Як змінилося навчання в Україні, з якими викликами зіштовхнулися учні, вчителі та батьки після 24 лютого, як освітяни протистояли ворогу та які освітні здобутки при цьому тішили українців у 2022 році, а також про нововведення – читайте у матеріалі 24 каналу.

Читайте Зимові канікули 2022 – 2023: коли та скільки відпочиватимуть школярі у різних регіонах України

Найголовніші події 2022 року в українській освіті

24 лютого 2022 року дітей в Україні відправили на вимушені канікули. Школи стали центрами прихистку біженців, а через кілька місяців – пунктами незламності. Згодом школярі почали навчатися онлайн. При цьому кілька мільйонів з них робили це з-за кордону, куди втекли від війни.

Учителі також були змушені працювати під час повітряних тривог, з укриттів, коридорів, окопів, блокпостів, вулиці, Нової пошти, АЗС тощо. Натомість педагоги, які опинилися в окупації, організували справжнє освітнє підпілля. А близько 1000 педагогів пішли на фронт захищати нашу землю.

Ще одним викликом для освітнього фронту став блекаут та постійні відключення світла. Учні при цьому вчилися при свічках, у магазинах, складали іспити на даху вагона в окупації.


У Києві школяр вчився у кутку магазину / Фото Євгена Завгороднього


Діти у час блекауту вчаться при свічках / Фото Сергія Гудака

Також понад 1000 шкіл опинилися в окупації.

У кінці січня школярі перейшли на дистанційне навчання через погіршення ситуації із коронавірусом. А вже через місяць війна принесла нові виклики. Діти пішли на канікули та здобували освіту онлайн.

1 вересня в Україні відновили очне навчання. Проте лише у тих регіонах, де це було безпечно. Однак офлайн-навчання стало можливим лише у тих освітніх закладах, які мали надійні укриття. Відтак в Україні розпочалася й зараз триває активна робота щодо облаштування сховищ у навчальних закладах. Ці приміщення під’єднують до інтернету, аби через постійні повітряні тривоги не переривати процес навчання учнів та студентів.


Надійні укриття у школах є гарантією очного навчання / Фото Тернопільської ОДА

Загалом школярі та студенти на сьогодні вчаться за трьома форматами:

  • очно;
  • онлайн;
  • за змішаною системою.

Станом на кінець осені 2022 року в Україні очно працює 3300 шкіл, де вчиться майже 1 мільйон учнів. За змішаною формою відновили роботу понад 4,1 тисячі шкіл та здобуває освіту понад 1 мільйон учнів. Ще 5400 шкіл працюють онлайн.

Через війну навчальні заклади, зокрема виші, в Україні зіштовхнулися з такими проблемами:

  • виживання;
  • адаптація до нових умов;
  • як втримати учнів та студентів;
  • належна якість освіти.

На початку року свого міністерського крісла міг позбутися очільник МОН Сергій Шкарлет. Студенти та депутати вимагали його відставки. Студенти навіть виходили на протест. Вони заявляли, що Міносвіти не може очолювати людина, у наукових працях якої виявили плагіат.


Студенти вимагають відставки Шкарлета під Кабміном / Фото Укрінформу

Також протестувальники закидали Шкарлету невизнання результатів виборів президента Києво-Могилянки, перебування серед підлеглих людей, нібито пов'язаних із режимом експрезидента-втікача Януковича. Однак війна "погасила" цей скандал. Хоча згодом депутати обурювалися, що Кабмін призначив людину ексрегіонала – Едуарда Цируліка – директором УЦОЯО.

У 2022 році через повномасштабну війну ЗНО скасували. Замість нього абітурієнти складали національний мультипредметний тест (НМТ). Пробне ЗНО також скасували. Хоча згодом випускники могли повернути гроші за реєстрацію.


Як тривала вступна кампанія – 2022 / Колаж Слуги народу

НМТ виявився спрощеним варіантом ЗНО: без української літератури та "творчих" питань. Тест складався з 3 блоків по 20 питань у кожному. На відповіді з української мови, історії України та математики абітурієнтові дали 120 хвилин. Оцінювання знань відбувалися "онлайн" у визначених для цього місцях. Спеціальні тимчасові екзаменаційні центри були розміщені не лише в Україні, а й за кордоном.

З чого складався НМТ / Колаж МОН

Понад 10 тисяч учасників національного мультимедійного тесту отримали 200 балів хоча б з одного предмета.

ДПА у школах також скасували у 2022 році. Однак Міносвіти запланувало проведення атестації у 2023 році для учнів не лише 11 класів, а й 4 та 9. Хіба що випускники шкіл складатимуть ДПА у формі ЗНО.

У 2022 році в Україні також стартувала реформа НУШ у 5-х класах. Відтепер школи можуть самостійно вибирати моделі програм і розробляти власні, ще й створювати освітню програму закладу із власним навчальним планом.

Однак через війну проблемним стала нестача підручників для 5-класників. Книги не надрукували, бо гроші скерували на ЗСУ. Дітям радили використовувати електронні книги. Однак у час відключень світла це значна проблема.

Через війну, обстріли Росії та відключення світла в Україні графіки канікул у школах зазнали суттєвих змін. У деяких областях осінні канікули у школах взагалі перенесли на зиму. Усе задля того, аби зекономити світло та тепло. Відтак цієї зими школярі можуть відпочивати від навчання місяць або й два.

Цьогоріч українські абітурієнти змогли вступити у виші нашої держави, навіть перебуваючи за кордоном. Причому аж із 32 країн світу. На бакалаврат зарахували понад 225 тисяч осіб, на магістратуру – майже 189 тисяч, з яких 118 тисяч – на бюджет. Понад 100 тисяч абітурієнтів стали студентами коледжів та понад 85 тисяч – училищ.


Якими були умови вступу у виші у 2022 році / Колаж Слуги народу

До слова, навчання цього року стартувало 1 вересня не у всіх вишах нашої країни. ВНЗ в Україні є самоврядними і деякі з них розпочали роботу у серпні.

Цього року також надали можливість 80 тисячам студентам-контрактникам перевестися на бюджет. За їхнє здобуття освіти заплатить держава – а це понад 360 мільйонів гривень. Це студенти, яких зарахували на контракт до 2021 року включно. Отримали таку можливість:

  • вступники з ТОТ;
  • діти загиблих захисників України;
  • учасники бойових дій і їхні діти;
  • люди, які отримали інвалідність внаслідок війни та їхні діти.

До початку повномасштабної війни студенти, котрі навчалися в іноземних вишах, могли перетинати кордон. З 14 вересня такий дозвіл скасували. Заборону на виїзд запровадили через масову підробку документів. Це рішення спровокувало значний скандал. Студенти навіть влаштували акцію протесту поблизу українсько-польського кордону.


Студенти вимагають випустити їх на навчання за кордон / Фото з мережі

Також на сайті президента зареєстрували петицію із проханням дозволити виїзд за кордон чоловікам від 18 до 60 років, які навчаються в закордонних вишах. Юристи ж радили здобувачам вищої освіти звертатися до суду. Згодом у МОН заявили, що студенти можуть вчитися онлайн в іноземних вишах деяких країн, якщо останні надають таку можливість.

Навіть у час війни своїми знаннями та винаходами українці не перестали дивувати світ.

Так, математикиня Марина В'язовська отримала медаль Філдса. Найпрестижнішу математичну нагороду українці вручили за розв'язок задачі – мовиться про пакування куль у восьмивимірному просторі.


Математикиня Марина В'язовська отримала медаль Філдса / Колаж 24 каналу

А 17-річний Ігор Клименко став найкращим студентом світу за версією престижної Всесвітньої премії Global Student Prize. Він отримав 100 000 доларів як студент, що здійснює найбільший реальний вплив на навчання, життя своїх однолітків і на суспільство загалом. Ігор Клименко навчається на фізико-математичному факультеті у КПІ імені Ігоря Сікорського.


Ігор Клименко став найкращим студентом світу / Фото Бориса Корпусенка

До слова, нагороди підготували для світових лідерів і українці. Так, Борис Джонсон отримав звання "Почесного доктора" Львівського національного університету імені Івана Франка.

Недавно міністр Сергій Шкарлет заявив, що на українську освіту чекає велика трансформація. Зокрема, спрямують зусилля на розвиток української освіти на шляху до європейської інтеграції. Пріоритетом є відбудова зруйнованої інфраструктури.


Так виглядає одна зі шкіл після атаки Росії / Фото Верховної Ради

До слова, через обстріли Росії зруйновані та пошкоджені тисячі освітніх закладів в Україні. Зокрема, зазнали пошкоджень бібліотека, університет Шевченка та Будинок учителя в Києві.

До відбудови навчальних закладів в Україні фінансово активно долучаються і Європа: скеровує понад 100 мільйонів євро.

  • Дошкільна освіта

Також в Україні кардинально реформують дошкільну освіту. У Верховній Раді уже зареєстрували відповідний законопроєкт. Новації стосуватимуться роботи дитсадків, зокрема організації навчання.

  • Школа

До слова, Львів першим серед міст в Україні, що запроваджує єдину електронну систему для шкіл. На платформі НІТ прикріплятимуть домашнє завдання, також там є відеочат, де можна вести навчання онлайн. Через онлайн-сервіс можна спілкуватись з адміністрацією школи та вчителями.

  • Професійна освіта

Очільник Міносвіти Сергій Шкарлет заявив, що на сферу профосвіти очікує велика трансформація. Зокрема, модернізація змісту освіти, незалежне оцінювання і діджиталізація. До слова, МОН вже презентувало платформу дистанційного навчання "Професійна освіта онлайн". Вона дасть змогу учням вивчати робітничі професії онлайн.

Зауважимо, у час війни від мобілізації звільнили учнів та викладачів профосвіти. Рада також схвалила відстрочку від призову науковим та педагогічним працівникам. Однак з цього року вступати у професійні училища доведеться по-новому через війну. З 20 вересня набули чинності зміни, які стосуються подавання документів через електронний кабінет, гнучкості для вступників з тимчасово окупованих територій та збільшення повноваження приймальних комісій.

  • Нове меню у школах

З 1 січня в українських школах і дитсадках запровадили оновлене меню. Воно передбачає зменшення хлібобулочних виробів, поступову відмову від цукру та солі, а також збільшення овочів і м'яса. Його розробив відомий шеф-кухар Євген Клопотенко. Оновлене меню містить 160 різноманітних страв. Серед них – пастуший пиріг, синабон з корицею, бефстроганов, лобіо, фріттата, курячі нагетси, ньокі тощо. Що важливо, з раціону учнів виключили сосиски, ковбаси, рибні консерви, також обмежили споживання продукції з високим вмістом солі та цукру. Правда, такі зміни сподобались не всім.


Нове меню у школах з 1 січня / фото з соцмереж

У березні близько 670 тисяч українських школярів опинилися за кордоном через війну. Частина з них повернулася на Батьківщину. Всі інші продовжують вчитися на дві школи. Тобто відвідують офлайн місцеву школу, адже це обов’язково, та здобувають освіту дистанційно в українському навчальному закладі. У рідній школі діти, перебуваючи не в Україні, можуть вчитися:

  • дистанційно;
  • екстернатом – самостійно і у прискореному режимі;
  • у межах сімейної форми – навчання дитини організовують батьки, а учень проходить підсумкове оцінювання та атестацію.

Згодом, повернувшись в Україну, такі школярі можуть продовжити навчання у рідному закладі освіти.

Відкривають за кордоном і освітні хаби для біженців з України. Таких вже близько 20.

Чимало країн, зокрема європейських, надають українським студентам соціальну підтримку та пільги. Навіть можуть скасувати плату на навчання, як-от Австрія.

До теми Державну підсумкову атестацію в українських школах скасували

На деокупованих територіях нашої держави потрохи відроджують українську освіту та відновлюють зруйновані навчальні заклади. Більшість з них розграбовані та заміновані. Також у цих областях й надалі знаходять тисячі російських підручників, атестати і виявляють освітян-колаборантів. У МОН кажуть, що таким "педагогам" не місце в українській освіті.

До слова, допомагав впроваджувати російську освіту на окупованих територіях нашої держави і ексміністр освіти при Януковичу Табачник. Йому оголосили підозру у держзраді.

Їм напротивагу – історії справжніх незламних вчителів, які залишились вірні Україні та її освіті, ризикуючи життям. Окупанти не зламали їх ні залякуванням, ні катуванням, ні русифікацією.

Війна також спровокувала значний ріст популярності української мови не лише у нашій державі, а й у світі. Українці почали відмовлятися від мови агресора, а іноземці захопилися вивченням нашої мови завдяки незламності України та її народу.

Після 24 лютого понад 1,3 мільйона людей у всьому світі почали вивчати українську мову. Натомість в Україні 42% людей стали більше спілкуватися українською, а 14% – повністю перейшли на державну мову.

До слова, у нашій країні є чимало безкоштовних курсів із вивчення української мови.

Справжнім флешмобом єдності українців та популяризатором нашої мови у світі став цьогорічний радіодиктант. Він об'єднав українців з усіх куточків світу: текст українці писали і в окопах, і в катакомбах, і за кордоном.


Українські воїни на фронті пишуть радіодиктант – 2022 / Фото, взяте зі сторінки Ірини Цілик

У 2022 році сфера освіти значно очистилася від російської мови, літератури тощо. Так, у навчальних закладах окремих міст та областей, відмовилися від вивчення мови агресора. Викладання російської мови та літератури скасували цього року у школах Києва, Львова, а також 15-ти областей України. Вивчають мову агресора ще лише у деяких школах Одеської та Кіровоградської областей. Також очистили від більшості творів росіян і предмет зарубіжної літератури. Та й українці самі позбуваються книг, написаних мовою ворога. Гроші віддають на ЗСУ.

А 19 червня Верховна Рада України проголосувала за заборону російської видавничої продукції та імпорт і розповсюдження книжок з Росії, тимчасово окупованих нею територій України та з Білорусі.

Також в Україні намагаються заборонити використання російських джерел інформації в освіті та науці. Верховна Рада вже погодила відповідний законопроєкт у першому читанні.

Україна також не визнаватиме атестати та дипломи Росії і ще 10 країн СНД, виданих та присвоєних у цих країнах до 1992 року.

Окрім освітнього, українські педагоги тримають ще й воєнний фронт. Близько 1000 українських вчителів та викладачів з початком повномасштабного вторгнення Росії проміняли професію вчителя на фах воїна. Дехто з них віддав за Україну життя. Вічна пам’ять Героям.

У 2022 році українці отримали можливість доступу до документів про освіту у Дії. Цифровий документ відображатиме дані з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Це рішення має забезпечити рівні можливості доступу до освіти та працевлаштування українців.

Найпопулярнішими за кількістю поданих заяв вступників в Україні у 2022 році стали такі виші:

  • Національний університет "Львівська політехніка" – 28 314;
  • Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" – 27 635;
  • Львівський національний університет імені Івана Франка – 27 303;
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 26 797;
  • Національний авіаційний університет – 18 184.


Львівська політехніка стала найпопулярнішим ВНЗ за кількістю поданих заяв вступників в Україні у 2022 році / Фото вишу

Та які б виклики та труднощі не довелося долати через напад Росії, український освітній фронт, які і воєнний, – непереможний.