Яких конкретних результатів вдалося досягнути у рамках роботи програми дивіться у програмі "Фактор безпеки" на 24 каналі.
Цікаво Боротьба з COVID-19, агресивна політика Росії і протидія фейкам: найважливіше з зустрічі НАТО
Доля Естонії після лещат Радянського Союзу
Естонія разом з іншими країнами Балтії вирвалася з лещат тоталітарного режиму Радянського Союзу у 1991 році. Понад 1 мільйон 300 тисяч громадян відстояли незалежність і разом почали думати, як розбудовувати державу. Вони від початку були занепокоєні, що північний сусід Росія захоче повернути втрачені республіки до сім'ї радянських народів.
Щоб убезпечити громадян та захистити державні кордони, вже з 1991 року Естонія долучилася до роботи Ради Північноатлантичного співробітництва. У 1997 році Таллін став учасником військової місії НАТО в Боснії та Герцеговині. Розвідувальна рота естонських збройних сил докладала зусиль до становлення миру у регіоні.
У 2002 році Естонія отримала запрошення взяти участь у переговорах про вступ до Північноатлантичного альянсу. А в 2004 році стала його повноправною учасницею.
Естонія вступила в НАТО / Фото eadaily
"Вся система національної безпеки Естонії ґрунтується на принципах колективної оборони НАТО, а також на наших власних військових спроможностях. Ми завжди кажемо: "Ми і є НАТО", – сказав надзвичайний та повноважний посол Естонії в Україні Каймо Кууск.
Естонський народ рішуче підтримав курс країни на Захід. Адже членство в НАТО надає державі гарантії безпеки. Особливо на східних рубежах.
Естонія розташована на кордонах ЄС і НАТО. Тож ми вважаємо себе прикордонною державою,
– зазначив Кууск.
Після розпаду Радянського Союзу Естонія залишилася без військово-повітряних сил. Але можливість захищати повітряний простір країні надав Північноатлантичний альянс. З 2004 року військові літаки НАТО патрулюють небо над балтійською державою.
Зверніть увагу Україна стала партнером НАТО: які переваги нового статусу
Ще більші гарантії безпеки від Альянсу Естонія отримала після агресії Росії проти України. На військовій базі у містечку Тапа, що за 150 кілометрів від російського кордону з 2017 року перебуває 1 з 4 мультинаціональних батальйонів НАТО.
"Політика стримування – ще один ефективний інструмент НАТО. Потенційний противник розуміє, що краще уникати конфлікту з Альянсом, адже без серйозних наслідків не минеться", – зазначив Кууск.
Естонія тепер почувається у безпеці
Естонія брала активну участь в операціях Північноатлантичного альянсу у Косово, Іраку та Афганістані. Військові підрозділи й кораблі держави входять до складу "Сил реагування НАТО". Саме у Талліні розташований центр кібербезпеки Альянсу. А естонські внески в оборону одні з найбільших у НАТО – 2% від ВВП.
В Естонії кажуть, що під парасолькою Альянсу почуваються безпечно. Втім, покладаються і на власні сили, щоб забезпечити національну стійкість. Тобто захищеність кордонів, цінностей та інтересів. Адже як і імунітет людини схильний до різних захворювань, національна стійкість також може потерпати від різноманітних загроз.
Хоча кожна імунна система дуже індивідуальна та унікальна, але діє за одним принципом, зокрема індуктивно і адаптивно, – всі ці характеристики відповідають і національній стійкості,
– пояснив керівник програми "Стійка Україна" Дмитро Теперік.
В Естонії розроблений і впроваджений комплексний підхід до національної безпеки. І участь громадян є найважливішим і невід'ємним складником цієї системи. Представники усіх верств суспільства беруть на себе відповідальність та сприяють національній стійкості, допомагаючи владі.
"Ми поступово зміцнювали стійкість як самої Естонії, так і її населення. Нам вдалося стати повноцінним "господарем на своїй землі". Якщо ти володієш територією, то маєш її захищати. Культуру неможливо змінити помахом руки, її потрібно розвивати", – заявив Каймо Кууск.
Читайте також Не жіноча справа: чи подолали українські військові цей стереотип
Україні також готові допомогти
Естонія готова допомогти й Україні зміцнити національну стійкість. У 2016 році естонський Міжнародний центр оборони і безпеки – провідний аналітичний заклад – започаткував програму "Стійка Україна". Завдяки цьому проєкту естонські та українські експерти можуть обмінюватися досвідом у протидії викликам та загрозам безпеці.
Керівник програми "Стійка Україна" Дмитро Теперик / Фото Укрінформ
На першому етапі фахівці Міжнародного центру безпеки й оборони за підтримки уряду Естонії провели масштабні соціологічні дослідження на південному сході України. Хоча програма загальнонаціональна, увагу приділили тим регіонам, що найбільше зазнали російського впливу та вразливі до агресії з боку Москви.
Група естонських експертів поставила собі за мету дізнатися, виявити, що турбує мешканців південно-східних регіонів України, як держави, яка перебуває у стані війни,
– пояснив директор Міжнародного центру інформації про безпеку й оборону Григорій Сеньків.
Ще за перші 2 роки програми фахівці провели понад 2 тисячі соціологічних опитувань та глибинних інтерв’ю, проаналізували фокус-групи, соцмережі та канали поширення інформації серед населення південно-східної України.
"На місцях, на південному сході, ми проводили саме фокус-групи, а на експертному рівні проводили глибинні інтерв'ю для оцінки вразливостей в інформаційно-комунікативній та кібербезпеці. Ми провели близько 30 таких інтерв'ю, наразі готується повномасштабне дослідження, яке об'єднає в собі й глибинні інтерв'ю, і фокус-групи, і аналіз соціальних мереж", – сказав координатор програми Ілля Мірошкін.
В межах дослідження експерти виявили головні виклики стійкості для мешканців південного сходу. А масштабні опитування показали: в національній безпеці України є прогалини у 3 напрямках:
- інформаційному;
- комунікаційному;
- кібербезпеці.
"Безумовно, ключова проблема – це близькість до лінії розмежування і це загрози, переважно, воєнного характеру. Армійці на вулицях міст, люди у формі, військова техніка. Все це викликає у людей занепокоєння. Але крім очевидної тривоги, є й інші, притаманні звичайному життю людини – це соціальні, економічні, політичні, суспільні проблеми, які виникають щодня", – заявив Сеньків.
До теми Протидія агресії Росії, піратам та дезінформації: що відомо про співпрацю НАТО та ЄС
Тепер експертна група має сформувати стандарти вимірювання української національної стійкості. А ще розробити програму тренінгів та консультацій для фахівців з інформаційної та кібербезпеки. При цьому, виявляти загрози, застерігати й протистояти дестабілізації ззовні можуть пересічні мешканці. Про це розповіли організатори проєкту "Стійка Україна". У цьому нашій державі може допомогти досвід Естонії.
"Важливо приділяти увагу впровадженню культури глибокої ситуаційної обізнаності. І крім цього виробити перевірені стандарти для вимірювання національної стійкості, щоб не лише розуміти мінливі або статистичні характеристики, але і також вміти їх аналізувати з точки зору загроз безпеці", – зазначив Теперік.
Що відомо про Кайтселійт
Кайтселійт, союз оборони Естонії, був заснований ще в далекому 1917 році, але зараз переживає "другу молодість". Це єдина в країні громадська організація, діяльність якої врегульована спеціальним законом. А загони входять до складу Збройних сил. Добровольці Кайтселійту вихідні проводять на полігоні. Навчаються орієнтуватися в лісі, користуватися зброєю та оперативно діяти за будь-яких погодних умов.
Кайтселійт, союз оборони Естонії / Фото bilyayivka.city
Нині у складі Кайтселійту приблизно 27 тисяч добровольців. За територіальним принципом вони служать у 15 повітових дружинах. У будні працюють, а на вихідних опановують бойові навички. За останні 6 років кількість охочих піти до добровольчого війська зросла. В Естонії кажуть: так громадяни відреагували на агресію Росії проти України.
Після агресії проти України у 2014 році найголовніше, що затямила Естонія – це те, що якщо десь з'являються зелені чоловічки, їх слід знешкодити, тоді інші не прийдуть або знатимуть, що їх чекатиме,
– заступник керівника Департаменту стратегічних комунікацій Генерального штабу Збройних сил Естонії Уку Арольд.
В Україні теж з'явились добровольчі військові формування
Віднедавна добровольчі військові формування з’явилися і в Україні. В кожній області нашої держави сформовані бригади територіальної оборони. Вони за потреби захищатимуть державний кордон і боротимуться з диверсійно-розвідувальними силами ворога.
"Кайтселійт побудований на добровольчих засадах. Тобто люди безпосередньо вмотивовані. Крім того, важлива й територіальна приналежність. Простіше кажучи, громадяни обороняють свою вулицю, своє селище чи свій ліс. І це ключовий принцип. Бо хто краще знає вулицю, селище чи ліс за людей, які там мешкають?" – пояснив Кууск.
Вирішення гібридних загроз
Актуальний для України і підхід Естонії до вирішення гібридних загроз. Адже Росія намагається підривати довіру громадян до уряду невійськовими засобами:
- дезінформацією;
- диверсіями;
- хакерськими атаками;
- кібертероризмом.
"Кордони сучасного полю бою – нечіткі. Межі цивільних та військових дій розмиті, як і тактичних, стратегічних та оперативних. А інформаційний простір – є головним виміром протистояння", – розповів Арольд.
"Бронзова ніч" в Естонії
У 2007 році Естонією прокотилися масові протести за участі російської молоді. Тоді влада країни вирішила прибрати з центру столиці радянський пам'ятник, який у свідомості багатьох естонців асоціювався з окупацією. Демонстрації переросли у сутички. В історію ті дні увійшли як "Бронзова ніч". Протести підтримувала Москва.
Через соцмережі пропагандисти підбурювали людей до мітингів. А через 2 дні після початку масових демонстрацій, прокремлівські хакери атакували естонські урядові сайти. Скоординований напад вивів з ладу сайти парламенту, Міністерств та банківських установ. Естонський уряд і Північноатлантичний Альянс зробили серйозні висновки .
"Бронзова ніч" в Естонії / Фото estleft
Після цих подій Естонія вдосконалила урядові портали. А ще – покращила систему моніторингу, щоб заздалегідь виявляти небезпеку і навчити громадян правильно користуватися інтернетом і не потрапити на гачок.
У травні 2008 року в Таллінні був відкритий Координаційний Центр Альянсу з питань кіберзахисту. Його засновниками, крім Естонії стали ще 6 країн:
- Німеччина;
- Словаччина;
- Італія;
- Литва;
- Латвія;
- Іспанія.
Щороку Естонія запрошує провідних ІТ-фахівців на навчання з кібербезпеки Locked Shields за підтримки НАТО.
"Коли ми увійшли до НАТО, то вважали, що Альянс вирішуватиме всі наші проблеми. Однак членство означає, що кожна країна робить щось корисне для союзників. Внеском Естонії стала галузь інформаційних технологій", – заявив Кууск.
Ба більше, в Естонії розташований найбільший на території Європи кіберполігон, де щороку влаштовують тренінги для фахівців із різних країн. У державі заснована й Ліга кібербезпеки. Її головне завдання – відбивати хакерські атаки. До Ліги входять волонтери-фахівці, які готові допомагати державі патрулювати віртуальний простір.
Війна на інформаційному просторі
Війну на інформаційному просторі Росія веде і проти України. В епоху постправди людей нескладно змусити повірити фейкам, пліткам та теоріям змови. І за висновками Міжнародного центру оборони й безпеки Естонії – мешканці південно-східних регіонів України досі потерпають від впливу російської пропаганди.
Росія проявила агресію до України, як колись до Естонії / Фото Дзеркало тижня
"Ми це корелювали, звісно, з фокус-групами: ми аналізували, як дані від експертів збігаються зокрема й з даними фокус-груп. Тобто як люди безпосередньо на практичному рівні ставляться до власне цифрової безпеки, що вони читають, як вони відносяться до пліток у суспільстві – тобто аналізували такі, можна сказати, вразливості потенційні", – пояснив Мірошкін.
Таллін підтримує нашу державу у реформуванні сектору безпеки та оборони. Провідні естонські фахівці діляться досвідом з українськими колегами у галузі кібербезпеки, запровадили курси з вивчення англійської мови для наших військових. А українські армійці, за плечима яких реальні бої, можуть пройти реабілітацію у медичних закладах Естонії.
Співпраця Естонії та України дуже успішна, як на високому політичному рівні, так і в практичній площині,
– підсумував Кууск.
"Нас об'єднує те, що ми хочемо, щоб наші держави були демократичними, щоб наші країни працювали задля людей", – додала депутатка Європарламенту Марина Кальюранд.
Естонія успішно завершила чимало реформ у секторі оборони і підтримує Україну на шляху до змін – як і інші країни НАТО. Провідні експерти Північноатлантичного альянсу діляться з українцями власним досвідом, проводять навчання військових та цивільних, і допомагають Києву застосовувати найкращі здобутки на практиці.