Трамп прагне до нового світового порядку з поділом на сфери впливу між трьома імперіями, – NYT

Сергій Попович

Основні тези

Президент США Дональд Трамп прагне трансформувати глобальний устрій, поділивши світ на сфери впливу, що нагадує політику імперій XIX століття.
Його підхід викликає занепокоєння в Європі та Азії, особливо через стратегії щодо Росії, Китаю та можливі зміни в підтримці Тайваню.
Трамп запропонував план врегулювання війни, вигідний Кремлю, і виявляє інтерес до придбання Гренландії та зміцнення впливу в Латинській Америці.
Його риторика стосовно Китаю та підтримки Тайваню викликає занепокоєння серед американських і тайванських чиновників щодо майбутньої підтримки острова.

Дональд Трамп / Getty Images

Президент США Дональд Трамп усе чіткіше демонструє прагнення трансформувати глобальний устрій у бік поділу світу на сфери впливу. Цей підхід нагадує політику імперій XIX століття.

Його ідеї викликають занепокоєння у Європі та Азії. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на статтю журналіста Едварда Вонга для The New York Times.

Дивіться також "Божевільний" Путін не змінився, але постає питання чи змінився Трамп, – CNN

Трамп хоче кардинально змінити світовий порядок

Його стратегія щодо війни Росії проти України, зацікавлення Південною Америкою, Гренландією та Панамським каналом, а також риторика у спілкуванні з Китаєм і Росією викликають тривогу як у Європі, так і в Азії.

Трамп запропонував план врегулювання війни, який, за оцінками експертів, вигідний насамперед Кремлю: він допускає збереження російського контролю над частиною окупованих територій України й одночасно передбачає американський доступ до її ресурсів – фактичний перерозподіл країни за імперською логікою.

Трамп відмовився від ультимативної вимоги припинення вогню Росією. Його прихильність до Путіна та сумнівне ставлення до НАТО посилили побоювання європейців щодо надійності США як союзника.

Як зазначає професорка міжнародної політики Моніка Даффі Тофт, лідери на кшталт Трампа, Путіна чи Сі Цзіньпіна прагнуть до "уявного минулого", де великі держави ділили між собою території слабших. На її думку, риторика про "велич" часто маскує спроби відновити контроль над регіонами.

Довідка: термін "сфери впливу" виник під час Берлінської конференції 1884−1885 років, коли європейські держави ухвалили офіційний план поділу Африки.

Попри заяви соратників Трампа про те, що той "не має цілісного бачення світового порядку" і Вашингтон не симпатизує концепції сфер впливу, на практиці дії Трампа – зокрема наміри придбати Гренландію, приєднати до США Канаду або створити в Латинській Америці щось на кшталт місця утримання депортованих – свідчать про протилежне.

Як Трамп може зламати американську систему протидії Китаю в Азії

Аналітики зазначають, що в своїй зовнішній політиці Трамп поводиться так, ніби веде переговори між "великими гравцями", які домовляються між собою – США, Китай та Росія.

Сумніви викликає і його позиція щодо Тайваню: попри юридичне зобов’язання підтримувати острів, Трамп схильний до позитивних заяв на адресу лідера КНР Сі Цзіньпіна. Це викликає побоювання у тайванських і американських чиновників – чи не почне він вагатися у питанні підтримки Тайваню, яка є обов’язковою згідно із законом, ухваленим Конгресом.

Трамп заявляє, що хоче укласти угоду з Китаєм. Але чи стосуватиметься вона лише тарифів, чи також охопить питання Тайваню та військової присутності США в Азії – поки неясно, додає журналіст.

"Пекін дуже хоче великої угоди зі США щодо сфер впливу. І його першочерговий фокус – це Тайвань", – сказала Юнь Сун, аналітикиня з питань Китаю у вашингтонському аналітичному центрі Стімсона.

Під час візиту Рубіо до Суринаму у нього запитали, чи обговорювалося у адміністрації Трампа створення сфер впливу, зокрема у Азії. Рубіо, який дотримується більш традиційних поглядів на зовнішню політику, ніж Трамп, запевнив, що Сполучені Штати зберігатимуть свої військові альянси в Азії.

Ми не говоримо про сфери впливу. Сполучені Штати – це індо-тихоокеанська нація. У нас є відносини з Японією, Південною Кореєю, Філіппінами. І ми продовжимо ці відносини,
– сказав він.

Заступник глави Пентагону Елбридж Колбі під час слухань у Сенаті прямо заявив, що Тайвань "не становить екзистенційний інтерес" для США. Він також підтвердив лише загальний намір Вашингтона протидіяти впливу Пекіна, сказавши: "Найважливіше для США – не допустити регіонального домінування Китаю".