Відсутність у комплексі заходів для врегулювання ситуації на Донбасі змістовних і надійних механізмів навіть для забезпечення реального припинення вогню і відведення важкої зброї ставить під питання виконання ухвалених пунктів. Таку думку у бесіді із сайтом "24" висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Як Ви можете охарактеризувати домовленість, яку вдалося досягти під час переговорів у Мінську?
Формально документи, які були ухвалені – це компроміс, у формі, яка є більш-менш прийнятною для учасників конфлікту. Його вже називають "Мінськ-2".
Але питання в тому, чи буде це виконуватися. Немає ніяких змістовних і надійних механізмів навіть для забезпечення реального припинення вогню, а тим більше – для відведення важкої зброї. Якщо не будуть реалізовані ці позиції угоди – всі інші втрачають сенс.
Якщо говорити про подальшу перспективу – що відбуватиметься?
Поступове заморожування конфлікту. Щодо майбутнього статусу Донбасу, так званої конституційної реформи – тут прямо протилежні позиції. Тому в угоді їх записали у дуже загальному вигляді. Під конституційною реформою в Москві, Луганську і Донецьку розуміють одне, а в Києві – зовсім інше. Ніякого компромісу у цих питаннях у найближчій перспективі, на мій погляд, досягти не можна. Його просто не існує в природі.
Думаю, зараз буде ще одна спроба, також важка і з постійними порушеннями, утримати перемир’я. Всі побачать, що зараз немає реального механізму забезпечення припинення вогню. Хто буде контролювати цю нейтральну зону? ОБСЄ не виконають цю функцію, тому що вони не мають реальної можливості для здійснення такого контролю. Тобто існуватиме ризик що сепаратисти знову зможуть її зайняти. Тут я скептик, але все рівно, думаю, що поступово, покроково це можна зробити.
Що для цього потрібно?
Добра воля і, знову ж таки, надійні механізми реалізації. Потрібно визначити, хто і як буде контролювати припинення вогню і нейтральну зону. Щойно обидві сторони переконуються, що без відповіді на ці питання не буде реального перемир’я – вони почнуть домовлятися. Ще декілька місяців піде на розв’язання цієї проблеми. Решта питань – вибори, конституційна реформа – можна піднімати лише після того, як буде припинений вогонь.
Думаю, можливий найближчим часом максимум – таке ж перемир’я, яке ми мали восени минулого року. Навряд чи ми матимемо кращу ситуацію.
У Мінську сторони домовились припинити вогонь 15 лютого. Чого ми можемо очікувати до цього моменту?
Завершення драми навколо Дебальцевого. Боротьба за це місце відбувалася, в тому числі, і за столом переговорів у Мінську. Зараз це питання буде вирішуватися на полі бою. Сепаратисти за підтримки Росії спробують взяти під контроль Дебальцево. Їм потрібно не місто, їм потрібний залізничний шлях з Донецька до Луганська. Вони хочуть ліквідувати Дебальцевський плацдарм, тому що, по-перше, потрібна залізниця, а по-друге – він створює загрозу для Донецьку.
Читайте також Для врегулювання ситуації на Донбасі є 13 пунктів