За словами Зеленського, Україні необхідно 128 західних винищувачів. Чому, маючи в рази більше потрібної кількості, союзники не наважуються передати їх, 24 Каналу пояснив військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп.

Важливо Перші F-16 із Данії та Нідерландів зараз "на шляху до України", – Блінкен

Чому Україні не дадуть більше F-16

За словами Шарпа, є кілька вагомих причин, які можуть пояснити таку позицію українських партнерів. По-перше, давати найновіші типи літаків, зокрема F-16, партнери не поспішають, адже вважають, що вони потрібні країнам тут і зараз. До того ж вони досить дорогі.

По-друге, такого типу авіація потребує відповідного персоналу, навчання якого триває набагато більше, ніж навчання керуванню технікою чи артилерією. Наразі курс українських пілотів, який готує до керування західними винищувачами, становить 6 – 8 місяців. Його вистачає лише для досвідчених пілотів.

З нуля навчання на подібній авіації займатиме роки. В України пілотів, яких потенційно здатні підготувати до F-16, перевчивши за досить короткий час, є небагато. Гадаю, мовиться про лічені сотні – у найкращому випадку,
– пояснив Давид Шарп.

Щобільше частини з них зобов’язана захищати українське небо і залишатися на фронті, поки їхні колеги навчаються. Безумовно, неможливо відправити на навчання усіх та залишити ту ж радянську авіацію, яка вже зараз є в Україні, без пілотів. Тому за кордон на навчання відправляють невеликими групами.

"Є таке правило у сучасних військово-повітряних силах, щоб літаків було значно менше, ніж пілотів. Бо в протилежному випадку літаки будуть простоювати. Пілоти не можуть воювати безперестанку. Їхня робота важка у всіх сенсах – і фізичному, і психологічному. Тому пілотів потрібно більше", – наголосив аналітик.

Тож якщо умовно в України є сто літаків, то пілотів, за різними оцінками, має бути в 1,5 або 2 рази більше. Навчити стільки людей ні в України, ні в партнерів з об'єктивних причин просто не було можливості.

Проблема в навчанні

До речі, важливі не лише пілоти, але й персонал, який обслуговуватиме винищувачі на землі. У цьому питанні теж не все просто, втім принаймні немає потреби навчати людей роками.

Для персоналу курси коротші, хоч мовиться і про спеціалістів, які мусять мати відповідний досвід з F-16. Першим часом з цим, я впевнений, теж будуть проблеми об'єктивного характеру. Це нові літаки, до яких потрібні нові підходи. Тож передати зараз Україні 128 літаків, в контексті недостатньої кількості пілотів та персоналу, просто недоцільно,
– зауважив Шарп.

Підсумовуючи, можна сказати, що весь процес передання Україні винищувачів F-16 зав'язаний саме на навчанні. Зрештою, Києву пообіцяли немало літаків, втім найбільша проблема якраз із персоналом.

Однак якби принципове рішення про надання Україні літаків ухвалили б раніше, тоді процес підготовки та навчання можна було б почати раніше. Відповідно, уже на сьогодні західні винищувачі могли б захищати українське небо.