Геополітика
Геополітика
Live
Переглядів: Час читання:16 хв

Як Джорджа Мелоні пересиділа Берлусконі, посварилася з Трампом і стала головною союзницею Києва на півдні Європи

Основні тези

  • Джорджа Мелоні стала першою жінкою на посаді прем'єр-міністерки Італії, побивши рекорд Берлусконі завдяки своїй здатності контролювати коаліцію та адаптуватися до системної політики.
  • Мелоні послідовно підтримує Україну, демонструючи відданість євроатлантизму, що контрастує з кремлівськими симпатіями її коаліційних партнерів, і водночас відстоює принципи традиційної християнської ідентичності, критикуючи Дональда Трампа за угоду з Путіним.
Джорджа Мелоні - біографія, підтримка України і які зараз стосунки із Трампом

В українських соцмережах уже кілька тижнів розбирають на меми та рілзи давню промову італійської політикині Джорджі Мелоні. Всі відзначають її шалено харизматичний голос, експресивну міміку та жестикуляцію – користувачі жартують, що італійська прем’єрка часом просто не знає, куди подіти руки. А ще кажуть, що слухають її виключно стоячи. З поваги.

 
Adv

Та за цією південною театральністю ховається залізний політичний характер. Поки частина європейських правих заграє з Москвою, прем’єрка Італії Джорджа Мелоні видає промови, від яких у Києві аплодують стоячи, а в Кремлі — скриплять зубами.

Як Джорджі Мелоні вдалося побити рекорд Берлусконі, чому її підтримка не згасає, та як вона поставила на місце Дональда Трампа – читайте в матеріалі 24 каналу. Розібратися у природі феномену Мелоні нам допомогли італійський політолог, професор Римського університету LUISS Лоренцо Кастеллані й аналітик політичних ризиків із Римського інституту міжнародних відносин Ріккардо Алькаро.

популярні відео

Реклама

Історія Джорджі Мелоні — це класичний сюжет про "дівчину з народу", яка зробила себе сама всупереч усьому. Вона народилася 1977 року в Римі, хоча має південне коріння. Її батько – із Сардинії, а мати народилася на Сицилії.

Коли Джорджі був лише рік, батько покинув сім'ю і переїхав на Канарські острови. Дівчинку виховувала мати в Гарбателлі — бідному робітничому районі італійської столиці, де традиційно панували ліві настрої.

Перш ніж потрапити у велику політику, майбутня прем'єрка встигла попрацювати нянею, офіціанткою та барменкою у відомих римських нічних клубах.

У 15 років вона пішла наперекір середовищу свого району й приєдналася до молодіжного крила постфашистського Італійського соціального руху (MSI). Її політичний злет був стрімким: у 2008-му, у 31 рік, Джорджа стала наймолодшим міністром в історії Італії, очоливши відомство у справах молоді в уряді Сільвіо Берлусконі.

Реклама

Джорджа Мелоні на старті політичної кар'єри / архівне фото

У 2012-му році Мелоні співзаснувала власну партію – "Брати Італії" / Fratelli d'Italia. На старті політичну силу підтримували менше ніж 2% виборців, але за десять років копіткої роботи, відмови від участі в непопулярних "технократичних" урядах та харизматичної риторики (якою нині так вражені українські соцмережі) вона вивела партію на перше місце в країні.

Українські соцмережі в захваті від харизми Джорджі Мелоні – дивіться відео:

За своєю суттю "Брати Італії" – це суміш жорсткого націонал-консерватизму, правого популізму та постфашистського бекграунду. Це треба визнати і проговорити.

Партія Мелоні виросла з уламків колишнього неофашистського Італійського соціального руху і навіть зберегла на своєму логотипі триколірне полум'я, яке асоціюється з епохою Муссоліні. Їхня ідеологія будується на класичному гаслі "Бог, Батьківщина, сім'я" та передбачає:

Реклама
  • жорстке обмеження нелегальної міграції;
  • захист традиційних християнських цінностей;
  • боротьбу з так званою «гендерною ідеологією»;
  • критику брюссельської бюрократії на користь "Європи націй".

Проте, на відміну від багатьох європейських ультраправих, "Брати Італії" зацементували у своїй програмі євроатлантизм та вірність НАТО, а сама Мелоні свідомо дистанціювалася від ностальгії за тоталітаризмом, прирівнявши себе за духом до британських консерваторів чи американських республіканців.

Вірусний ролик Мелоні до переможний виборів 25.09.2022, в якому політикиня обігрує свою прізвище – Meloni, тобто дині-мелони:

Саме цей ідеологічний коктейль і приніс їй перемогу у 2022-му році, коли вона стала першою жінкою – прем'єр-міністеркою Італії. Але головне диво сталося вже після виборів.

Італія відома своєю політичною нестабільністю: з часів Другої світової війни тут змінилося майже сім десятків урядів. Навіть Сильвіо Берлусконі, який вважався непотоплюваним, протримався на чолі одного кабінету максимум 1412 днів (у 2001 – 2005 роках). Мелоні цей рекорд уже перевершила.

Реклама

Мелоні – перша жінка на чолі італійського уряду / фото – Getty Images

Секрет політичного довголіття Джорджі Мелоні полягає в тому, що вона змогла приборкати власних партнерів по коаліції – вічно бунтівного Маттео Сальвіні та спадкоємців Берлусконі, замкнувши ключові рішення на собі, а також вчасно вписалася у системну політику.

Як пояснює італійський політолог, професор Римського університету LUISS Лоренцо Кастеллані, Мелоні вдалося зробити те, на чому зазвичай ламаються інші популісти – перетворити вуличні гасла на стабільну державну машину.

Лоренцо Кастеллані

політолог, професор Римського університету LUISS

Успіх Джорджі Мелоні ґрунтується на поєднанні якостей, яке відносно рідко зустрічається серед європейських правих: чіткої ідеологічної позиції, політичної дисципліни та інституційної надійності. Вона зберегла впізнавану консервативно-національну ідентичність у питаннях міграції, сім'ї, безпеки та національних інтересів, не перетворюючи свій уряд на постійного опонента європейських та атлантичних партнерів Італії. У цьому й полягає головна відмінність. Багато правих лідерів здатні мобілізувати протестний електорат, але значно менше тих, кому вдається перетворити протест на переконливий і життєздатний урядовий проєкт.

Реклама

За словами Кастеллані, на відміну від політиків-одинаків, Мелоні формувалася всередині італійської правоцентристської традиції роками й мала за плечима партію з чіткою дисципліною та кадровим кістяком. А опинившись у прем'єрському кріслі, вона тверезо оцінила реальні рамки: Італія з її величезним державним боргом, залежністю від європейських ринків та фондів ЄС просто не може дозволити собі розхитувати бюджет чи воювати з Брюсселем.

Тому Мелоні чітко розділила гучну риторику для виборців і реальну відповідальність у кабінетах влади: зберегла проатлантичний курс, підтримала Україну та проявила фінансову обережність, заспокоївши фінансові ринки.

Лоренцо Кастеллані

політолог, професор Римського університету LUISS

Її сила також полягає у здатності займати складну, але потенційно дуже продуктивну позицію: вона позиціонує себе як лідерка консервативних правих, але водночас залишається прийнятною співрозмовницею для європейського істеблішменту. У цьому сенсі її мета — бути не найрадикальнішим голосом у Європі, а найпереконливішою лідеркою радикально-консервативного табору. Мелоні продемонструвала, що європейські праві можуть стати стійкою політичною силою, якщо їм вдається поєднати електоральний радикалізм із прагматизмом в управлінні державою.

Реклама

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні з моменту свого призначення у жовтні 2022-му року послідовно та рішуче підтримує Україну у її боротьбі проти російської агресії, попри наявність певних розбіжностей у її коаліції та поточні внутрішньополітичні дискусії.

Джорджа Мелоні є взірцем для правих в Європі, щоправда, не для всіх / фото – Getty Images

Головна загадка для багатьох спостерігачів: чому італійська націоналістка стала залізним адвокатом Києва, тоді як французька "Національне об'єднання" Марін Ле Пен чи німецька "Альтернатива для Німеччини" (АдН) Аліс Вайдель роками транслюють кремлівські наративи?

Як пояснює Ріккардо Алькаро, аналітик політичних ризиків із Римського інституту міжнародних відносин, секрет криється у політичному прагматизмі та специфіці самої Італії.

Реклама

Ріккардо Алькаро

аналітик політичних ризиків із Римського інституту міжнародних відносин

Я б назвав Мелоні не проєвропейською політикою, а європрагматиком. Її головна політична риса — здатність бути хамелеоном і змінюватися залежно від обставин. Коли у 2022-му році вона несподівано отримала 26% голосів замість звичних для своєї партії 3 – 4%, вона миттєво зрозуміла: її новий електорат — набагато поміркованіший. Найкращий спосіб утримати цих виборців полягав у тому, щоб одразу утвердитися як надійний міжнародний лідер. А єдиний шлях до цього – продемонструвати непохитну підтримку України.

Крім того, на відміну від інших європейських ультраправих, Мелоні не мала "путінського багажу". У самій Італії нішу друзів Кремля вже міцно займали її партнери по коаліції – Сильвіо Берлусконі та Маттео Сальвіні, які роками захоплювалися російським диктатором.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну ця близькість до Москви почала токсично бити по їхніх рейтингах. Мелоні ж ніколи не мала сантиментів до Путіна — і майстерно зіграла на цьому контрасті. Курс попередника Маріо Драгі на підтримку Києва вона не згорнула, а навпаки — зацементувала. Це одразу відкрило їй двері до Вашингтону за часів Байдена і зняло головний страх Брюсселя: що Італія стане другим слабким місцем ЄС після Угорщини Орбана.

Росіяни постійно атакують Мелоні за її підтримку України / фото – Getty Images

У Москві таку позицію не пробачили. Російська пропаганда регулярно поливає Мелоні брудом, а у квітні 2026-го дійшло до відкритого дипломатичного скандалу.

Пропагандист Володимир Соловйов, який досі не може пережити арешт своїх вілл на італійському озері Комо, у прямому ефірі перейшов на італійську й обклав прем’єрку матом — назвав її "фашисткою", "поганою жінкою" та "сертифікованою ідіоткою". Найцікавіше, що пропагандист звинуватив Мелоні у "зраді" не лише її правих поглядів, а й особисто Дональда Трампа.

Вірусний епізод за участі Мелоні під час саміту G7 у Канаді – дивіться відео:

У Римі церемонитися не стали. МЗС Італії одразу викликало на килим російського посла Олексія Парамонова, а сама Мелоні ввечері того ж дня відповіла Соловйову у соцмережах — коротко і без дипломатичних реверансів.

За своєю природою старанний пропагандист режиму не може навчати ні злагодженості, ні свободи. Але ці карикатури точно не змусять нас змінити курс. Ми, на відміну від інших, не маємо жодних ниточок, жодних господарів і не виконуємо жодних наказів. Наш компас залишається одним: інтереси Італії. І ми будемо продовжувати з гордістю слідувати йому, на превеликий жаль пропагандистів усюди, – відповідь Мелоні на російську медійну атаку.

Довгий час Мелоні називали ідеальним "містком" між Європою та Дональдом Трампом. Здавалося, що з поверненням республіканця до Білого дому консервативна італійська прем'єрка стане його головною "улюбленицею" у Старому Світі через їхні схожі ідеологічні погляди. Проте не так сталося, як гадалося.

"Броманс" з Трампом не склався / фото – Getty Images

Бо представники правих партій у світі дивляться на різні питання по-різному й мають власні підходи та позиції.

Якщо неоізоляціоністи з трампівського руху MAGA дивляться на геополітику як на бізнес-угоду й готові домовлятися з диктаторами заради швидкої вигоди, а авторитарні прагматики на кшталт раніше Орбана, а зараз Фіцо використовують праві гасла для шантажу Брюсселя та вибивання дешевих російських енергоресурсів, то Мелоні належить до зовсім іншого табору — атлантичних консерваторів, для яких цінності – не пустий звук.

Компліменти від Трампа не конвертувалися у дійсно дружні стосунки:

Як пояснює Ріккардо Алькаро, якщо з Джо Байденом у Мелоні була ідеологічна прірва при повному збігу у зовнішній політиці, то з Трампом усе вийшло навпаки: ідеологічно вони близькі, але їхні зовнішньополітичні інтереси жорстко розійшлися.

Ріккардо Алькаро

аналітик політичних ризиків із Римського інституту міжнародних відносин

Перший рік після повернення Трампа Мелоні обирала стратегію умиротворення: коли він вводив мита проти ЄС, вона шукала компроміс; коли стався скандал із Зеленським в Овальному кабінеті, зустріч Трампа з Путіним на Алясці та з'явився російсько-американський "план із 28 пунктів" без участі України, Мелоні працювала з лідерами ЄС, щоб обмежити шкоду і не зрадити проукраїнську лінію.

Але у 2026-му році стався злам. Спочатку США розпочали війну проти Ірану, що призвело до стрибка цін на газ і викликало шалене невдоволення серед італійців. А потім Трамп публічно накинувся з гнівною критикою на Папу Римського Лева XIV через його антивоєнну позицію.

Для Мелоні, яка будує свій політичний образ на захисті традиційної християнської ідентичності, промовчати в такій ситуації було неможливо — вона обережно покритикувала Вашингтон.

Я висловлюю солідарність із Папою Левом. Відверто кажучи, мені було б некомфортно в суспільстві, де релігійні лідери роблять те, що кажуть політичні, – заявила навесні 2026-го Мелоні у розпал скандалу з атакою Трампа на Папу Римського.

Трамп сприйняв це як бунт "васала" і вибухнув ще більшим гнівом. Апогеєм стала історія на саміті G7 у Франції, де американський президент спробував публічно принизити італійську прем'єрку, заявивши, нібито вона "благала його про спільне фото". На той момент близькість до Трампа вже стала токсичною в очах італійських виборців, тож Мелоні вдарила у відповідь, ефектно зігравши на національній гордості: "Я не благаю, і Італія теж".

Мелоні не боїться демонструвати силу / фото – Офіс президента України

Звісно, спалювати мости зі США Рим не став — надто багато в обороні зав’язано на Вашингтон. Але ілюзії розвіялися: Мелоні дала зрозуміти, що підігрувати Білому дому всупереч власним принципам і безпеці Європи вона не збирається.

Найяскравіше це проявилося у жовтні 2026-го року, коли Трамп домовився з Путіним про постачання російського дизелю на світовий ринок і тимчасово послабив санкції. Мелоні виступила категорично проти, назвавши цю угоду "дуже ризикованим рішенням", яке легітимізує Москву та дає Кремлю гроші на війну. А виступаючи перед італійськими парламентарями, вона взагалі рознесла спроби схилити Київ до поступок.

Я не сумую за російськими танками, що придушували повстання в Празі та Будапешті, і не сумую за Берлінським муром. І ніхто не переконає мене в тому, що капітуляція тих, хто захищає свою свободу, може називатися миром. Мир, якого ми прагнемо і над побудовою якого працюємо, навіть ціною втрати консенсусу, – це справедливий мир, — виголосила Мелоні. І це, до речі, підказка та план дій для фаворитки виборів-2027 у Франції Марін ле Пен.

Для оточення Трампа європейські політики діляться не на "правих" і "лівих", а на тих, хто готовий беззастережно грати за правилами Білого дому, і всіх інших. Як пояснює італійський політолог Лоренцо Кастеллані, у Вашингтоні звикли міряти партнерів не класичними європейськими мірками, а особистою лояльністю, ідеологічною спорідненістю та готовністю ламати старий світовий порядок.

Вибір Італії за часів Мелоні – бути сильною / фото – Офіс президента України

За словами експерта, у Білому домі роками робили ставку на політиків, які відкрито воюють із Брюсселем — на кшталт колишнього угорського прем'єра Віктора Орбана, який навесні 2026-го зрештою програв вибори.

Лоренцо Кастеллані

політолог, професор Римського університету LUISS

Оточення Трампа зазвичай більше симпатизує лідерам, які прямо й конфронтаційно апелюють до національного суверенітету, а також політичним силам в інших країнах, ближчим до антисистемних і сувереністських правих. Їх сприймають не просто як консерваторів, а як учасників ширшого політичного повстання проти глобалізації, наднаціонального управління, прогресивних культурних норм і ліберального міжнародного порядку. Крім того, Трамп очікує, що ці лідери визнаватимуть пріоритет американських національних інтересів.

Але на Мелоні ця формула дала збій. Так, під час виборчої кампанії вона говорила про мігрантів, кордони й традиційну сім'ю майже мовою трампістів. Проте сівши в прем'єрське крісло, різко змінила правила гри: залишилася вірною НАТО, твердо підтримала Україну і не стала перетворювати Італію на головного скандаліста Євросоюзу.

Як зазначає політолог, Мелоні "не є органічною частиною політичного світу Трампа", бо в уряді вона керується не вуличними гаслами, а холодним розрахунком.

Лоренцо Кастеллані

політолог, професор Римського університету LUISS

Її радше можна назвати державною консерваторкою: лідеркою, яка використовує націоналістичну риторику, але визнає обмеження, зумовлені союзницькими відносинами, державними фінансами, дипломатією та інституціями.

Саме в цій подвійній грі й криється секрет її нинішньої ваги у світі. На відміну від антисистемних популістів, чиї політичні кар'єри рано чи пізно розбиваються об реальність, Джорджа Мелоні зуміла стати своєю і для консерваторів по обидва боки океану, і для європейського істеблішменту.

Лоренцо Кастеллані

політолог, професор Римського університету LUISS

Для найближчого оточення Трампа вона може бути союзницею в багатьох культурних і політичних питаннях. Але водночас вона є главою європейського уряду, чиї інтереси не завжди збігаються з інтересами адміністрації Трампа. Її цінність полягає саме в цій подвійній позиції: вона здатна підтримувати комунікацію з трампізмом, не стаючи йому підпорядкованою.

Часті питання

Повʼязані теми:

Коментарі

3 коментарі

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv