Конкретику в цьому напрямку запропонували понад два десятки із 35 країн. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на австрійське видання Kurier і "Радіо Свобода".

Дивіться також Італія готова долучитись до забезпечення гарантій безпеки України, але є нюанс

Які результати засідання "коаліції охочих"?

Після засідання "коаліції охочих" 4 вересня у Парижі залишилося чимало нерозв'язаних питань. Це пов’язано зі складною політичною ситуацією в окремих країнах-учасницях. Зокрема, у Франції опозиційні сили виступили проти відправки миротворчої місії на територію України.

Однак "Радіо Свобода" дізналося від кількох поінформованих співрозмовників у дипломатичних колах країн ЄС, що останніми тижнями дискусії просуваються інтенсивніше.

Десять із 21 держави, готової працювати над гарантіями безпеки України, згодні направити на її територію своїх солдатів, коли бойові дії завершаться. Серед держав, що згодні на це, – Велика Британія й Франція, які очолюють "коаліцію охочих", а також Нордичні країни, держави Балтії, Нідерланди та Австралія.

Німеччина наразі вагається, яку позицію їй зайняти. Зокрема, це пов’язано з необхідністю отримувати згоду на участь у місії німецького парламенту. Керівництво Німеччини не впевнене, яким буде результат.

Польща теж не готова направляти до України своїх солдатів. Проте натомість може стати логістичним хабом для західних сил стримування.

За словами співрозмовників "Радіо Свобода", поінформованих про перебіг засідання, досі незрозуміло, в який спосіб гарантії безпеки підтримають Сполучені Штати. Попередньо зазначається, що це можуть бути розвідувальні можливості й прикриття місії з повітря.

Планується, що Туреччина відіграватиме провідну роль у гарантуванні безпеки України на морі, тоді як Велика Британія і Франція – на суші. Про безпеку в небі подбає багатонаціональний контингент.

За попередніми підрахунками, європейська місія в Україні складатиметься з 25 – 30 тисяч солдатів, однак це ще може змінитися.

Є конкретні підрахунки кількості військ, які вже мають, але всі кажуть, що це залежить від мирної угоди, ролі США та, в багатьох випадках, схвалення парламентів,
– зауважив один зі співрозмовників.

Функція західних військ в Україні також остаточно непогоджена. Цілком можливо, що це буде лише тренувальна місія, що дислокуватиметься у великих містах у центрі й на заході країни.

За словами дипломатів, наразі великий знак питання залишається і щодо реакції європейських військових на можливу провокацію з боку Росії. Як вони будуть діяти у випадку, якщо в них стрілятимуть, теж незрозуміло.

Додамо, що Володимир Зеленський прокоментував засідання "коаліції охочих" і повідомив, що на ньому "детально обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі".

За його словами, також скоординували позиції й обговорили компоненти гарантій безпеки. Глава держави наголосив, що Росія робить усе можливе, щоб затягнути переговорний процес і продовжити війну. Саме тому потрібно збільшувати підтримку України й посилювати тиск на Кремль.

Він зазначив, що зараз триває підготовка 19 пакета санкцій Євросоюзу. Працює над санкційними кроками також Японія. Окрім цього, спецпосланець президента США Стів Віткофф запевнив, що Сполучені Штати забезпечать підтримку зі свого боку.

Засідання "коаліції охочих": коротко про головне

  • Президент Франції Еммануель Макрон за підсумками засідання "коаліції охочих" заявив, що 26 держав готові долучитися до гарантій безпеки України. Формат участі може передбачати присутність на суші, морі чи в повітрі одразу після оголошення припинення вогню, а також підтримку української армії.
  • Європейські союзники погодили стратегію захисту України від нової російської агресії шляхом перетворення держави на "дикобраза".
  • Окрім цього, під час зустрічі обговорили посилення обороноздатності України та Європи.