Кілька років тому декомунізували й інші населені пункти України. Натомість українці не завжди знали і знають, як називати мешканців окремих міст і сіл. Тож Освіта 24 у межах освітньої рубрики "Антисуржик. Говори українською правильно" продовжує розповідати, як не помилися щодо назв жителів різних населених пунктів України.

Важливо Не полтавчани і сумчани: як правильно українською називати жителів облцентрів України

Як правильно українською називати жителів міст України

У вісімдесят третій добірці розповімо, які правильні катойконіми (назви мешканців певної місцевості) вживати щодо жителів різних міст і не "тягнути" у своє мовлення русифіковані назви. Що цікаво, окремі найменування можуть здатися вам незвичними.

Принагідно нагадаємо, що з населеними пунктами і країнами краще вживати слово "житель", а з житлом – "мешканець". Хоча вони є синоніми, проте мають різні відтінкові значення, нагадує мовознавець Олександр Авраменко.

Так, мовознавці, зокрема редакторка Ольга Васильєва, радять не "приписувати" сполуку –чани у всі можливі назви, адже вона нагадує про насильницьке зближення української мови з російською свого часу. Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-. Як приклад:

  • Гадяч — гадячани;
  • Прилуки — прилучани;
  • Тростянець — тростянчани;

Найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду):

  • Краматорськ – краматорець – краматорка – краматорці;
  • Маріуполь – маріуполець – маріуполька – маріупольці;
  • Калуш – калушани, калушанка, калушанин;
  • Канів – канівець, канівка – не канівчанин;
  • м. Гребінка – гребінчанин, гребінківець.

Цікаво! Жителів м. Золотоноша називаємо золотонісці, а не золотоношани.

  • Острог – острожець, острожка – не острожанка.
  • Кременчук – кременчуківець, кременчуківка, кременчуківці – не кременчужани.

Читайте Закарпатщина і Луцька область: як ніколи не варто називати регіони України

Як правильно назвати жителів міст і сіл зі складними назвами

Також важливо пам'ятати, як правильно називати жителів населених пунктів, назви яких складаються із двох слів. До прикладу, Кривого Рогу.

Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові "криворожан" і віддавав перевагу слову "криворіжці". Тож:

  • Кривий Ріг – криворіжці – не криворожани.

Можна, звичайно, сказати і "житель/-ка Кривого Рогу".

Також подаємо й інші назви і радимо звернути увагу на правопис цих слів:

  • Горішні Плавні – горішньоплавенці – горішньоплавенець – горішньоплавенка;
  • Гола Пристань – голопристанці – голопристанець – голопристанка;
  • Часів Яр – часовоярці – часовоярець – часовоярка;
  • Давидів Брід – давидовобродівці – давидовобродівець – давидовобродівка;
  • Залізний Порт – залізнопортівці – залізнопортівець – залізнопортівка;

Також жителів таких населених пунктів можна називати за основним словом: плавенці / плавнівці, пристанці, бродівці, портівці.

Зверніть увагу! Жителі Кам'янця-Подільського – кам'янчани.

Зауважимо також, що не всюди у назвах населених пунктів ви можете знайти точне визначення відповідно до правил. Іноді трапляються винятки, адже назва може мати певні сторонні асоціації, закон економії мовних зусиль тощо. Наприклад: Київ – кияни – а не київці.

Загалом філологи радять, де можливо, віддавати перевагу суфіксу -ець, а не -ян- або -чан-.