Повернення старої оборудки: як оточення Трампа може провернути нову газову схему з Росією

Оточення Дональда Трампа шукає можливість заробити на поверненні російського газу до Європи, але цей план може провалитися ще до початку реалізації. Ключова інфраструктура для транзиту через Україну зруйнована, Євросоюз готується повністю відмовитися від російських енергоносіїв, а сама ідея американського посередництва нагадує сумнозвісну схему "РосУкрЕнерго". 

Дипломат Володимир Огризко розібрав для 24 Каналу, чому Росія не зможе повернутися на газовий ринок Європи, як оточення Трампа може заробляти на війні та чому домовленості з Кремлем знову обертаються обманом.

Технологічний колапс та європейське ембарго

Американські медіа, зокрема The Wall Street Journal, повідомили про наміри найближчого оточення Дональда Трампа ініціювати відновлення транзиту російського газу до Європи через територію України. Цей план, який нібито обговорювали Джаред Кушнер та Стівен Віткофф, передбачає залучення американського посередника для отримання прибутків. Проте ця ідея розбивається об сувору реальність війни.

Головна перешкода для реалізації такого задуму лежить у технологічній площині. Ключовий вузол для транспортування газу – газовимірювальна станція "Суджа" в Курській області – зазнала критичних руйнувань під час бойових дій. 

За словами Володимира Огризка, ця величезна компресорна станція фактично перетворилася на "купу молекул", а на місці труб великого діаметра тривають активні бої. Відновити цю інфраструктуру в умовах війни неможливо протягом багатьох місяців або навіть років.

Крім того, політичний ландшафт Європи кардинально змінився. Європейський Союз ухвалив остаточне рішення про повну відмову від російських енергоносіїв до 2027 року. Європейські лідери жорстко артикулюють неможливість повернення до закупівель газу з Росії, що робить американський план пошуку ринків збуту для Москви абсолютно безперспективним.

Повне інтерв'ю з Володимиром Огризком: дивитись відео

Привид корупційних схем минулого

Ініціатива створення американської компанії-посередника для транзиту російського газу разюче нагадує сумнозвісну схему "РосУкрЕнерго". 

Схема "РосУкрЕнерго" це газовий посередник, через якого у 2006 – 2009 роках Росія постачала газ в Україну. Компанію зареєстрували у Швейцарії, а її співвласниками були "Газпром" і структури, пов'язані з українським бізнесменом Дмитром Фірташем. Схема викликала численні звинувачення у непрозорості, корупційних ризиках і використанні газових контрактів для отримання надприбутків посередниками. У січні 2009 року після чергової газової кризи "РосУкрЕнерго" усунули від постачання російського газу в Україну.

Подібні прокладки історично використовувалися для корумпування політичних еліт з обох боків та генерування тіньових надприбутків. Спроба оточення Трампа реалізувати такий сценарій виглядає як бажання заробити на геополітичній кризі, поклавши гроші у "дві кишені" одночасно.

Однак навіть у Кремлі визнають нереалістичність цього задуму – речник російського диктатора Дмитро Пєсков публічно підтвердив відсутність можливостей для транспортування газу. Це свідчить про те, що кулуарні плани американських перемовників є лише політичною фантазією, яка ігнорує реалії на землі.

Політична криза в США та роль Конгресу

Намагання Дональда Трампа впроваджувати власну зовнішню політику в обхід традиційних інституцій зіткнеться з серйозним опором. Інформація про підготовку плану управління країною без участі Конгресу виглядає сумнівною з огляду на особливості американської політичної системи. Ключовий інструмент впливу Конгресу – це контроль над бюджетом.

Будь-які масштабні зовнішньополітичні чи військові кроки, такі як переміщення авіаносних груп чи розгортання систем ППО, потребують колосального фінансування. Стратегія Трампа стати "містером Вето" та блокувати ініціативи законодавців неминуче призведе до жорсткого протистояння. У разі втрати контролю над Конгресом, нова адміністрація опиниться під загрозою масштабних розслідувань.

Корупційні справи, пов'язані з родиною Трампа та його найближчими радниками, можуть стати предметом прискіпливої уваги конгресменів. Біа більше, всередині самої Республіканської партії зростає опозиція до радикальних дій лідера, що змусить його шукати компроміси, аби не знищити електоральні перспективи партії на наступних виборах.

Чому домовленості з Росією не працюють

Будь-які спроби заморозити конфлікт чи досягти часткових перемир'їв з Кремлем приречені на провал через абсолютну недоговороздатність російської сторони. Яскравим прикладом цього стала нещодавня гуманітарна місія у тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині. Російські війська цинічно використали режим тиші, оголошений для вивезення цивільного населення, у суто військових цілях.

Замість заявлених машин для розмінування, окупанти перекинули на цю ділянку фронту нові підрозділи та щонайменше 30 реактивних систем залпового вогню "Град". Це дозволило ворогу облаштувати нові позиції та посилити обстріли Херсона одразу після завершення так званого перемир'я. 

Залучення до цієї місії Меланії Трамп мало виключно передвиборчий піар-характер, покликаний продемонструвати "гуманність" команди Трампа напередодні голосування.

Насправді ж Росія вкотре довела, що використовує дипломатичні ініціативи виключно для підготовки до подальших бойових дій.

Військовий прагматизм Заходу

Попри політичні турбулентності у Вашингтоні, підтримка України має міцне підґрунтя у військових колах Заходу. На відміну від політиків, які часто керуються електоральними циклами, військові в США та Європі тверезо оцінюють рівень російської загрози. Пентагон та європейські оборонні відомства розглядають постачання зброї Україні як критично важливий елемент власної безпеки.

Озброюючи українську армію, західні військові виграють час для підготовки своїх країн до можливого прямого зіткнення з Росією. Саме цей прагматичний інтерес військового істеблішменту залишатиметься потужним фактором тиску на уряди західних держав щодо продовження військової допомоги Києву, незалежно від прізвищ у високих кабінетах.