Атаки іранських дронів по країнах Перської Затоки несподівано відкрили для України нове вікно можливостей. Поки країни Затоки шукають ефективні способи захисту від Шахедів, український досвід боротьби з цими безпілотниками починає привертати дедалі більшу увагу – як у військовому, так і в медійному плані.
24 Канал прослідкував зміну риторики в арабських та американських медіа, де Україна постає вже не просто як споживач зовнішньої допомоги, а як серйозний союзник, який може запропонувати нові технологічні рішення як для місцевих монархій, так і для військ США в регіоні.
Як Україна стала лідером у боротьбі з іранськими дронами?
Київ дедалі активніше намагається перетворити власний досвід війни з Росією на інструмент для посилення міжнародного іміджу та закріплення за собою статусу незамінного союзника. На тлі ескалації навколо Ірану Україна запропонувала США та партнерам на Близькому Сході допомогу в боротьбі з іранськими безпілотниками "Shahed-136" – тією самою зброєю, яка протягом багатьох років застосовувалась росіянами для терору проти мирного населення України та ударів по інфраструктурі.
І йдеться тут не лише про передачу самих дронів-перехоплювачів, розроблених українськими компаніями. А про повний спектр "послуг", необхідних для захисту країн Перської Затоки – від передачі самих безпілотників, хоч поки й в обмеженій кількості, до відправки в регіон військових спеціалістів, інструкторів, а також іншого персоналу та техніки.
Наслідки удару іранського дрона по готелю в Дубаї / Фото з відкритих джерел
Досвід України в цьому питанні дійсно унікальний, адже від початку повномасштабного вторгення Росія здійснила десятки тисяч атак "Шахедами", через що сама територія нашої держави вимушено перетворилась на своєрідний полігон для випробовування та впровадження новітніх технологій для сучасної антидронової війни.
За оцінками західних медіа, українські сили вже відбили понад 57 тисяч таких атак, що змусило Київ створити багаторівневу систему протидії безпілотникам – від мобільних вогневих груп до систем радіоелектронної боротьби та дешевих перехоплювачів. І саме економічна складова для розв'язання цієї проблеми робить український досвід особливо привабливим для партнерів.
Іранські дрони відносно дешеві, тоді як їх перехоплення за допомогою ракетних систем ППО може коштувати в десятки, а то й сотні разів дорожче. Саме через вартість цих систем їхнє постачання в Україну протягом чотирьох років війни стикалося з нескінченною бюрократичною тяганиною у партнерів або з банальним популізмом, який не дозволяв західним політикам забезпечити захист неба в Україні в достатньому обсязі.
Власне, такий дефіцит створив попит на нові рішення у сфері ППО, зробивши українську протиповітряну оборону однією з найбільш продуманих та багаторівневих у світі.
Володимир Зеленський під час телефонного дзвінку президенту ОАЕ обговорив проблему іранських атак дронами / Фото Офісу Президента
Інтерес до українських розробок уже проявляють країни Перської затоки, які сьогодні потерпають від постійних атак "Шахедів". За даними західних медіа, Саудівська Аравія веде переговори про закупівлю українських систем протидії дронам, і схоже зацікавлення також проявляють Катар, ОАЕ та інші держави регіону.
Для України подібна співпраця має одразу кілька плюсів:
Перш за все, це потенційний новий ринок для українських оборонних технологій, із можливостями залучення додаткових інвестицій та розширення вже наявних виробництв.
По-друге, це можливість перетворити свій воєнний досвід на дипломатичний ресурс і таким чином посилити власні позиції серед союзників.
І по-третє, це шанс закріпити статус України у новій ролі – вже не просто реципієнта зовнішньої безпекової допомоги, а й держави, яка цю безпеку, навпаки, експортує, допомагаючи іншим.
Захисники Перської Затоки: як арабські медіа змінили тон у статтях про Україну?
Власне, атаки іранських дронів проти країн Перської затоки внесли зміни не лише у спокійне та розважливе життя в цих країнах, а також і в загальне сприйняття України у регіональних медіа. У провідних арабських ЗМІ дедалі частіше з'являється новий наратив, де Україна вже не просто жертва російської агресії, а країна, яка накопичила унікальний досвід боротьби з іранською зброєю.
До прикладу, у матеріалі Arab News Україна почала описуватися як держава, що першою зіткнулася з масовим використанням іранських "Шахедів" та була змушена створити власну систему протидії таким атакам. У публікаціях наголошується, що українські військові та інженери фактично випробували у реальних бойових умовах різні методики боротьби з дронами.
Паралельно у медіа регіону дедалі частіше обговорюється фінансовий аспект цього питання. У статтях катарського видання Al Jazeera зазначається, що країни Перської затоки стикаються з тією ж дилемою, що свого часу турбувала Україну, а саме – як захиститися від рою іранських безпілотників, не використовуючи дорогі американські чи європейські системи ППО.
У статтях описують конкретні технічні характеристики українських БпЛА та методи їх застосування, паралельно порівнюючи їх з американськими системами ППО та їхньою вартістю.
Роз'яснення щодо технічних характеристик та вартості українського дрона Sting / Джерело Al Jazeera
Треба враховувати, що монархії Затоки мають таку кількість грошей, щоб дозволити собі будь-які системи протиповітряної оборони, однак масштаб і регулярність нальотів іранських дронів змушує навіть цих лідерів замислитися над її здешевленням. І на цьому тлі в цій ніші в України банально немає конкурентів.
Та крім чисто технічних викладок та своєрідного піару українських розробок, змінюється і загальне сприйняття війни Росії проти України серед держав регіону. Раніше російське вторгнення часто розглядалося в арабських медіа як віддалений європейський конфлікт, що дозволяло зберігати нейтральність у висвітленні війни, навіть використовували формулювання на кшталт "українська криза", що дуже до вподоби самим росіянам.
Сьогодні ж Україну все частіше представляють як потенційно дуже цінного безпекового партнера, прямо вказують на російські атаки по інфраструктурі, детально описують масштаби руйнувань та кількість жертв, що зрештою змінює і загальну тональність матеріалів про Україну та висвітлення проблематики російської війни.
Заслуговує статусу "зразкового союзника США": як змінилось ставлення до України в республіканських медіа
Якщо для країн Перської затоки досвід України у протидії "Шахедам" – це історія більше про практичну вигоду тут і зараз, яка зрештою, може відійти на другий план, якщо бойові дії в Ірані раптом завершаться, у Сполучених Штатах ідея залучення українських спеціалістів для захисту американських військових баз має інший характер.
Фактично для Києва відкривається нове вікно можливостей для закріплення в американському суспільстві свіжого наративу про Україну як про державу, яка, крім того, що прийшла захистити простих американських солдатів, ще й може поділитися своїм унікальним досвідом та закрити прогалини у тій сфері, яку самі Штати тривалий час ігнорували або вважали "неважливою".
У центрі цієї зміни знаходиться вже класичне питання, яке багато років залишалося предметом гострих суперечок в американській політиці, а саме – чи є підтримка України стратегічно важливою для Сполучених Штатів, або ж це черговий дорогий зовнішньополітичний проєкт, на кшталт Афганістану. Особливо помітно ця дискусія точилася у правоконсервативному медіапросторі.
Варто зауважити, що дійсно безліч республіканських конгресменів та сенаторів від самого початку підтримували ідею допомоги Україні, однак зміна політичної кон'юнктури з приходом Дональда Трампа змусила багатьох республіканців переглянути або ж пом'якшити свою проукраїнську риторику, банально заради власної кар'єри та політичної вигоди у внутрішній політиці США.
Таким чином напередодні президентських виборів у США почали активно просуватися тези, що підтримка України боляче б'є по американських платниках податків, а мільярдні суми допомоги, які Трамп на власний розсуд "округляв" у бік додавання туди зайвих 100 мільярдів доларів, поступово знижували й популярність підтримки України серед республіканських виборців.
Та ескалація навколо Ірану, та масове використання Шахедів проти союзників США та, власне, самих американців, почала поступово зміщувати цю дискусію. На найбільшому республіканському телеканалі Fox News після випадкової демонстрації українських перехоплювачів під виглядом нібито американської розробки навіть визнали помилку та прямо оголосили, що "Україна нас прикриє".
Варто нагадати, що це той самий телеканал, де ще пару років тому проросійський пропагандист Такер Карлсон вів найбільш популярну програму з нескінченними нападками на Україну та особисто Володимира Зеленського. Сьогодні ми бачимо, як сам Карлсон потрапив в опалу до Дональда Трампа через критику його зусиль у Венесуелі та Ірані, а на Fox News з'явилися позитивні оцінки українських розробок.
У республіканській пресі пішли ще далі, та у статті улюбленого видання Дональда Трампа The New York Post прямо написали, що на рівні з Ізраїлем, який просто зараз разом з американськими пілотами виконує складні задачі у війні з Іраном, Україна так само заслуговує звання "зразкового союзника США".
Автор прямо відзначив, що Зеленський дуже оперативно запропонував свою допомогу, тоді як Росія, згідно з повідомленнями, допомагає Ірану розвідданими для ударів по американцях, і "це важливо тримати в голові, плануючи майбутні перемовини з Путіним".
Дональд Трамп тисне руку Володимиру Путіну перед зустріччю в Анкориджі / Фото Getty Images
У цьому контексті в статті зазначається, що Україна як зразковий союзник заслуговує не лише на першочерговий доступ до американських розвідданих, а й на пряму військову підтримку з боку США та активніший продаж зброї через європейських союзників. Автор навіть напряму звертається до адміністрації Білого дому з проханням забезпечити Україну ракетами ATACMS та Tomahawk, щоб ціна продовження війни для російської воєнної машини стала надзвичайно дорогою.
У певному сенсі така хвиля дронових атак у Перській затоці створює для американського суспільства момент такого собі запізнілого усвідомлення, що Україна вже кілька років воює з тією самою загрозою, яка тепер починає впливати на безпеку американців та союзників США в інших регіонах світу. Водночас знову виходять на поверхню справжні наміри Росії, яка, вочевидь, веде ледь не пряму конфронтацію зі Штатами, як би цього не хотіли помічати в Білому домі.






