них врешті стала прив'язка проєкту до фінансування нав'язливої ідеї трампістів – стіни на кордоні з Мексикою. При цьому, той факт, що "Стіна" взагалі не має стосунку до допомоги союзникам і перебуває в проєкті на правах рендому. А сам Трамп колись обіцяв, що за "Стіну" заплатять мексиканці, республіканці якось забули. Але не забули демократи, а тому за першої ліпшої нагоди не відмовили собі зробити політичним опонентам "підніжку" та заблокувати цю пропозицію в Сенаті, де мають більшість.

До теми  Критик допомоги Україні, прихильник Ізраїлю і затятий трампіст: хто такий Майк Джонсон

Причини нової версії "гри престолів" банальні – за 11 місяців у США пройдуть вибори президента, які можуть кардинально змінити буквально все. Якби наслідком цих політичних ігрищ були лише зміни в рейтингах, було б не так погано, але ж нині маємо результат – фактичне блокування допомоги союзникам США. Демагогія та підкилимна боротьба в Сенаті та Конгресі оплачується людськими життями в Україні, і кожен день зволікання ризикує остаточно схилити шальки терезів на користь Росії. 

Нині ж, за оцінками самих американських чиновників, обсяг допомоги США вичерпаний на 97 відсотків зі 100.

Ми надзвичайно стурбовані тим, що сума фінансування вичерпується. Зараз ми покладаємось на залишки коштів, з яких 97% вже використовувались. Саме тому Державний секретар приєднується до президента й інших представників Адміністрації, які закликають Конгрес діяти якнайшвидше,
– очільник пресслужби Держдепу Меттью Міллер, 4 грудня 2023 року, пояснив журналістам усю складність ситуації.

Що буде, коли ці 100% вичерпаються – питання риторичне. Попри власні сили, допомогу ЄС та Великої Британії, Японії, Кореї та інших союзників, шансів вистояти в України не буде.

Зверніть увагу! У цифровому еквіваленті ці 3% вимірюються у мільярдах доларів. Як повідомив речник Пентагону Пет Райдер, у Міністерстві оборони США на військову допомогу Україні залишилося близько 5,9 мільярда доларів.

З них 4,8 мільярда відновлених президентських повноважень (Presidential Drawdown Authority – дозволяє президентові передавати військові матеріали з баз і складів Збройних сил США без консультацій з Конгресом). І 1,1 мільярда доларів наявних ресурсів для поповнення американських запасів.

Символічно, що все це відбувається в річницю, а насправді роковини укладення так званого Будапештського меморандуму, коли Україна в обмін на гарантії безпеки (доволі розмиті) відмовилась не лише від ядерної зброї, але й від стратегічної авіації та майже тисячі крилатих ракет (Х-55 і Х-22).

"Марна трата часу"?

Небезпеку усвідомлюють не лише в Україні, але, на щастя для нас, і в самому Вашингтоні. Нині Адміністрація президента США Байдена, Держдеп та інші роблять усе можливе, щоб подолати кризу. Результатом може стати так зване "пакетне голосування" з численними компромісами з обох боків. Надія, що Україна не в потрібні строки, але все ж отримає необхідну їй допомогу, є. У це вірять і над цим працюють. Втім, наразі цього недостатньо.

4 грудня адміністрація Байдена направила Конгресу термінове попередження про необхідність затвердити фінансування військової та економічної допомоги Україні. Наступного дня Адміністрація організувала зустріч під назвою "секретний брифінг", щоб переконати республіканців.

На нього були великі сподівання і навіть обговорювалась можлива дистанційна участь президента  Зеленського. Про це говорив і спікер Сенату Чак Шумер. Втім, коли стало зрозуміло, що розбіжності не подолано, виступ президента було скасовано. Пані посол України в США Оксана Маркарова повідомила, що причиною такого рішення було те, що на заході мали обговорюватись "внутрішні питання" США.

Втім, схоже, що Володимир Зеленський просто знайшов формальний привід, аби не бути учасником політичних ігрищ і скандалів. Те, що так і сталося, вказують інсайдери. Сенаторів не зупинила присутність держсекретаря Ентоні Блінкена та представників Пентагону, сенатори підіймали голос до крику, а кілька республіканців взагалі достроково залишили залу, заявивши, що вони не хочуть марно витрачати час.

Ми хочемо допомогти Україні та Ізраїлю, але ми повинні змусити демократів визнати, що угода полягає в тому, щоб зупинити відкритий кордон,
– колишній поміркований сенатор-республіканець Мітт Ромні став частиною гри популістів.

Як бачимо, за неповні два роки республіканці пройшли шлях від тези "Байден зволікає з допомогою Україні" до "Україна та Ізраїль якось впораються, головне нам потішити власне его".

Боротьба триває

Попри всі ці скандали та патетичні заяви, брифінг все ж зі своїм завданням впорався – політикам (як у  Сенаті, так і в Конгресі) донесли небезпечні практичні наслідки їхньої впертості та популізму. Нині ж їм належить продумати, як зберегти політичне обличчя та, врешті зробити те, чого від них чекає весь світ, а особливо – українці. Як це буде – вже їхня проблема, але вони повинні це зробити.

Я обговорювала це з членами Конгресу, з моїми колегами. Я думаю, що вони усвідомлюють, наскільки жахлива ця ситуація, і ми можемо нести відповідальність за поразку України, якщо нам не вдасться забезпечити цю країну необхідним фінансуванням, включаючи пряму бюджетну підтримку, оскільки це дуже важливо,
– міністерка фінансів США Джанет Єллен апелює до раціональності.

На думку пані посла України в США Оксани Маркарової, цей процес займе в зірок американської політики до 2 тижнів.

Ми будемо вдячні за допомогу і сподіваємося, що найближчим часом, протягом наступних двох тижнів обидві партії знайдуть компроміс і ухвалять пакет, у якому буде саме та допомога, на яку ми чекаємо, – збройна, пряма бюджетна, гуманітарна, енергетична,
– Маркарова сподівається на дорослі рішення від американських політиків.

Допомогти переконати американців покликані не лише дипломати, але й "десант" з України в особі міністра оборони Умєрова, спікера Стефанчука та очільника ОП Єрмака. Результати побачимо вже незабаром.

Українська делегація в США / Фото з телеграм-каналу Андрія Єрмака

Перша спроба реалізації компромісу в Сенаті була запланована на 6 грудня. Планувалося так зване "процедурне голосування", щоб визначити "хто є хто", щоб далі було зрозуміло, з ким потрібно "працювати". Втім, дива не сталося – американські народні обранці показали власну норовливість. Голоси сенаторів розділилися на 45 "за" і 48 "проти" (нагадаємо, що для схвалення рішення необхідні мінімум 60 голосів).

Провал голосування в Сенаті розлютив президента Байдена, він абсолютно резонно зауважив, що маємо справу з "політичним шантажем" з боку республіканців.

Республіканці в Конгресі погрожують припинити підтримку України, якщо їм не вдасться проштовхнути свою вкрай заангажовану прикордонну політику. Це політичний шантаж, справжнісінький і простий. Ставки надто високі, а наслідки – надто значні,
– президент Байден назвав речі своїми іменами у соцмережі Х.

Ну, а для тих, "хто в танку", свою заяву зробив  координатор Ради нацбезпеки США Джон Кірбі. Чиновник акуратно натякнув, що станеться, якщо Україна програє. Відповідь проста – тоді воювати та гинути доведеться вже не українцям, а громадянам США – як це вже було в Кореї, В'єтнамі, Іраку, Лівії та Афганістані.

"Якщо ви перебуваєте в Капітолії та вірите в національну безпеку, то має бути непідробне занепокоєння щодо того, що станеться, якщо ви просто дозволите Путіну рухатися, дозволите йому отримати Україну. Не майте сумнівів, він не покине своїх стратегічних цілей щодо отримання цілої країни. Він не вірить в існування суверенної держави. Якщо ми не підтримаємо Україну, … і Путін отримає всю Україну, потім він стане проти східного флангу НАТО", – заявив Кірбі.

Він прогнозує, що в разі продовження шоу "ярмарку марнославства" може пролитися вже американська кров.

Детальніше читайте тут "Може пролитися американська кров": Кірбі різко відреагував на провальне голосування Сенату

Торги продовжуються і час для "подумати" ще є. Попри всю складність, обережні підстави для оптимізму все ж є. Так, нардепка Олександра Устінова повідомила, що допомога Україні від США не буде урізана й навіть є підстави сподіватися на її підсумкове збільшення. Але треба почекати.

Можливо, ті самі мемні "2 – 3 тижні". Нічого приємного тут немає, але немає й виходу. Україна – нині заручник американського ярмарку марнославства.

 

Ще одним варіантом розв'язання проблеми можуть стати поправки до проєкту закону про оборонний бюджет США на наступний рік. Розгляд у Конгресі має відбутися найближчим часом і його наслідком може стати продовження дії закону про ленд-ліз на 2024 рік.

Це буде підстраховка, до якої, звісно, краще не доходити. Проте, в нинішніх умовах її наявність є життєвою необхідністю. Принаймні до того часу, поки республіканці не зрозуміють, що Сполучені Штати не можуть  бути великими без активної позиції на зовнішній арені.