Конфлікт на Близькому Сході відвернув увагу від війни в Україні. Переговори з Росією про завершення війни не дають результатів. Володимир Путін робить ставку на те, що якщо він допоможе Дональду Трампу укласти договір з Іраном, то той ставитиметься прихильніше до Росії в питанні російсько-української війни. Водночас Україна змінює хід війни на свою користь.

Мовиться як про здобутки на полі бою, зокрема звільнення територій та знищення російської армії, так і про нові партнерства з країнами Перської затоки в обмін на українські дронові технології.

Водночас у Європі заявляють, що для закінчення війни та вступу в ЄС Києву доведеться піти на територіальні поступки. Полковник Великої Британії у відставці Геміш де Бреттон Гордон в інтерв'ю 24 Каналу проаналізував, що відбувається у війні в Україні та на Близькому Сході та що Київ отримає від допомоги країнам Перської затоки.

Цікаво Мерца штовхають до створення європейського НАТО без США: чи знайдеться там місце Україні

Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану переговори щодо України зайшли в глухий кут. Ми не бачимо жодного очевидного прогресу, але як удари по нафтовій промисловості Росії можуть вплинути на режим Володимира Путіна та на його готовність завершити цю війну?

Це, безумовно, вплине. Але очевидно, що світ зараз зосереджений на Близькому Сході. Майже всі зусилля Трампа спрямовані на те, щоб запобігти ще одній війні та принести туди мир, як він каже. Якщо росіяни страждають від нестачі нафти, то американці платять величезні гроші за бензин через війну в Ірані.

І це впливає на самого Трампа зараз. Тож він присвячує весь свій час і зусилля тому, щоб забезпечити припинення вогню, а також відкрити Ормузьку протоку. І не докладає надто багато зусиль до мирної угоди в Україні, чого ми у Європі та, звісно, ви в Україні відчайдушно прагнемо.

Цікаво, що нещодавно міністр закордонних справ Ірану відвідав Росію. Наразі невідомо, чи намагаються іранці отримати від росіян більше військової техніки. А може, Путін думає, що якщо він допоможе Трампу укласти угоду з Іраном, то американський президент ставитиметься до Росії набагато прихильніше. Побачимо.

Очевидно, що Іран мало що може дати Росії, а Росія – Ірану, але вони традиційно є союзниками. Проте це не скасовує того факту, що за останні кілька тижнів практично не було жодного прогресу в обговореннях мирної угоди або припинення вогню в Україні. Але, з огляду на те, як все розвивається, Україна багато в чому досягає успіху.

Повне інтерв'ю британського полковника: дивіться відео

Ми знаємо як з українських джерел, так і з даних розвідки Міноборони Великої Британії, що Україна вбиває набагато більше окупантів, ніж Росія здатна мобілізувати та відправити на фронт. Протягом останніх кількох тижнів і місяців стало очевидно, що Україна відвойовує великі території на Сході.

Це може бути більш імовірним фактором, здатним змусити Путіна сісти за стіл переговорів, до того ж в Росії люди починають відчувати на собі наслідки війни та висловлювати невдоволення тим, як вона впливає на їхнє повсякденне життя. Не можна очікувати, що все зміниться дуже швидко, але натепер здається, що ситуація явно змінюється на користь України.

А як ви оцінюєте основний вплив війни США та Ізраїлю проти Ірану на війну в Україні? Чи вважаєте ви, що Україна може отримати більше важелів впливу від цього конфлікту, підписавши угоду з країнами Перської затоки? Чи це лише додає сміливості Путіну через високі ціни на нафту?

Я вважаю, що Уряд України діє розсудливо. Як ви зазначили, пропозиція щодо підтримки та підписання угод із деякими країнами Перської затоки, особливо у сфері дронових технологій та їх використання, – це те, що можна запропонувати країнам, які зазнавали атак із боку Ірану. Тож це видається дуже логічним.

Утім, з огляду на те що США зосереджені на Близькому Сході, це означає, що, ймовірно, буде менше американської зброї, яку європейські держави та країни НАТО зможуть придбати для України. І це спричиняє занепокоєння. Але всі зусилля України на Близькому Сході, спрямовані на підтримку тих країн Перської затоки, які опинилися втягнутими в цю війну, підуть Україні лише на користь у довгостроковій перспективі.

До теми. Водночас криза на Близькому Сході дала можливість Росії поповнити бюджет. Зокрема, вперше із серпня 2025 року Москва змогла відновити закупівлі золота та іноземної валюти для Фонду національного добробуту. Це стало можливим через збільшення експортних доходів від нафти.

Росія зазнає труднощів, водночас український уряд залучає якомога більше союзників. І, звичайно, дивлячись у майбутнє, – на кошти для відновлення, які надходитимуть із Близького Сходу, – нинішні кроки щодо їхньої підтримки видаються цілком логічними. Очікується, що такі держави, як Катар і Саудівська Аравія, у відповідь інвестуватимуть суттєві кошти у відновлення України, щойно війна припиниться.

Чи означає це, що Україна стає експортером безпеки в регіоні та більше не залежить від американської допомоги у сфері безпеки? Наразі вона пропонує використати свій досвід у сфері безпілотників та допомогти з протиповітряною обороною від іранських БпЛА.

Я вважаю, що це цілком імовірно, і це потрібно робити. Очевидно, що зараз Україна є світовим фахівцем у сфері ведення війни дронами. Адаптація та розвиток цих можливостей протягом 4,5 року війни дійсно затвердили Україну в ролі абсолютного експерта.

Ми розуміємо масштаб розвитку технологій і можливостей у сфері безпілотників, які розвиває Україна. Президент Зеленський зазначив, що наразі українці виробляють більше, ніж можуть використовувати, і пропонують це близькосхідним державам для їхнього захисту.

Поряд із наступальними можливостями безпілотників протиповітряна оборона також стала основною у війні в Україні. А інноваційні методи, які українські війська розробили для збивання інших дронів і ракет, дійсно є провідними у світі та саме тією технологією, яку держави Близького Сходу нині відчайдушно прагнуть отримати.

Тож у певному сенсі Україна зараз експортує безпеку та військові можливості. Це принесе їй користь у майбутньому.

А розвиток української індустрії безпілотників, без сумніву, за активної участі європейських країн НАТО є новою перспективною галуззю. І ця галузь, безсумнівно, забезпечить Україні міцні позиції не тільки сьогодні, але й коли буде досягнуто мирної угоди та встановлено мир у Європі. Упевнений, що всі країни світу будуть відчайдушно прагнути отримати українські технології дронів для власних потреб із метою оборони та безпеки.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україні, ймовірно, на якомусь етапі слід буде змиритися з втратою територій, окупованих Росією, щоб стати членом ЄС. Наскільки ми близькі до угоди та яка ваша думка з цього приводу? Наскільки актуальні такі заяви саме сьогодні, у розпал війни США та Ізраїлю проти Ірану та без прориву в переговорах?

Думаю, прагнення України вступити в НАТО, найімовірніше, не реалізується в короткостроковій перспективі, але вступ у Європейський Союз здається дуже реальним. З огляду на те що Німеччина – найбільша економіка ЄС, коли канцлер Мерц пропонує речі, які Україна могла б зробити, щоб прискорити вступ, то, мабуть, до цього варто прислухатися.

Тому я впевнений, що для України членство в ЄС є потужною гарантією безпеки, яка за значенням поступається хіба що НАТО. Отже, якщо канцлер Мерц так каже, я впевнений, що в Києві до цього прислухатимуться. І якщо вдасться укласти угоду, щоб якомога швидше інтегрувати Україну в Європейський Союз, думаю, це було б вигідно всім.

Варте уваги! Мерц заявив, що Україна буде змушена піти на територіальні поступки для досягнення миру. А завершення війни буцімто відкриє Києву шлях до вступу в ЄС. Президент Володимир Зеленський відкинув можливість територіальних поступок Росії. Він також наголосив, що Україна захищає не лише себе від Росії, а й усю Європу.

Але з огляду на війну, яка нині триває на Близькому Сході, і негативне ставлення президента Дональда Трампа до НАТО, не схоже, що Україна зможе від цього найближчим часом виграти. Але членство в Європейському Союзі, на мою думку, це відчутна і дійсно корисна річ, яку, сподіваюся, Україна зможе реалізувати якомога швидше.

Яка ваша оцінка результатів війни США та Ізраїлю проти Ірану? Ви сприймаєте це як стратегічний успіх чи як стратегічну катастрофу, як кажуть деякі аналітики?

Знаєте, я займаю позицію десь посередині. Мені здається, ми опинилися в певному глухому куті. Очевидно, що іранський режим та іранські збройні сили зазнали значних втрат через атаки США та Ізраїлю. Тому з військового погляду я не вважаю, що вони становлять велику загрозу для регіону чи за його межами. А що стосується їхніх ядерних можливостей, я вважаю, що вони ще багато років не зможуть отримати ядерну зброю.

А з іншого боку, звичайно, Іран контролює Ормузьку протоку, а це життєво важлива територія. І решта світу не зможе рухатися вперед, доки ця протока не буде відкрита, бо ціна на нафту у світі зросла більш ніж удвічі. Усі платять набагато більше за бензин і дизель на заправках, і це б'є по кишенях людей у всьому світі.

Отже, доки Ормузька протока не буде відкрита й проблема не розв'яжеться, Іран матиме дуже сильний вплив на США та решту світу. З одного боку, його військові, Корпус вартових ісламської революції, були розгромлені. Багатьох із їхніх лідерів вбили, але їм усе ще вдається триматися. І, якщо США не зможуть домовитися з Іраном щодо Ормузької протоки, ми опинимося в глухому куті.

На вашу думку, як Велика Британія могла б допомогти США розблокувати Ормузьку протоку після завершення бойових дій з огляду на те, що прем'єр-міністр Британії пообіцяв координацію та участь у багатонаціональних зусиллях для забезпечення безпеки морського судноплавства в Ормузькій протоці?

Тут є кілька моментів. Не буде вільного проходу через Ормузьку протоку, доки не буде угоди між іранцями та американцями. Ідея, що американці та інші можуть прорватися силою, здається досить нереалістичною. Однак іранці заклали багато мін у протоці. А те, над чим останнім часом працюють британці та французи зокрема, це план з очищення від цих мін проходів через протоку.

А такі можливості є в Королівського флоту, Французького флоту та інших європейських флотів. Саме це президент Трамп радить зробити європейським країнам НАТО. Він усе ще дуже роздратований і злиться на Британію, бо та не допомагає йому у війні в Ірані. Послуга за послугу, так би мовити.

Сьогодні він каже: мовляв, коли настане припинення вогню, ви допоможете контролювати Ормузьку протоку. І це відповідає інтересам Великої Британії, Європи та всього світу, щоб після припинення вогню Ормузька протока була безпечною для судноплавства. А щоб зробити її безпечною, потрібно повністю розмінувати її. І це ті можливості, які мають європейські країни НАТО.

А як щодо ядерної зброї та збагаченого іранцями урану? Чи можуть вони все ще створювати ядерну зброю? І чи варта була ця війна того, з огляду на те що уран досі перебуває в руках іранського режиму?

Знаєте, це досить складне питання. Відомо, що в іранців все ще є збагачений уран, але лише приблизно на 60%. Потрібно ще дуже його збагатити, щоб він став придатним для виготовлення зброї. Коли у вас є ядерна боєголовка, все ще досить складно встановити її на стратегічну ракету, щоб мати можливість вистрілити нею куди завгодно.

Тож я думаю, що Іран ще далеко від того, щоб виготовити власну ядерну зброю. Навіть якщо у нього є збагачений уран.

Якщо розглянути причини війни та все інше, президент Трамп сказав, що це було зроблено для того, щоб Іран не отримав ядерну зброю. Знаєте, я б припустив, що він завадив їм отримати ядерну зброю принаймні на найближчі кілька років. Можливо, настав час повернутися за стіл переговорів, щоб переконатися, що цього не станеться.

Що стосується питання, чи варте було все це того, окремі країни світу мають відповісти самі для себе. Це коштувало світовій економіці мільярди, якщо не трильйони доларів. Народу України та народу Великої Британії це також коштувало мільйони й мільйони доларів. І доведеться запитати людей у цих країнах, чи варте було це тієї ціни, яку їм довелося заплатити.

Я вважаю, що всі прагнуть припинення вогню та якнайшвидшого завершення цієї війни, а разом з тим і того, що є найважливішим для Європи та України – справедливої мирної угоди для українського народу.

Чи можуть візит короля Чарльза у США та його зустрічі з президентом Трампом допомогти зберегти та підтримати особливі відносини між Сполученими Штатами та Великою Британією? Чи вони все ще існують?

Думаю, особливі відносини, про які всі говорять, останнім часом перебувають під великим тиском. Президент Трамп звинувачує Британію в багатьох речах, справедливо це чи ні. Але є одне, що президент Трамп дійсно любить: це британська королівська родина, і особливо король Чарльз III.

Зверніть увагу! Король Великої Британії перебував у Сполучених Штатах чотири дні. Зустріч Чарльза III та Дональда Трампа пройшла в закритому форматі. Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок наголосив, що британський монарх виконує непритаманні йому функції на тлі погіршення відносин між державами.

У Великій Британії глава держави – це монарх, і хоча він не має виконавчої влади, він наділений величезною так званою м'якою силою. І я впевнений, що його візит у США минулого тижня великою мірою сприятиме відновленню особливих відносин, які були настільки важливими протягом десятків, якщо не сотень, років.

Ці відносини постраждали за останній рік через президента Трампа. Але в кінцевому підсумку Трамп, як не дивно, великий шанувальник Британії та монархії. Не всі у Великій Британії та інших країнах можуть вважати це благом. Але, на мій погляд, це те, що ми називаємо реалістичною політикою.

Власне, король має велику владу в цьому сенсі, і, якщо він зможе відновити відносини між США та Великою Британією та повернути нас до рівноправного становища, це буде справді добре. І я впевнений, що він може це зробити. Він людина, яка не схильна до перебільшень, глибоко вдумлива, з великим життєвим досвідом і багаторічною практикою. Я впевнений, що він чудово виконає свою роботу.