Політтехнолог Аббас Галлямов в ефірі 24 Каналу звернув увагу, що ця ініціатива з'явилася саме в момент обговорення параметрів мирного врегулювання. За його словами, у Кремля можуть бути зовсім інші цілі, ніж формально задекларована "гарантія безпеки".

Дивіться також "Уроки історії хоча б були?": Мединського після переговорів потролили російські пропагандисти

Чому ця вимога з'явилася саме зараз?

Російська сторона озвучила цю позицію саме в момент, коли обговорюються параметри можливого мирного врегулювання.

До уваги! Росія через МЗС заявила, що наполягає на офіційному скасуванні рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року, яким Україні пообіцяли майбутнє членство в Альянсі. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москві недостатньо просто відмови від вступу України зараз – у НАТО мають формально відкликати саму обіцянку, інакше це, за її словами, залишатиметься джерелом напруження в Європі.

Вимога була навмисно прив'язана до переговорного процесу, щоб змінити баланс дискусії. Москва таким чином додає нові умови вже під час обговорення домовленостей.

Очевидно, що це не випадково прозвучало саме зараз. Вони хотіли ускладнити процес досягнення домовленостей у Женеві, накидають по ходу переговорів ще й ще вимоги,
– пояснив Галлямов.

Він звернув увагу, що рішення Бухарестського саміту ухвалювалося консенсусом усіх держав Альянсу. Відповідно, і його скасування можливе лише за згоди кожної країни. Це означає, що навіть одна держава може заблокувати рішення, незалежно від позиції інших.

Вимога адресована НАТО, але НАТО не є єдиним суб'єктом. Рішення ухвалює кожна країна окремо,
– додав він.

Таким чином Кремль сам створює ситуацію, в якій виконання його вимоги не залежить від сторони переговорів. Це означає, що навіть за бажання домовитися технічно реалізувати цю умову неможливо.

Прив'язувати це до врегулювання війни безглуздо. Ти ведеш переговори з Україною, а вимоги висуваєш до НАТО, хоча рішення там ухвалює кожна країна окремо,
– наголосив він.

На його думку, така конструкція виглядає внутрішньо суперечливою. Україна не може забезпечити скасування рішення НАТО, тому вимога радше створює додатковий бар'єр у переговорах, ніж наближає їх до результату.

Вимога, яка не має стратегічного сенсу

Навіть у разі гіпотетичної згоди всіх країн НАТО на скасування рішення Бухарестського саміту це не створює для Росії жодної довгострокової гарантії. Рішення Альянсу можуть переглядатися залежно від політичної ситуації. Тобто Москва намагається закріпити те, що в майбутньому може бути змінене.

НАТО не приймає рішень раз і назавжди. Кожен наступний саміт ухвалює рішення, виходячи з реалій, які складаються на той момент,
– зазначив Галлямов.

Навіть якщо сьогодні країни формально погодяться на скасування попередньої позиції, це не означає, що вона не буде відновлена пізніше. У разі зміни балансу сил чи політичного контексту питання знову може бути повернуте на порядок денний.

Якщо можна скасувати рішення про прийом України і Грузії в НАТО, значить через якийсь час можна скасувати і рішення про скасування. Яка тоді ціна такого рішення?,
– наголосив він.

На його думку, така постановка питання свідчить про відсутність продуманого плану. Вимога виглядає більше як політичний жест для внутрішньої аудиторії, ніж як реальний інструмент досягнення результату на переговорах.

Форма заяви як показник її справжньої ваги

Галлямов звернув увагу не лише на зміст вимоги, а й на спосіб її подачі. Йдеться про серйозну зовнішньополітичну ініціативу, однак її не озвучили ані Путін, ані Лавров, ані навіть офіційний представник МЗС. Натомість інформацію поширили через посольство, причому від імені неназваного джерела.

Рішення спустили вниз, в одне з посольств. І навіть там його озвучив не посол, а анонімне джерело. Людина побоялася розкрити своє обличчя,
– зазначив Галлямов.

У міжнародній практиці важливі позиції формулюються на відповідному рівні відповідальності. Якщо вимога дійсно є стратегічною, її беруть на себе публічно. У цьому випадку видно спробу зберегти простір для маневру.

В принципі, це могло б озвучити перше обличчя держави. Але цього не сталося,
– додав він.

На його думку, така подача свідчить про невпевненість у самій конструкції вимоги. Кремль залишає собі можливість відступити, якщо ініціатива не знайде підтримки або викличе жорстку реакцію. Саме тому ця вимога більше схожа на елемент політичного торгу, ніж на реальний механізм завершення війни.

Що відомо після раунду переговорів у Женеві?

  • Речник МЗС Георгій Тихий повідомив про принципову домовленість із Росією щодо проведення нового раунду перемовин. Дати не розголошують, але сторони обговорили безпекові, військово-політичні та гуманітарні питання, а також механізми можливого припинення вогню і його моніторингу за участі США.
  • Після завершення офіційної частини переговорів у Женеві відбулася окрема зустріч керівника російської делегації Володимира Мединського з Рустемом Умєровим та Давидом Арахамією. За даними ЗМІ, розмова тривала близько двох годин, однак зміст перемовин сторони не розкрили.
  • Президент Володимир Зеленський повідомив про прогрес у військовій частині переговорів, зокрема щодо механізму моніторингу можливого припинення вогню за участі американської сторони. Водночас у політичному блоці, включно з питаннями територій і ЗАЕС, суттєвого зрушення наразі немає, а діалог домовилися продовжити.