Про це 24 Каналу розповіла експертка з питань інклюзивної та спеціальної освіти Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, кандидат філософських наук Катерина Павленко. І пояснила, як обрати школу для дитини з особливими освітніми потребами.

Дивіться також Можуть сягнути 60 – 80 тисяч: у Раді розповіли про перегляд структури зарплат учителів

Як обрати школу для дитини з ООП?

І поки одні батьки обирають між різними програмами та вчителями, орієнтуються на близькість школи до дому, інші починають із зовсім іншого питання: "Чи зможе їхня дитина взагалі навчатися в загальноосвітній школі?".

Для родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), вступ до школи – це не лише про зручність чи якість. Це ще й про доступ до інклюзивного навчання, розуміння процедури вступу та власних прав,
– наголошує експертка.

І додає, що право дітей з ООП навчатися у загальноосвітній школі гарантоване законом, а інклюзивний клас створюють за зверненням батьків. Але на практиці багато родин стикаються з браком інформації або з тим, що їм пропонують "пошукати іншу школу".

Дивіться також Контроль за прогулами уроків учнями посилюють: у поліції розповіли, за що каратимуть батьків

З чого почати пошук школи?

Павленко акцентує: ключовий документ для організації інклюзивного навчання – висновок інклюзивно-ресурсного центру. Його видають в ІРЦ після комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини. У цьому документі фахівці визначають особливі освітні потреби дитини, її сильні сторони, рекомендації щодо організації навчання, необхідну підтримку в освітньому процесі.

Саме на основі цього висновку школа може зрозуміти, які умови потрібно створити: чи потрібен асистент учителя, які корекційно-розвиткові заняття варто організувати, чи необхідні адаптації навчального середовища,
– уточнила вона.

І наголосила, що висновок ІРЦ не визначає, в якій саме школі має навчатися дитина. Він має рекомендаційний характер. Краще, коли заклад розташований у тому самому районі що й ІРЦ, бо його фахівці здійснюватимуть супровід дитини та моніторинг, братимуть участь у засіданнях команди супроводу. Але рішення, який саме заклад обрати, завжди ухвалюють батьки.

Важливо! В Україні реалізовують програму "Безпечна школа". Чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, встановлюють огорожі, технічні засоби для термінового виклику поліції тощо.

Що робити, якщо висновку ІРЦ ще немає?

Експертка також зазначила, що часто батьки починають шукати інформацію про інклюзивну освіту вже тоді, коли потрібно подавати документи до школи. У такому разі першим кроком є звернення до інклюзивно-ресурсного центру.

ІРЦ проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини та визначає її освітні потреби. Це не медичне обстеження і не іспит. Завдання оцінки – зрозуміти, яка підтримка потрібна дитині в освітньому середовищі,
– каже кандидат філософських наук.

Проводять її за заявою батьків або законних представників дитини. Іноді її можуть рекомендувати педагоги дитячого садка чи школи, але лише за згодою родини. Примусово її проводити не можуть.

Які документи можуть бути потрібні:

  • документи, що посвідчують особу батьків або законних представників дитини;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • медичну документацію, зокрема "Історію розвитку дитини" (форма первинної облікової документації № 112/0);
  • якщо дитина має інвалідність, додається індивідуальна програма реабілітації.

Іноді також подаються матеріали з дитячого садка або школи – психолого-педагогічна характеристика дитини, зошити, малюнки чи інші роботи. Вони допомагають фахівцям краще зрозуміти освітні потреби дитини та динаміку і якість засвоєння нею матеріалу.

Після подання заяви інклюзивно-ресурсний центр протягом десяти робочих днів призначає дату проведення оцінки. Батьків повідомляють телефоном або іншим зручним способом, каже експертка.

Оцінку здійснюють кілька фахівців: психологи, логопеди, дефектологи, реабілітологи. Кожен працює з дитиною індивідуально, щоб створити комфортні умови та отримати максимально об'єктивну картину її розвитку. Фахівці аналізують різні аспекти розвитку: мовлення, когнітивні здібності, комунікацію, емоційний стан, фізичний розвиток та рівень соціальної адаптації,
– розповіла Павленко.

За результатами батьки отримують висновок, у якому вказано:

  • особливі освітні потреби дитини,
  • її сильні сторони та потенційні можливості,
  • рекомендації щодо організації навчання.

Фахівчиня також уточнила, що інклюзивно-ресурсні центри працюють у громадах по всій Україні. Знайти найближчий можна на порталі ircenter.gov.ua або у відділі освіти своєї громади. При цьому звернутися можна в будь-який ІРЦ, незалежно від місця проживання родини. Водночас на практиці зручніше обирати ІРЦ поруч із закладом освіти, де навчатиметься дитина, адже він здійснюватиме подальший супровід і моніторинг, що на відстані організувати складніше.

Отримавши висновок інклюзивно-ресурсного центру, батьки можуть звертатися до обраного закладу освіти та подавати заяву на зарахування дитини. Саме цей документ допомагає школі зрозуміти, яку підтримку необхідно організувати для дитини та які умови створити для її навчання.

Дивіться також Випускники вразили мережу вибором пісні для випускного вальсу: дехто мріяв під неї станцювати

Як записати дитину з ООП до школи?

Після отримання висновку ІРЦ алгоритм вступу для дитини з особливими освітніми потребами має здебільшого такий вигляд:

  1. Обрати школу або дитячий садок, у якому дитина навчатиметься.
  2. Подати заяву на зарахування до закладу освіти разом із висновком ІРЦ.
  3. Заклад освіти створює інклюзивний клас або групу та формує команду психолого-педагогічного супроводу.
  4. Розробляється індивідуальна програма розвитку (ІПР) для дитини.

На перший погляд, все досить просто, але на кожному з цих етапів у батьків виникає чимало запитань, особливо якщо довелося стикнутися із відмовами, нерозумінням або просто браком інформації.

Чи може школа відмовити у зарахуванні?

Одна з найбільш поширених ситуацій – коли батькам кажуть, що в школі "немає умов" або "немає фахівців". Насправді ж це не є законною підставою для відмови в інклюзивному навчанні дитини з ООП, пояснює Павленко.

Закон України "Про освіту" передбачає: якщо батьки дитини з особливими освітніми потребами звертаються до закладу освіти, інклюзивний клас або група мають бути створені в обов'язковому порядку,
– наголошує вона.

Якщо школа все ж відмовляється зарахувати дитину, батьки можуть:

  • подати письмову заяву адміністрації закладу та вимагати її офіційної реєстрації;
  • звернутися за письмовим поясненням причин відмови;
  • звернутися до місцевого органу управління освіти, який і відповідає за створення умов для інклюзивного навчання.

Дивіться також У частині українських шкіл тривають перевірки: міністр назвав причину

Що відбувається після зарахування дитини до школи?

Після того як дитина починає навчатися, у школі створюють команду психолого-педагогічного супроводу. До неї входять педагоги, психолог, асистент учителя, інші фахівці та батьки.

Протягом перших двох тижнів навчання команда розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР), в якій визначають освітні цілі для дитини, необхідні адаптації навчального процесу та корекційно-розвиткові заняття.

Участь батьків у цьому процесі є обов'язковою, адже саме вони найкраще знають свою дитину і можуть допомогти фахівцям зрозуміти її потреби. Важливо не сприймати участь у команді супроводу як чергове непотрібне навантаження, а виключно як можливість допомогти своїй дитині мати якомога комфортніший навчальний процес,
– акцентувала експертка.

Що батькам варто знати про свої права?

На практиці більшість складнощів виникає не через відсутність законодавства, а через те, що родини просто не мають повної картини своїх прав, а інші учасники освітнього процесу подекуди користуються цією необізнаністю.

Тому, варто запам'ятати основні моменти:

  1. Висновок інклюзивно-ресурсного центру – це не "скерування" до конкретної школи і не обмеження для дитини. Це документ, який описує її освітні потреби та дає рекомендації, яку підтримку варто організувати. Рішення про вибір закладу освіти завжди ухвалюють батьки.
  2. Школа не може відмовити у зарахуванні лише тому, що дитина має особливі освітні потреби або що "немає умов". Саме створення таких умов – обов'язок системи освіти, а не родини.
  3. Батьки не є сторонніми спостерігачами у цьому процесі. Вони входять до команди психолого-педагогічного супроводу і беруть участь у розробленні індивідуальної програми розвитку своєї дитини. Це означає, що їхню думку враховують при визначенні освітніх цілей, адаптацій і підтримки для дитини.

Де-факто інклюзивне навчання – це спільна робота школи і родини. І чим краще батьки розуміють свої права, тим впевненіше можуть відстоювати інтереси дитини без зайвих конфліктів і виснаження.

Дивіться також Реформи лиш набирають обертів: чим запам'ятався Оксен Лісовий, який уже 3 роки як міністр освіти

Читайте більше шкільних новин: