Чому у Польщі міг статися блекаут?
Про це у програмі на радіо заявив міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський, передає 24 Канал з посиланням на RMF.
Дивіться також На окупованих територіях блекаут після атаки: мова про Маріуполь і ще один населений пункт
За словами політика, наприкінці 2025 року у Польщі сталися численні атаки на польський енергетичний сектор. До них додалися складні погодні умови. Разом ці два фактори ледь не призвели до блекауту у країні.
Польща тоді зіткнулася з наймасштабнішою атакою на енергетичну інфраструктуру, яка мала на меті залишити громадян без світла наприкінці грудня,
– розповів Гавковський.
Міністр переконаний, що за цими атаками на інфраструктуру стоїть Росія. Він назвав такі дії саботажем із боку Москви, який мав за мету дестабілізувати ситуацію в Польщі.
Цифрові танки вже тут. Ми були близькі до блекауту,
– наголосив Гавковський.
Втім, міністр запевнив, що наразі всі державні інституції добре підготовлені до можливих нових атак і закликав не панікувати.
Важливо! Раніше міністр енергетики Польщі Мілош Мотика також повідомляв, що наприкінці 2025-го була здійснена кібератака на кілька об'єктів генерації електроенергії, проте вона виявилася невдалою. Тоді, за його словами, хакери цілилися на одну електростанцію та багато об'єктів відновлюваної енергетики по всій державі.
Що Україна радить Європі?
Тим часом Україна порадила Європі посилювати свій енергетичний захист на тлі російських атак. Виступаючи на заході в Європарламенті, який був присвячений посиленню енергетичної незалежності ЄС, заступник міністра енергетики України Роман Андарак заявив, що Київ може поділитися своїм досвідом в галузі енергетики, пише Укрінформ.
Однак, за словами міністра, захиститися від можливих атак на 100% неможливо, тому європейським країнам варто створити стратегічні запаси обладнання та запчастин.
Він додав, що задля енергетичної безпеки європейцям слід насамперед подбати про фізичний захист своїх енергооб'єктів, а далі вже про резерви.
Другим, але не менш важливим компонентом є стандартизація та створення резервів обладнання й матеріалів,
– наголосив Андарак.
На його думку, у разі серйозних пошкоджень країни Європи можуть мати проблеми зі швидким відновленням, оскільки енергообладнання виробляється за різними стандартами.
Як у ЄС захищають енергооб'єкти?
Минулого року країни Балтії разом із Польщею заявили про намір посилити захист своєї енергетичної інфраструктури. Для цього вони сформували перелік спеціальних проєктів, спрямованих на підвищення безпеки енергосистем.
Оператори магістральних електромереж Естонії, Латвії, Литви та Польщі планували реалізувати ініціативи загальною вартістю близько 600 мільйонів євро. Голова правління естонської компанії Elering Калле Кільк висловив сподівання, що фінансування забезпечить Фонд згуртування ЄС.
Основний акцент у проєктах зроблено на запобіганні різним типам загроз, зокрема можливим атакам безпілотників, через створення додаткових інструментів безпеки для нових об'єктів, які з'являються в процесі синхронізації енергосистем – ліній електропередачі та синхронних компенсаторів.