Чому Пекін скорочує інвестиції в Арктику?
Деталі розповіли в Службі зовнішньої розвідки України. Там назвали можливі причини змін – високі ризики, складна логістика та геополітична напруженість.
Дивіться також Гренландія – ключ до Арктики: чи готовий Трамп дійсно розколоти НАТО та воювати з Данією
У розвідці вважають, що Китай поступово згортатиме активність в Арктиці, адже Росія не є для нього повноцінною альтернативою співпраці із Заходом.
Цікаво, що п'ять із шести спільних із країною-агресоркою проєктів були погоджені ще до 2022 року, тобто до початку повномасштабної війни проти України. Ба більше, один із них уже закрили – через проблеми з реалізацією, а нових масштабних ініціатив немає.
Головна перешкода для активізації китайських інвестицій в Росії – міжнародні санкції. Ризики для будь-якого великого проєкту різко підвищують обмеження у:
- фінансовому секторі;
- доступі до технологій;
- міжнародному страхуванні.
Тож "прагматичний" Пекін не поспішає нарощувати вкладення в економіку країни, яка перебуває в міжнародній ізоляції.
Росія не лише не стає центром арктичного прориву для Китаю, а й дедалі більше перетворюється на токсичного партнера для глобального бізнесу,
– йдеться в повідомленні СЗРУ.
Поки "цивілізовані" країни уникають співпраці з державою-агресоркою, Москва втрачає інвестиційні можливості, технологічний доступ і перспективи розвитку навіть у тих регіонах, які вважала стратегічними.
Нагадаємо, раніше в Центрі протидії дезінформації при РНБО розповіли про невдачу Володимира Путіна щодо головної російської судноплавної магістралі в Арктиці – Північного морського шляху. Енергоносії хотіли транспортувати цим шляхом лише вітчизняними танкерами, але плани довелося відкласти до 2028 року, оскільки судна просто не встигли збудувати.
Як Росія та Китай співпрацюють в Арктиці?
До слова, перетворення Північного морського шляху на повноцінний транспортний коридор наштовхується на нестачу інфраструктурних можливостей. Уже в найближчі 5 років порти потребуватимуть днопоглиблення, тож в умовах санкцій Москва може робити ставку на допомогу Китаю.
Однак пріоритети Пекіна інші – йому потрібен безперервний транзит усім маршрутом, а не розбудова окремих російських портів як логістичних хабів. І навіть якщо Китай погодиться, то сам вирішуватиме, де проводити роботи.
Це означатиме втрату Москвою контролю над просторовими пріоритетами та фактичне потрапляння в залежність від зовнішнього впливу. Цікаво, що раніше в ексклюзивному коментарі 24 Каналу президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко припустив, що за період повномасштабної війни у Китаю вже "визріла думка про те, що Росія й так перебуває в повній залежності та під суцільним контролем".