Сьогодні лише 29% всіх українських пенсіонерів отримують пенсію понад 5 тисяч гривень. Натомість більша частина громадян має виплати у розмірі, що нижче за цей показник, зазначають у Пенсійному Фонді.

Наприклад, мінімальна пенсія для пенсіонерів, що працюють, – 2 361 гривня, а для безробітних – 3 038 гривень. Проблема таких низьких виплат, зокрема, через чималу кількість українців, котрі працюють у "тіні" й не сплачують ЄСВ. Крім того, показник народжуваності в Україні падає, еміграція серед молоді доволі висока, а тривалість життя коротшає. Все це впливає і на розмір пенсій.

24 Канал дізнався, чи може розв'язати проблему з низькими пенсіями запровадження накопичувального рівня в пенсійній системі, чому уряд зволікає із запровадженням таких змін і якою насправді повинна бути пенсія для гідного життя в Україні.

Станом на 1 липня, за даними ПФУ, розмір пенсій в Україні розподіляється відповідно до таких розмірів:

  • до 3 000 гривень отримує 380 611 осіб, середня пенсія – 2 287 гривень;
  • від 3 001 до 4 000 гривень – 3 277 946 осіб, а середня пенсія при цьому 3 342,60 гривні;

До теми Пенсія українця зі стажем 31 рік: як розрахувати виплати

  • від 4 001 до 5 000 гривень – 2 101 408 осіб, середня пенсія – майже 4 510 гривень;
  • від 5 001 до 10 000 гривень – 2 980 310 осіб, середня пенсія – 6 858,67 гривні;
  • понад 10 000 гривень – 1 519 447 осіб, середня пенсія – 15 809,24 гривні.

В розрізі регіонів найвищу середню пенсійну виплату отримують жителі столиці – аж 8 856,57 гривні. А от найнижчий розмір зафіксовано в Тернопільській області – 4 967 гривень.

Цей показник пенсії орієнтуватиметься на встановлений прожитковий мінімум. Він визначається на підставі методики, яка була затверджена ще у 2000 році. Загалом, методика передбачає розрахунок 3 кошиків – продуктового, промислового та кошика послуг.

Як розповідає для 24 Каналу економіст Олег Пендзин, попри методику вирахування загального прожиткового мінімуму, Мінсоцполітики має ще повноваження щомісяця публікувати фактичний прожитковий мінімум в країні.

  • Відтак, на сьогодні загальний показник прожиткового мінімуму, який закладений у бюджеті, і з якого сформовані більш як 150 інших соціальних платежів, становить в середньому 3 тисячі гривень.
  • Фактичний щомісячний прожитковий мінімум, який публікує Мінсоцполітики, станом на лютий склав 6 685,5 гривні. Водночас як розповідає Пендзин, на сьогодні він може становити десь 9 тисяч гривень.

Олег Пендзин

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу

Якщо порівняти, що в Україні середня пенсія десь на рівні 6 400 гривень, а більша половина пенсіонерів отримують менше аніж середній розмір при тому, що фактичний прожитковий мінімум становить 9 тисяч гривень, то мені важко тут щось говорити.

Зверніть увагу! За даними ПФУ, пенсії в Україні хоч і зросли за рік на 10,2%, однак споживчі ціни в червні цього року були на 14,3% вищі, ніж в аналогічний період торік. Це означає, що реальна пенсія насправді скоротилася.

Як розповів для 24 Каналу пенсійний експерт Андрій Павловський, були обіцянки щодо того, що реформа пенсійної системи запрацює вже цьогоріч, а основна новація полягала у перерозподілі виплат.

За словами Павловського, та пенсію, яку виплачують в солідарній системі і яка є основною на сьогодні, планували поділити на 2 складові:

  • базову (30% від мінімальної зарплати, яка становить 8 тисяч гривень без врахування податків, тобто 2 400 гривень);
  • страхову (залежатиме від страхового стажу та від власної зарплати щодо середньої зарплати по країні).

Зауважте! Базову пенсію виплачуватимуть всім пенсіонерам не залежно від набутого стажу чи розміру заробітної плати, а страхову – лише якщо є відповідний стаж.

Таким чином, за кожен місяць страхового стажу буде нараховуватися певна кількість балів. У 2025 році вартість кожного бала становить десь 1,02 гривні.

Андрій Павловський

Експерт з пенсійних питань

Цей метод допоможе "осучаснити" пенсії українців, адже люди отримуватимуть кошти не залежно від року виходу на пенсію. Бо ж зараз ті, хто вийшов на пенсію ще раніше, через інфляцію та інші чинники отримують пенсії менші, аніж ті, хто виходить на відпочинок пізніше з такими ж показниками стажу.

Натомість не варто вважати, що нова реформа щодо пенсійної системи в Україні не має недоліків. Експерт називає серед них такі:

  • Відповідно до пропозицій, після реформи базова пенсія буде меншою (орієнтовно 2 400 гривень, але може бути й менше через вирахування податків з мінімальної зарплати), аніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який на сьогодні складає 2 361 гривню.
  • Водночас пенсія відповідно до страхової частини реформи буде більшою для тих, хто отримує заробітну плату, яка менша за середній розмір в країні. Натомість для тих, хто отримує більше за середню зарплату, вона буде нараховуватися у менших розмірах.

Слід нагадати, що згідно з чинним законодавством, в Україні пенсійна система повинна бути 3 рівнів:

  • Перший базовий рівень – це теперішня солідарна пенсійна система.
  • Другий рівень – це загальнообов'язкова державна накопичувальна система.
  • І третій рівень – це недержавне пенсійне страхування, тобто так звані приватні пенсійні фонди.

Сьогодні в Україні працюють лише 1 та 3 рівні, а запровадження 2 рівня через різні обставини відкладають,
– додає пан Андрій.

Зауважте! На думку Павловського, це відбувається через повномасштабне вторгнення, високу інфляцію, ризики щодо гарантій стосовно збереження пенсійних накопичень тощо. Усі вони можуть призвести до негативного результату.

Економіст Олег Пендзин додає, що наразі обіцянки запровадити реформу в пенсійній системі України лунають ще з 2018 року. Наприклад, ще тоді мали запровадити механізми запровадження накопичувального рівня пенсійної системи.

Однак як пояснює економіст, для запровадження будь-яких змін потрібні кошти. Крім того, якщо є плани запровадити не лише солідарну систему, але й накопичувальну, потрібно шукати додаткові стимули для того, щоб роботодавці та працівники переходили на цю систему.

  • По-перше, у пропозиціях щодо накопичувального рівня були ідеї часткової участі держави у формуванні накопичувально-операційних рахунків для людей по різних схемах, що відповідно вимагає коштів.
  • По-друге, в Україні на сьогодні інфляція, грубо кажучи, 15%. Через 35 років страхового стажу людини ці гроші можуть просто знецінитися, адже будь-яка солідарна система в нестабільній економіці й будь-яка накопичувальна система в нестабільній економіці, це, як правило, великі ризики втрати грошей.

У мене з цього приводу доволі малий оптимізм. Річ у тім, що нам цього року потрібно десь взяти 40 мільярдів доларів на 2026 рік, які визначені законодавством, а тому шукати ще додаткові видатки на пенсійну реформу навряд чи хтось буде,
– каже пан Олег.

Нагадуємо! Під час 14 засідання керівного комітету платформи в межах URC-2025 тодішній прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна на 2026 рік потребуватиме понад 40 мільярдів доларів до бюджету.

Як пояснює Павловський, є декілька прикладів західноєвропейських країн, де в значно кращих умовах, аніж в Україні, запровадження 2 рівня накопичувальної пенсії фактично зазнало краху. Йдеться про такі країни, як Польща, Угорщина та Чехія.

Уряду України перед тим, як запроваджувати накопичувальну систему в умовах війни та економічної кризи, треба вивчити негативний досвід країн Європи. Інакше є великий ризик, що ця система може перетворитись на одну велику фінансову піраміду,
– додає експерт Павловський.

Крім того, є зауваження від Міжнародного валютного фонду та Світового банку щодо того, аби не поспішати з рішенням про запровадження накопичувальної пенсійної системи. Наприклад, фахівці з МВФ зазначають, що для ухвалення такого рішення потрібно зростання економіки хоча б декілька років поспіль.

Павловський каже, що кадрові зміни дійсно могли затримати реформу пенсійної реформи на початку липня, однак достеменно не відомо, чи справді це так.

Крім того, невідомо, чи матиме новий міністр соціальної політики таке ж бачення щодо пенсійної реформи, як у його попередників.

  • Нагадуємо, що президент Володимир Зеленський нещодавно повідомив про зміни виконавчої влади країни.
  • Відтак, Дениса Шмигаля на посаді прем'єр-міністра замінить віцепрем'єрка Юлія Свириденко. Водночас Шмигаль стане міністром оборони України замість Рустема Умєрова.
  • Зміни торкнуться й інших міністерств, зокрема й Міністерства соціальної політики, де, найімовірніше, замість Оксани Жолнович новим міністром стане Денис Улютін.