Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки на енергетичну інфраструктуру України призвели до великих пошкоджень. Імовірніше за все, зима 2024 року не буде винятком, адже росіяни можуть атакувати ядерну енергетику країни.

Саме тому чимало експертів прогнозують, що відключень світла та проблем із теплом на прийдешній опалювальний сезон не уникнути. А найгіршою ситуація може виявитися в прифронтових регіонах України.

24 Канал дізнавався, на скільки можуть вимикати електроенергію, де ситуація зі світлом може бути найгіршою та як українцям підготуватися до однієї із найважчих зим.

Для 24 Каналу експертка в енергетичній галузі Альона Корогод розповіла, що стан енергосистеми України протягом наступних кількох років буде складним через регулярні атаки, що призвели до суттєвих пошкоджень інфраструктури, а це об'єкти генерації та мережі.

Читайте також Зимовий виклик: чи загрожують українцям масові відключення світла

Це ускладнює відновлення енергосистеми через необхідність масштабного ремонту та реконструкції, що потребуватиме суттєвих фінансових ресурсів.

Зауважте! Станом на травень 2024 року, за оцінками KSE Institute, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії енергетичний сектор України зазнав прямих збитків та непрямих фінансових втрат на суму 56,5 мільярда доларів, а потреби у відновленні, що передбачають повну реконструкцію зруйнованих об'єктів за принципом "відбудувати краще, ніж було", становлять 50,5 мільярда доларів.

Альона Корогод

Експертка проєктів DiXi Group

Економічні труднощі та ризики, спричинені війною, також ускладнюватимуть фінансування цього процесу. Попри поточні виклики, Україна продовжуватиме рух у напрямку розвитку відновлюваної енергетики, дотримуючись міжнародних зобов'язань та прагнучи зменшити залежність від традиційних джерел енергії.

Корогод додає, що реформи включатимуть впровадження ринкового ціноутворення, стимулювання енергоефективності, інтеграції ринків електроенергії України та ЄС тощо.

Цікаво, що одним із ключових трендів стане трансформація енергосистеми України у напрямку розвитку розподіленої генерації, що буде знаходитись близько до центрів споживання. Відтак на найближчі 2 – 3 роки можна очікувати в системі нових генерувальних потужностей не лише на природному газі, але й відновлювальних. Крім того, з'являться установки зберігання енергії (УЗЕ).

Попри розвиток енергосистеми експертка Альона Корогод називає 3 найбільших проблеми енергетики на сьогодні:

  1. Нестабільність та ризики енергозабезпечення в умовах війни.

Військові дії та обстріли енергетичної інфраструктури російськими терористами створюють серйозні загрози для стабільного постачання електроенергії. Серед шляхів вирішення є посилення фізичного захисту наявної критичної інфраструктури та впровадження резервних систем енергозабезпечення, включаючи автономні джерела енергії та системи накопичення,
– пояснює пані Альона.

  1. Низька енергоефективність та енергоощадність.

Корогод вважає, що розв'язати цю проблему можна завдяки розробленню та впровадженню програм із підвищення енергоефективності, зокрема модернізації будівель, оптимізації промислових процесів та впровадження сучасних технологій енергоощадження.

Водночас варто ще й активно просувати енергоефективні практики серед населення та бізнесу через інформаційні кампанії та навчальні програми.

  1. Фінансова нестабільність енергетичних компаній.

Багато енергетичних бізнесів в Україні постають перед труднощами щодо заборгованості на ринку, регульованого ціноутворення та тарифної політики, недостатньої прозорості та прогнозованості ринку.

Необхідно здійснити реформу ціноутворення і тарифної політики для забезпечення фінансової стійкості енергетичних компаній, зокрема через поступове приведення цін і тарифів до ринково обумовленого рівня. Також варто поступово обмежувати використання численних механізмів покладання спеціальних обов’язків (ПСО), які викривлюють роботу ринку, ускладнюють реформування та роблять його все більш вразливим,
– пояснює експертка Корогод.

Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев у розмові з 24 Каналом розповів, що зі зниженням температури, тобто з початку опалювального сезону, в Україні виникне дисбаланс в енергетичній системі, пов'язаний зі зростанням споживання, яке в опалювальний сезон десь на 30% більше, аніж в інші місяці.

Рябцев прогнозує, що дисбаланс буде різний упродовж доби та впродовж самого опалювального сезону. Визначатиметься він часом доби (у пікові години дисбаланс буде більший) та середньою температурою повітря (що нижча температура буде, то більший буде дефіцит).

Геннадій Рябцев

Головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень

Очікуваний небалас можна оцінити від 3 до 10 гігаватів. З огляду на те що в Україні буде споживатися в опалювальний сезон приблизно 18 гігаватів, то ми отримаємо повернення графіків відключень світла.

Водночас експерт з житлово-комунальних питань Олег Попенко пояснює 24 Каналу, що в кожній області України буде окрема підготовка до опалювального сезону. І у кожному регіоні він проходитиме по-різному. Отже, чималий вплив на підготовку до цьогорічної зими матиме регіональний фактор.

Олег Попенко

Голова Спілки споживачів комунальних послуг

До прикладу, Харківська область у буквальному сенсі тримається на бюджетних коштах, дотаціях та субвенціях. Водночас ситуація із Сумською областю гірша, адже місцеві жителі вже без світла. Водночас Запоріжжя нещодавно вперше обстріляли КАБами. І це означає, що ситуація з опалювальним сезоном, може, буде геть іншою, аніж можна було планувати. КАБи можуть зруйнувати всю систему теплокомуненерго, котельні, всю систему по лінії електропередач тощо.

Фактори, які впливатимуть на проходження опалювального сезону 2024 – 2025 років:

  • перший фактор – інтенсивність російських обстрілів по енергосистемі України;
  • другий фактор – територіальне розміщення;

Проходження опалювального сезону у Чернівецькій області, або ж Запорізькій чи Харківській – це абсолютно різні речі,
– зауважує Попенко.

  • третій фактор – наявність ресурсів для проходження опалювального сезону, тобто газу;
  • четвертий фактор – робота державних органів влади та органів місцевого самоврядування.

За словами Геннадія Рябцева, у прийдешній опалювальний сезон для українців можуть вимикати світло від 8 до 12 годин, залежно від того, яка буде температура повітря та час доби.

У прифронтових областях ситуація зі світлом буде гіршою. Йдеться про Харківську, Запорізьку, Херсонську, Сумську області. Водночас в Одесі та Дніпрі, де сконцентрована велика кількість споживачів, також прогнозуються тривалі відключення. Оскільки Київ є однією з основних цілей росіян, то там також прогнозуються більш тривалі вимкнення,
– додає пан Геннадій.

Нагадуємо! Як повідомив міністр закордонних справ країни Андрій Сибіга, Росія готується до ударів по критичних об'єктах ядерної енергетики напередодні зими.

Відповідно, Олег Попенко каже, що схожі ситуації щодо обстрілів Україна переживала восени 2022 року. Утім, за теперішніх умов удари росіян по підстанціях, які призведуть до нештатного зупинення атомних електростанцій, можуть спровокувати вже тривалі відключення світла.

Враховуючи, наскільки зруйнована наша енергосистема, а саме те, що у нас немає запасу генерації, два – три дні без світла, які могли бути у 2022 – 2023 роках, тепер можуть перетворитися на 5 – 6 днів без світла та тепла,
– пояснює експерт.

Зверніть увагу! Прийдешня зима навряд чи пройде без відключень світла. За словами експерта Попенка, практика показує, що у липні цього року українці сиділи без світла інколи й по 12 годин, а це на 30 – 40% споживання електроенергії менше, аніж узимку.

Геннадій Рябцев зауважує, що жителям міст варто на зиму забезпечити якомога вищу енергонезалежність.

Звісно, що це легше зробити тим, хто проживає у сільській місцевості, аніж для тих, хто проживає у багатоквартирних будинках,
– додає експерт.

За його словами, найреалістичніший сценарій на цю зиму – це відсутність електричної енергії та, ймовірно, теплової енергії.

Для жителів багатоповерхівок є низка рекомендацій, які можна знайти на сайті Держенергоефективності, серед яких:

  • встановлення та використання термостатичних регуляторів на радіаторах опалення,
  • встановлення аераторів на крани для раціонального використання води,
  • ущільнення вікон і дверей,
  • заміна ламп розжарювання на світлодіодні,
  • контроль використання електроприладів/освітлення, а саме від'єднування їх від мережі на час простою/вимикання освітлення,
  • використання екорежиму на приладах,
  • раціональне використання гарячої та холодної води під час гігієнічних процедур та прийняття душу,
  • купівля ліхтарів із запасом батарей чи акумуляторів,
  • використання термосів,
  • використання пральної машини при температурі 30 градусів замість вищих температур, а також завантаження її на максимум тощо.

Цікаво, що, за словами Альони Корогод, заміна старої техніки на сучасну енергоефективну може зекономити електроенергію як у побутовому секторі, так і в індустрії. Утім, у цих двох сферах потенціал економії суттєво відрізняється.

Річ у тому, що промисловість має більший потенціал для економії через набагато вище споживання енергії, ніж побутові споживачі.

Заміна старих технологій, впровадження систем управління енергоспоживанням і відновлюваних джерел енергії може суттєво знизити споживання та витрати на енергію. Також загальносвітовим трендом є електрифікація виробничо-технологічних процесів, сфери транспорту тощо,
– резюмує експертка.

Водночас побутові споживачі також можуть суттєво зекономити енергію, замінюючи старі побутові прилади та лампи на енергоефективні:

  • За оцінками виконавців масштабної програми обміну ламп розжарювання на енергоощадні "Несемо світло разом!", населення обміняло 40 мільйонів ламп, що дасть змогу зекономити близько 2 гігаватів потужності енергосистеми.