Про це повідомляє видання Financial Times. Останні операції демонструють новий рівень технічних можливостей та стратегічного планування, що дозволяє уражати цілі на значній відстані від кордону. А в Росії тим часом – паливна криза.
Дивіться також "Усе починалося, як СВО, а продовжується, як справжня війна": у Путіна зробили заяву про Україну
Чому удари по російських НПЗ є настільки ефективними?
Інтенсивність ударів по нафтопереробних заводах та інших ключових енергетичних вузлах противника досягла історичного максимуму. Систематичне ураження цих об'єктів створює суттєві труднощі для логістичного забезпечення російських військових підрозділів та чинить відчутний тиск на внутрішній ринок пального країни-агресора.
У травні кількість успішних атак на російські нафтопереробні заводи досягла рекордного рівня – 16 ударів за місяць, свідчать дані Rochan Consulting.
З початку 2026 року по російських НПЗ було завдано щонайменше 194 удари, що більш ніж у 11 разів перевищує показники за аналогічний період минулого року.
Попри заяви Міноборони агресора про нібито масове перехоплення українських дронів, аналітики зазначають, що зростання кількості запусків перевантажує російську ППО, і дедалі більше ударів досягають цілей.
Це, зі свого боку, призвело до перебоїв у роботі критичних енергетичних об'єктів і змусило понад половину регіонів Росії запровадити обмеження на продаж пального, а мешканців – вистоювати багатогодинні черги на заправках.
Зокрема, у червні українські дрони неодноразово уражали нафтопереробний завод у Москві, що спричиняло масштабні пожежі та дефіцит пального навіть у столиці.
Експерти пов'язують зростання ефективності українських ударів із різким збільшенням виробництва дронів, покращенням управління операціями та підтримкою розвідданих від США, що допомагає обирати маршрути обходу ППО.
За оцінками аналітиків, Україна перейшла від точкових ударів по нафтогалузі до ширшої кампанії, спрямованої на системне виснаження російської енергетики, логістики та промисловості.
Статистика ударів по енергетичній інфраструктурі Росії / Джерело: Rochan Consulting
Чим відповідає країна-агресорка?
Водночас Росія також суттєво активізувала повітряні атаки по Україні. За даними української сторони, щомісяця запускається понад 5000 ракет і дронів.
Лише в один із недавніх днів по Києву було випущено 74 ракети та майже 500 безпілотників, внаслідок чого загинули люди та були значні руйнування.
Попри це, російське керівництво заявляє про збереження стратегічної ініціативи, а Володимир Путін публічно стверджує, що військові цілі Росії залишаються досяжними, хоча визнає наявність "проблем", спричинених українськими ударами.
Водночас, як розповів 24 Каналу економічний оглядач В'ячеслав Ширяєв, російське населення часто не розуміє справжніх причин дефіциту бензину через пропаганду та спотворення інформації. За його словами, у росіян формується викривлене уявлення про ситуацію: проблеми пояснюють внутрішніми "винуватцями", а не ударами по енергетичній інфраструктурі.
Це може призвести до зростання суспільного невдоволення та напруги. Водночас аналітик припускає, що реальні масштаби пошкоджень нафтопереробки можуть становити значну частку потужностей, але офіційно це не визнається. Це лише поглиблює кризу та відтерміновує її вирішення.