У відповідь на запит 24 Каналу в Мінагро зазначили, що на території, які опинилися в зоні підтоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС, припадає близько 5 – 7% українського врожаю.

Читайте також Наслідки підриву Каховської ГЕС: що буде з овочами, фруктами та ґрунтами

Без зрошування на цих землях постраждає вирощування двох основних блоків агропродукції – овочі, перш за все з борщового набору, баштанні культури, а також зернові та олійні культури. Потенційно на цих землях не можна буде виростити мінімум кілька мільйонів тонн зернових та олійних культур – сої, кукурудзи, соняшнику і пшениці,
– відповіли у міністерстві.

Аграрій Денис Марчук у коментарі для 24 Каналу розповів, що близько 500 тисяч гектарів землі в Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях фактично залишаться без зрошення.

Денис Марчук

Заступник директора Всеукраїнської аграрної ради

Південь був одним з ключових регіонів з вирощення овочевої групи. І брак пропозиції звідти ми вже відчуваємо через окупацію, що призводить до здорожчання овочів. А тепер ми втратили постачання туди води. Галузь втратили на багато років.

Крім того, як повідомили 24 Каналу в Мінекономіки, техногенна катастрофа зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів. У 2021 році ці системи забезпечували зрошення на 584 тисячах гектарах, з яких збирали близько 4 мільйони тонн зернових і олійних культур на суму близько 1,5 мільярда доларів.

У Мінагро додали, що Каховський канал забезпечував водою більше півмільйона гектарів сільськогосподарських земель. Тому проблема зрошування стане найбільшою в сільському господарстві, а також в екологічній і соціальній сферах на півдні України.

Постраждають також землі, які не мали зрошувальних систем – фермерам тепер не буде за що їх обробляти. Оскільки основний і стабільний дохід вони отримували від врожаїв з полів, які мали зрошувальні системи.

Тому наслідки припинення зрошування значно більші. Не півмільйона гектар, а мільйон-півтора гектарів не будуть використовуватися повною мірою. Щоб відновити зрошування, треба 3 – 7 років. Але це стане можливим лише після відновлення дамби та Каховського водосховища. Це щонайменше 3 – 5 років,
– додають у відомстві.

Аналітик УКАБ Максим Гопка у розмові з 24 Каналом закликав не хвилюватися щодо овочів та фруктів, адже дефіциту не передбачається. Втім після підрив ГЕС ціни на продукти можуть підскочити.

  • В короткостроковій перспективі нестача води може збільшити собівартість виробництва.
  • В середньостроковій перспективі – це стане проблемою для галузі. Найбільша проблема – нестача води в каналах для меліорації земель.

Максим Гопка

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу

Без цієї води Херсонська та Запорізька області не зможуть вирощувати овочі, а це означатиме суттєве скорочення виробництва в другій половині року. На жаль, імпортні овочі в холодний період року можуть з’явитися ще раніше, ніж торік. Ми готувалися цією весною і розуміли, що пропозиції з інших областей повинно з’явитися більше через окупацію півдня та заміновані землі.

Важливо зазначити, що найбільше можуть подорожчати овочі. Зараз більшість території затоплена на лівобережжі Херсонської області, яка окупована наразі. Однак без води залишається і правобережжя України. А це може вплинути на собівартість овочів.

Ціни на овочі все ж таки можуть протриматися трошки довше на поточному високому рівні, ніж прогнозувалося раніше. Однак все залежатиме й від достатньої кількості пропозиції з інших регіонів,
– додає Гопка.

Економіст Ілля Несходовський каже, що зараз поки важко оцінити загальну суму збитків. Для цього потрібно, щоб спала вода, а також, зрозуміти на якому рівні зупиниться вода остаточно.

На цей момент можна назвати такі втрати:

  • прямі збитки, пов'язані з фактичним знищенням водосховища;
  • населені пункти, що перебувають біля водосховища;
  • підприємства, які втратять доступ до води;

Ілля Несходовський

Директор Інституту соціально-економічної трансформації

Якщо вода опуститься більше ніж на, якщо не помиляюсь, 4,5 метра, то її постачання уже фактично буде не можливим. Або треба буде використовувати спеціальні технічні засоби для того, щоб доставляти воду до місць використання.
  • збитки для житлової інфраструктури. Чимало підтоплених будинків навряд чи зможуть використовуватись надалі, а тому їх необхідно буде "знести та побудувати нові";
  • суттєвих збитків зазнає аграрний сектор, адже півмільйона гектарів землі буде без зрошення.
  • збитки рибної галузі від загибелі лише дорослих риб можуть сягнути 95 тисяч тонн або близько 4 мільярди гривень. Всього, за попередніми розрахунками, якими поділилися в Мінекономіки, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 мільярда гривень.

Як розповідає 24 Каналу Олег Попенко, експерт з ЖКП, голова правління Спілки споживачів комунальних послуг, підрив на ГЕС не вплине суттєво на енергетику України. У першу чергу через те, що гідроелектростанція не була під'єднана до нашої енергосистеми.

Олег Попенко

Експерт з ЖКП, голова правління Спілки споживачів комунальних послуг

Однак в майбутньому це може вплинути на роботу Укргідроенерго. Адже рівень води впаде в системі, а це напряму вплине на вироблення електроенергії. Тобто в перспективі вже ж таки проблеми можуть виникнути.

За словами голови Укргідроенерго Ігоря Сироти в прямому ефірі телеканалу "Рада", частка Каховської гідроелектростанції становила десь 8 – 10%.

Ігор Сирота

Голова Укргідроенерго

Якщо гідроелектростанція в рік виробляє 10 мільярдів кіловат-годин, то частка Каховської станції у ній була від 1,5 до 2 мільярдів кіловат-годин, тобто ми розуміємо, що це від 8 до 10% залежно від паводка. Якщо ж ми беремо загальний баланс по країні, то це буде всього 1%.

Однак, зазначає Попенко, якщо говорити про всю роботу саме української гідрогенерувальної системи, то тут будуть певні наслідки:

  • впаде рівень води (влітку він падає завжди, а цього разу впаде ще більше);
  • відповідно, на Дніпрі менше вироблятиметься електроенергії.

За словами першої віцепрем’єр-міністра економіки Юлії Свириденко, побудувати нову ГЕС коштуватиме Україні близько 1 мільярда доларів.

Юлія Свириденко

Перша віцепрем'єр-міністра, міністр економіки України

За попередніми підрахунками, для побудови нової ГЕС потрібно близько 1 мільярда євро. Це складний гідровузол, який треба відбудувати якнайшвидше після деокупації. Укргідроенерго вже сьогодні пропрацьовує варіанти будівництва станції.

Крім того, як підрахували в Міндовкіллі та Держекоінспекції, збитки водних ресурсів після трагедії склали 2 мільярди гривень. І вони лише зростатимуть.