Події нового фільму про гру "Джуманджі" розвиваються з того моменту, на якому закінчився фільм 1995-го. Бігун знаходить настільну гру на пляжі і забирає її із собою. От тільки такого плану гра нікого не привабила, а отже довелось адаптуватись – Джуманджі перетворилась в ігрову приставку, а це сильно змінило правила та хід гри.
Читайте також: "Погане" кіно: 6 фільмів з "поганими" назвами
Згідно з сюжетом, купка школярів знаходить приставку після 26 років (як це було в першій частині) і вирішує скоротати з її допомогою час при відбуванні покарання у школі. Діти обирають собі персонажів, а в результаті опиняться всередині ігрового світу. Якщо у першій частині проблеми приходили в реальний світ, то у "Джуманджі: Поклик джунглів" гравці повністю опинились у грі і єдиним виходом звідти була перемога. Кожного персонажа гра забезпечує особливими навичками, сильними та слабкими сторонами, а також трьома життями, використання яких дорівнює справжній смерті.
Школярі опинились у тілах тих аватарів, яких обрали до старту гри – археолога, зоолога, вбивці та картографа. Сором'язливий та худий хлопець перетворився у крутого качка без слабкостей та з "режимом мачо", тиха заучка стала гарячою та войовничою красунею, популярний у школі спортсмен став дрібним зброєносцем з купою слабкостей, а шкільна королева – товстуватим чоловіком. Саме радикальні перевтілення стають центральною "фішкою" фільму. Також кіно непогано висміює шаблонні ігрові сценарії.
Головні герої вчаться бути сміливими, працювати в команді та довіряти одне одному. Завдяки "Джуманджі" вони покращують себе та вчаться приймати іншість оточуючих. Бути гіком так само круто, як красунею чи спортсменом, а дружбі відомі всі мови та шляхи для поєднання непоєднуваного. От тільки тепер "Джуманджі" не тягне на сімейне кіно, бо інколи впадає у "дорослі" жарти. Дивно, що творці стрічки прийняли таке рішення, бо це підвищує віковий поріг глядачів. Не зовсім зрозуміло, який вік у цільової аудиторії "Джуманджі: Поклик джунглів", але, скоріш за все, це учні старших класів, або більш дорослі глядачі, охочі поностальгувати за давно знайомою грою. Сиквел "Джуманджі" не претендує на таку ж культовість, але стане хорошим варіантом для походу в кінотеатр. Щоправда, не очікуйте від нього забагато.
Також у кіно: "Байстрюки": хто наш татко, чувак?