Українська цифровізація розвивалася вже в умовах війни, паралельно з пандемією, кібератаками, політичними трансформаціями та повномасштабним вторгненням. У таких умовах цифрові рішення перестають бути лише технологічними інноваціями, вони стають життєво необхідними. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Зауважте Як цифрова євроінтеграція допомагає Україні у вступі в Євросоюз
Це сформувало унікальну комбінацію: амбітність, швидкість прийняття рішень, здатність масштабувати цифрові рішення на національному рівні та високу стійкість інформаційних систем. Багато країн тільки готуються до подібних трансформацій, а Україна вже пройшла значну частину цього шляху і готова ділитись своїм досвідом.
Саме тому сьогодні дедалі частіше звучить питання: чи може український govtech стати експортним продуктом. І відповідь на це питання вже формується на практиці. Європейський Союз через проєкт DT4UA, який реалізує Академія електронного управління, підтримує розвиток цифрової України і створює передумови для експорту українських ІТ-рішень.
Зокрема, важливу роль відіграє Центр цифрових компетенцій, який структурує знання, експертизу та існуючі рішення для інституалізації цифрової трансформації. Наступна мета центру – сформувати набір готових українських продуктів, які можуть бути впроваджені за кордоном.
Паралельно цей трек вже працює і на рівні бізнесу – GovTech Альянс України об'єднав українські ІТ-компанії, що вже виходять на міжнародні ринки та пропонують комплексну експертизу створення державних цифрових рішень.
Як світ сприймає український govtech
Ще кілька років тому Україну не сприймали як глобального гравця на ринку govtech. Наш досвід залишався малопомітним і не складався в цілісну картину, а міжнародна комунікація зводилась до окремих кейсів. Найчастіше це були Дія та ProZorro – сильні приклади, але які не відображали масштабу всієї екосистеми та рівня експертизи українського ринку.
Водночас цей досвід подавався фрагментарно – без системного пояснення підходів, архітектури рішень і управлінських моделей, які стоять за цими продуктами.
Ситуацію кардинально змінила відповідь України на виклики, спричинені спершу пандемією COVID-19, а потім повномасштабною війною. Швидкість запуску сервісів, здатність працювати в умовах постійних загроз і масштабувати рішення на рівні всієї країни повністю змінили сприйняття українського govtech. Сьогодні цим досвідом цікавляться країни, які вже мають високі досягнення у цифровій трансформації. Зокрема, Естонія, Данія, Велика Британія та інші.
Показово, що українські компанії вже залучаються до міжнародних проєктів як експерти. Зокрема, компанії Strimco та Kitsoft працюють з Міжнародним реєстром збитків. Це перший цифровий реєстр такого масштабу, який стане основою майбутнього компенсаційного механізму.
У цьому кейсі українська експертиза застосовується на всіх етапах – від концепції реєстру до запуску сервісу подачі заявок в Дії. Сам реєстр працює як повністю цифрова система подачі та обробки заяв, і вже зараз тисячі заяв подаються онлайн через українську цифрову інфраструктуру. Цей кейс – це сигнал, що українські govtech-компанії вже виступають повноцінними партнерами у міжнародних ініціативах.
Що саме Україна може експортувати
Найбільша цінність українського govtech не в конкретних цифрових рішеннях, а в підходах, які сформувалися під час їх створення. І це лише частина того, що Україна може експортувати в інші країни.
- Підхід до UX/UI
Окремим експортним активом українського govtech є підхід до користувацького досвіду – UX/UI. Україна однією з небагатьох держав почала системно будувати цифрові послуги навколо людини, з мінімальною кількістю дій, з фокусом на зрозумілості процесів і інтерфейсом, який не поступається комерційним застосункам чи сайтам. Це чудовий приклад синергії ІТ-бізнесу, креативних індустрій та держуправління, які об'єдналися та створили унікальний продукт.
Показовим є досвід Дії – державного продукту, який отримав міжнародне визнання у сфері дизайну, зокрема, дві нагороди Red Dot за UX/UI. Це важливий сигнал, що державні сервіси можуть конкурувати за якістю користувацького досвіду з найкращими цифровими продуктами бізнесу.
До теми Японський бізнес та уряд зацікавились українським досвідом цифровізації
- Архітектурні підходи до цифрової держави
Україна накопичила унікальний досвід побудови цифрової держави як системи, де різні сервіси працюють у єдиній архітектурі. Йдеться не про створення окремих порталів або застосунків, а про побудову екосистеми, у якій цифрові послуги можуть масштабуватися, інтегруватися та розвиватися без створення нових систем.
Такий підхід дозволяє державі рухатися швидше: нові рішення створюються не "з нуля", а на основі вже існуючих компонентів.
Цей підхід вже починає застосовуватися і за межами України. Наприклад, BelDoc – платформа для простого відкриття та управління бізнесом у Бельгії створюється за участі GovTech-компанії Kitsoft. Його архітектура та логіка базуються на українському досвіді цифровізації державних послуг з адаптацією до місцевого законодавства і процесів.
- Стандартизація і боротьба з вендерлоком
Ще один важливий елемент – підходи до стандартизації. Багато державних ІТ-систем у світі створюються так, що повністю залежать від одного підрядника. Це призводить до вендерлоку – ситуації, коли держава фактично не може змінити постачальника або модернізувати систему без значних витрат, а часом і без втрати доступу до даних чи необхідних функцій системи.
Український досвід поступово формує іншу модель через стандарти, уніфіковані вимоги та відкриті підходи до архітектури систем. Це питання довгострокової стійкості державної цифрової інфраструктури. Важливим кроком у цьому напрямі стало ухвалення у 2025 році обов'язкових вимог до життєвого циклу засобів інформатизації в органах влади (SDLC) – постанова №205.
Ці підходи напрацьовувалися спільно державою, бізнесом і експертною спільнотою, зокрема, в рамках Центру цифрових компетенцій, і закладають основу для більш прозорої, передбачуваної та масштабованої розробки govtech-рішень.
Цей підхід також знаходить відображення в українських продуктах, які виходять на міжнародний рівень. Наприклад, компанія Kitsoft створила low-code платформу Liquio для швидкого запуску та масштабування державних цифрових сервісів. Платформа підтримує інтеграцію зі штучним інтелектом, сумісна з глобальними цифровими інфраструктурами та включена до каталогу GovStack – міжнародної ініціативи зі стандартизації цифрових державних рішень. Це свідчить про відповідність українських GovTech-рішень міжнародним стандартам і рекомендаціям для цифрової трансформації урядів у світі.
- Управлінська культура цифрових команд
Цифрові трансформації неможливі без людей, які їх реалізують. Світова практика показує, що більшість крутих проєктів "провалюється" не з технічних причин, а через управлінські бар'єри. Український досвід показує, як ці бар'єри можна долати, адже у нас сформувалася особлива культура цифрових команд.
Українці навчилися працювати в умовах невизначеності, впровадження інноваційних підходів і технологій, налагоджують співпрацю між технічними фахівцями та державними управлінцями. І в такій синергії та обміні досвідом між бізнесом та державою народжуються найкращі рішення.
- Співпраця держави та бізнесу
Український govtech розвивався у тісній взаємодії держави та приватного сектору. Часто компанії не лише розробляли системи, а й брали участь у реінжинірингу державних послуг, формуванні нормативної бази та створенні нових процесів.
Важливу роль у цьому процесі відіграє і професійна спільнота. Зокрема, GovTech Альянс України активно працює над посиленням GovTech-екосистеми через участь у формуванні стандартів, обговоренні регуляторних змін та навчання цифрових лідерів.
Це відрізняє Україну від багатьох інших країн, де підрядники виконують лише технічні завдання, визначені державою. В українській моделі бізнес і держава працюють як партнери у процесі трансформації та розвитку govtech-екосистеми.
Окремим проявом цього підходу є і експорт експертизи: на запрошення міжнародних організацій українські команди проводять воркшопи для урядів інших країн, де разом із державними службовцями проходять повний цикл створення цифрових послуг: від аналізу проблеми до створення прототипу.
Якщо об'єднати це все, то впевнено можна сказати: Україна може експортувати знання про те, як будувати цифрову державу.
Чого Україна досі вчиться
Водночас важливо розуміти, що паралельно український govtech продовжує розвиватися. Україна активно переймає міжнародні практики, зокрема, стандарти ЄС щодо інтероперабельності, транскордонних сервісів і цифрової ідентифікації.
Крім того, українська система часто працює у турборежимі. Це допомагає рухатися вперед, але водночас створює виклики з погляду інституційної сталості. Тому одне з важливих завдань сьогодні – поєднати українську швидкість із більш системними підходами до довгострокового управління цифровою інфраструктурою.
Яку роль може відіграти Центр цифрових компетенцій
Щоб український govtech став системним експортним напрямом, потрібна інституція, яка зможе зібрати, структурувати та представити цей досвід зовнішньому світу. Однією з таких платформ може стати Центр цифрових компетенцій (ЦЦК), де буде зібрано і систематизовано – від архітектурних підходів і технічних стандартів до практик реінжинірингу державних послуг.
Одна з функцій Центру – формування спільних підходів і шаблонів для розробки державних цифрових систем, технічних вимог, документації, стандартів інтеграції. Це дозволить державі швидше впроваджувати нові сервіси, а бізнесу – працювати з більш зрозумілими правилами.
Український govtech уже довів свою ефективність всередині країни. Але його справжній потенціал значно ширший. Щоб український govtech став системним експортним напрямом, важливо не лише накопичувати досвід, а й навчитися його структурувати, пояснювати і масштабувати на міжнародному рівні. І рішенням може стати співпраця між державою, ринком і професійною спільнотою.
Йдеться про практичні кроки: запуск спільних проєктів цифрової трансформації, розвиток програм навчання та обміну досвідом, створення інструментів для представлення української експертизи на міжнародному рівні та налагодження зв'язків між govtech-екосистемами різних країн. Саме така взаємодія дозволить перетворити окремі кейси на системний експорт.
Україна вже може експортувати досвід цифрової трансформації держави, сформований в умовах реальних викликів і загроз. І цей досвід дедалі більше стає цінним для країн, які шукають ефективні, стійкі та орієнтовані на людину моделі розвитку цифрової держави.