Своїми міркуваннями щодо ембарго на російську нафту поділився журналіст 24 Каналу Олексій Печій. Він не лише проаналізував ситуацію на ринку, а ще й спробував спрогнозувати, як це вплине на війну, розв'язану Росією проти України.

Читайте також Населення опиниться на межі злиднів: ембарго на нафтопродукти суттєво вдарить по Росії

Росія почала відчувати перші наслідки нафтового ембарго та стелі цін на російську нафту, хоча і продовжує вдавати, що нібито санкції їй не шкодять. Та насправді, об'єми видобутку нафти в Росії вже впали, а експерти запевняють, що це лише початок.

У той Самий час, ціна на російську нафту Urals впала до критичної для Москви позначки, адже мало хто хоче зв'язуватися з росіянами. Відповідно, в ЄС вже закликають переглянути стелю ціни на нафту, зробивши її ще на пару десятків доларів нижчою.

Утім, вже з початку лютого ЄС припиняє купляти у Росії ще й нафтопродукти, що ще більше вдарить по російській економіці. І з цього приводу вже видання Bloomberg запевняє, що Путін у війні проти України робить ставку на населення, яке продовжує бідніти. Мовляв, за великі гроші, росіяни готові і вмирати.

Але з огляду на критичний стан економіки, велике питання – наскільки часу у Путіна вистачить грошей на купівлю гарматного м'яса. Отже, докладніше про це давайте далі і поговоримо.

Тож, перш ніж перейти до обговорення вже наявних санкцій, хочу почати цю тему з новини про те, що найближчими тижнями проти Росії будуть введені нові санкції, які позначаться на обороноздатності та фінансових можливостях країни-агресора.

Про це заявив координатор Держдепартаменту з санкцій Джеймс О'Брайєн. Він наголосив, що робоча група в Державному департаменті США, яка налічує близько 30 членів, детально вивчає всі матеріали, передані українським урядом та групою Єрмака-Макфола. За його словами, зараз завершується робота з низки важливих напрямків, і найближчими тижнями очікується оголошення нових санкцій.

Що стосується визначення пріоритетних сфер, в яких насамперед запроваджуватимуться економічні обмеження, то, за словами радника Держдепартаменту, орієнтиром буде ефект від санкцій. Заявлено, що вони повинні вдарити по можливості Росії на полі бою і "зачепити" Москву у фінансовому плані.

Разом з тим, ЄС також планує встигнути ухвалити вже 10 пакет санкцій до саміту Україна – ЄС, який проходитиме в Україні вже у лютому. ЄС планує запровадити санкції щодо експорту російських алмазів, що оцінюється в 4,5 мільярда євро на рік. Нові санкції також мають поширюватися на продукцію, яка потенційно може бути використана російськими військовими. Також санкції зачеплять і Білорусь за її підтримку військових дій Росії. У 10-му пакеті санкцій від ЄС відбудеться повна синхронізація білоруських санкцій з російськими, особливо секторальними, у тих сферах, де Мінськ співпрацює з Москвою у військовому плані.

Однак, найболючіші санкції проти Росії на сьогодні – це все ж ембарго на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які вже завдають збитків російській економіці.

Напередодні видання Bloomberg зробило перші обчислення щодо ефективності впровадженої стелі на російську нафту. Там дійшли висновку, що таке обмеження вже коштує Кремлю 172 мільйонів доларів на день. При цьому втрачені доходи зростуть до 280 мільйонів доларів на день, коли обмеження буде поширено на нафтопродукти з 5 лютого. Але до цього ми ще повернемося.

Наразі обговорімо саме стелю ціни на нафту, адже коли її було впроваджено на рівні у 60 доларів за барель, це викликало невдоволення України. Адже навіть ринкова ціна на той момент була наближена до цієї позначки. Однак, вже відомо, що флагманська російська нафта вже продається нижче за світові ціни більш ніж удвічі. Окрім того, у грудні 2022 року доходи Росії впали на 17%, до найнижчого рівня з початку вторгнення в Україну.

Це цікаво Ситуація різко змінилася: наскільки сильно нафтові санкції вдарили по Росії

Заборона ЄС на імпорт сирої нафти та стеля ціни призвели до скорочення експорту російської сирої нафти на 12% та падіння відпускних цін на 23%, що призвело до падіння доходів Росії від продажу сирої нафти у грудні на 32%. Додатково наприкінці грудня Німеччина припинила імпорт нафти трубопровідним транспортом, що призвело до подальшого скорочення ще на 5%. Однак, навіть попри обмеження, експорт викопного палива з Росії все ще приносить їй 640 мільйонів євро на день. Втім не поспішайте говорити про зраду.

Уся річ у тому, що Росія збільшила постачання сирої нафти, видобутої в арктичному регіоні, до Китаю і Індії. Але цю нафту продають зі значними знижками. Видання Reuters зазначає, що арктичні сорти Arco, Arco/Novy Port та "Варандей" зазвичай не прямували на схід. Але все змінилося після того, як ЄС, країни G7 та Австралія ввели в грудні стелю цін на російську нафту на додаток до ембарго ЄС на нафту.

І тут, на перший погляд, своє плече Росії підставили Індія та Китай. Експорт арктичної сирої нафти в Індію неухильно зростає з травня. Причому Індія активно купляє усі три сорти російської нафти, яку відмовився купляти ЄС. За словами одного з джерел на індійському нафтопереробному заводі, Росія активно пропонує Індії усі марки своєї нафти, але Індія обирає ту, яка їй більше підходить для перероблення та вимагає неймовірні знижки, розуміючи, що ринок у країни-агресорки вкрай обмежений.

Але Індія, як і Китай, наразі заганяють у пастку Росію, яка може стати простим сировинним придатком. Адже, поки Індія та Китай нарощують купівлю російської сирої нафти, сама Росія вже 5 лютого втратить ринок нафтопродуктів, таких як дизель чи авіаційне паливо в Європі. Як гадаєте, хто зайде на її місце?

Але стеля цін на нафту, так само має свій вплив, навіть попри те, що вона занадто висока – на рівні 60 доларів за барель. Втім, така стеля має наразі психологічний ефект – з Росією не хочуть зв'язуватися. Яскравий приклад – за підсумками грудня середня ціна основної російської експортної марки зменшилася до $50. А тепер подивимося трохи раніше – у листопаді та ж нафта коштувала $66, а у жовтні понад $70. Тобто тенденція до зниження зберігається.

Ще раз – з жовтня по грудень ціна на російську нафту впала з 70 до 50 доларів за барель. Втім, перевершив всіх січень – ціна на російську нафту марки Urals обвалилася до 38 доларів! Це більш ніж вдвічі менше ніж еталонна марка Брент. Такого ще ніколи не було. І тут варто розуміти, що Кремль заклав у федеральний бюджет 2023 року ціну в 60 доларів.

І тут є цілий клубок наслідків всередині Росії від такої ситуації – у країні є цілі регіони, які живуть завдяки видобутку нафти, чи виробництву нафтопродуктів. Якщо нафту продавати нікому, родовища закриваються. А це означає, що вони з регіонів, які забезпечують надходження до федерального бюджету, переходять в дотаційні. Отже, їх треба буде за щось утримувати, а це додаткові розходи бюджету.

Тобто, підсумуємо – стеля ціни на нафту призвела до того, що основні і єдині покупці нафти у Росії, вирішили скористатися своїм положенням та вимагають величезні знижки. Адже в Індії є й інший постачальник – Ірак, який так само може запропонувати хорошу ціну. Тож Росії діватися нікуди – нафту треба кудись продавати за будь-яку ціну.

Однак, навіть 38 доларів за барель – це багато. А тому, прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила, що варто переглянути стелю ціни на російську нафту. І от вже в Європі обговорюється перегляд стелі ціни, принаймні до рівня 40$ за барель, замість 60.

Але, це ще не все. Річ у тому, що вже з 5 лютого країни ЄС відмовляються від купівлі російських нафтопродуктів, тобто дизелю та навіть авіаційного палива. І тут якраз і розкривається цікавий план Китаю та Індії, які нібито підставили їй плече, купляючи у неї сиру нафту.

Тут головне питання – якщо російські нафтопродукти не надходитимуть в Європу, тоді які? Звідки Європа братиме дизель? У виданні Bloomberg впевнені, Китай може стати найважливішим постачальником дизпалива до країн ЄС після запровадження ембарго на морські постачання російських нафтопродуктів, яке почне працювати з 5 лютого.

На сьогодні Росія все ще залишається найбільшим постачальником дизельного палива до ЄС. У 2022 році близько половини імпорту дизпалива в ЄС і Велику Британію припадало на країну-агресорку. Але все має змінитися з 5 лютого.

Наразі країни ЄС, разом із партнерами шукають заміну цьому паливу. Так, найбільш очевидним місцем, де Європа може отримати більше дизельного палива, є Близький Схід: він досить близький, особливо до країн, що межують з Середземним морем. Тим паче, що країни Близького Сходу часу не гаяли і вже цього року вводять в експлуатацію додаткові нафтопереробні заводи.

Але найголовніше – Індія та США раптом збільшили обсяги постачання в останні тижні. Індія вже навіть пропонує ф'ючерси європейським компаніям на купівлю палива наперед. Схема проста – Індія скуповує дешеву нафту у Росії, переробляє її на нафтопродукти та заходить на той ринок, де раніше була Росія. Так само постачання дизпалива різко зросли в останні місяці й з Китаю.

Тобто, якщо сиру нафту Китай та Індія у Росії продовжать купляти, бо це дешево, то от нафтопродукти Росії майже нікому продавати. Навіть якщо буде багато охочих покупців, вивезти паливо з Росії може бути проблемою. Багато перевізників побоюватимуться порушити західні санкції, а тому ігнорують російські вантажі. Отже, нафтопереробні заводи вже можна потроху закривати. Тобто, Індія та Китай зробили все, щоб на російській нафті заробляли саме вони, а не Москва.

Варте уваги Чого чекати від цін на нафту у 2023 році: прогноз від потужних банків з США та Британії

І така от ситуація, зрештою, може поступово послаблювати путінський режим та його спроможність підтримувати війну. Не одразу, на жаль, але поступово. Наприклад, Путін наразі робить головну ставку на бідне населення, яке можна за гроші підкупити, щоб воно охочіше йшло на війну проти України.

Зокрема, за даними Bloomberg, наприкінці грудня Путін розпорядився виплатити родинам загиблих окупантів по 5 мільйонів рублів, а тим кого було поранено – по 3 мільйони. І все це паралельно активно висвітлює російська пропаганда й одразу ж випускає рекламу контрактної служби в армії, як схему збагачення.

Тобто найбідніші сприймають війну як швидкий порятунок від труднощів і боргів, які не можуть повернути. Однак, чи вистачатиме у Путіна грошей на підкуп бідних для участі у війні – питання відкрите.