Кілька років тому декомунізували й інші населені пункти України. Натомість українці не завжди знали і знають, як називати мешканців окремих міст і сіл. Тож Освіта 24 у межах освітньої рубрики "Антисуржик. Говори українською правильно" продовжує розповідати, як не помилися щодо назв жителів різних населених пунктів України.
Важливо Не полтавчани і сумчани: як правильно українською називати жителів облцентрів України
Як правильно українською називати жителів міст України
У вісімдесят третій добірці розповімо, які правильні катойконіми (назви мешканців певної місцевості) вживати щодо жителів різних міст і не "тягнути" у своє мовлення русифіковані назви. Що цікаво, окремі найменування можуть здатися вам незвичними.
Принагідно нагадаємо, що з населеними пунктами і країнами краще вживати слово "житель", а з житлом – "мешканець". Хоча вони є синоніми, проте мають різні відтінкові значення, нагадує мовознавець Олександр Авраменко.
Так, мовознавці, зокрема редакторка Ольга Васильєва, радять не "приписувати" сполуку –чани у всі можливі назви, адже вона нагадує про насильницьке зближення української мови з російською свого часу. Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-. Як приклад:
- Гадяч — гадячани;
- Прилуки — прилучани;
- Тростянець — тростянчани;
Найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду):
- Краматорськ – краматорець – краматорка – краматорці;
- Маріуполь – маріуполець – маріуполька – маріупольці;
- Калуш – калушани, калушанка, калушанин;
- Канів – канівець, канівка – не канівчанин;
- м. Гребінка – гребінчанин, гребінківець.
Цікаво! Жителів м. Золотоноша називаємо золотонісці, а не золотоношани.
- Острог – острожець, острожка – не острожанка.
- Кременчук – кременчуківець, кременчуківка, кременчуківці – не кременчужани.
Читайте Закарпатщина і Луцька область: як ніколи не варто називати регіони України
Як правильно назвати жителів міст і сіл зі складними назвами
Також важливо пам'ятати, як правильно називати жителів населених пунктів, назви яких складаються із двох слів. До прикладу, Кривого Рогу.
Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові "криворожан" і віддавав перевагу слову "криворіжці". Тож:
- Кривий Ріг – криворіжці – не криворожани.
Можна, звичайно, сказати і "житель/-ка Кривого Рогу".
Також подаємо й інші назви і радимо звернути увагу на правопис цих слів:
- Горішні Плавні – горішньоплавенці – горішньоплавенець – горішньоплавенка;
- Гола Пристань – голопристанці – голопристанець – голопристанка;
- Часів Яр – часовоярці – часовоярець – часовоярка;
- Давидів Брід – давидовобродівці – давидовобродівець – давидовобродівка;
- Залізний Порт – залізнопортівці – залізнопортівець – залізнопортівка;
Також жителів таких населених пунктів можна називати за основним словом: плавенці / плавнівці, пристанці, бродівці, портівці.
Зверніть увагу! Жителі Кам'янця-Подільського – кам'янчани.
Зауважимо також, що не всюди у назвах населених пунктів ви можете знайти точне визначення відповідно до правил. Іноді трапляються винятки, адже назва може мати певні сторонні асоціації, закон економії мовних зусиль тощо. Наприклад: Київ – кияни – а не київці.
Загалом філологи радять, де можливо, віддавати перевагу суфіксу -ець, а не -ян- або -чан-.