Відразу два рішення Міжнародного Суду ООН
На початку року очікується рішення у справі Україна проти Росії за двома міжнародними договорами – Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму.
Читайте також Дія, Мрія і технології: плани та пріоритети Мінцифри на 2024 рік
Маючи свої "контакти" всередині суду російська сторона вказує на чітку дату – 29 січня 2024 року. Справа стосується вчиненого Росією широкомасштабного та систематичного насильства щодо представників неросійських етнічних груп в окупованому Криму, підбурювання та підтримки збройних повстань проти України на сході нашої держави та відшкодування завданої внаслідок таких дій шкоди.
В остаточному рішенні слід очікувати адаптований Міжнародним Судом половинчастий підхід: визнання частини порушень обох Конвенцій і підтримку окремих вимог Росії. Ймовірно, найскладнішим етапом буде розрахунок розміру відшкодування, адже Суд не має відповідної методології.
Інший аспект – приведення рішення до виконання. Слід нагадати, що Росія досі не дотримується наказів про тимчасові заходи, винесених щодо неї кілька років тому, то чи є шанс на зміну поведінки після остаточних висновків?
Міжнародна спільнота не має відповіді, адже змусити постійного члена Ради безпеки виконати судове рішення поки що не вдавалося.
В іншій справі – за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього – слід очікувати подальшого руху щодо юрисдикції. Ближче до осені 2024 року Суд може представити свої міркування, які з високою ймовірністю стануть зеленим світлом для розгляду справи по суті.
Завершення кримської епопеї в ЄСПЛ
Через 10 років від моменту окупації Криму та подання Україною першої міждержавної скарги до ЄСПЛ, в лютому 2024 року очікується винесення остаточного рішення щодо порушень прав людини з боку Росії на півострові. Мовиться про право на життя, заборону нелюдського поводження, катування, право на особисту свободу, на справедливий суд, на повагу до приватного життя, свободу віросповідання та вираження поглядів, свободу зібрань, захист права власності, право на освіту та свободу пересування. Більшість зі згаданих порушень Росія вчиняла на дискримінаційній основі, намагаючись викорінити українську ідентичність та витіснити нелояльне населення.
До виключення з Ради Європи Росія брала досить активну участь у розгляді "кримської справи", наполягаючи, попри терабайти доказів, що вона дотримується Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. На усних слуханнях у грудні 2023 року Росія вже не була присутня.
Попри ймовірне позитивне рішення для України, головною проблемою є його виконання. Ще у грудні 2022 року Рада Європи ухвалила стратегію щодо контролю та нагляду за дотриманням зобов'язань за рішеннями ЄСПЛ. Однак, реального механізму змусити Росію хоча б заплатити сатисфакцію жертвам поки що не існує.
У майбутньому це може стати умовою для повернення Росії до Ради Європи, у ближчій перспективі – слід наполягати на відшкодуванні шкоди за рахунок заморожених російських активів. Та чи вистачить грошей на рахунках у Європі на всіх? Адже в черзі на виплати Україна стоятиме після Грузії та росіян, які відсудили сатисфакцію за індивідуальними заявами, зокрема, представниками "ЮКОСа" з мільярдами відшкодувань.
Ще один раунд у Гаазькому суді
У березні 2024 року очікується проміжне рішення Постійної палати третейського суду в Гаазі щодо юрисдикції у справі про порушення Росією Конвенції ООН з морського права в Чорному та Азовському морях, а також – у Керченській протоці.
Зауважте Як реінтегрувати військових, біженців та переселенців у нормальне життя: три етапи
Ще у вересні 2016 року Україна звернулася до арбітражу щодо свавільних дій Росії, напряму пов'язаних з окупацією Криму та незаконним будівництвом інфраструктурних об'єктів. Частково Росії вдалося отримати "перемогу", виключивши зі сфери розгляду Палати питання суверенітету над Кримом. Це з-поміж іншого затягло процес, який може бути відновлений на початку наступного року.
"Дитяча тема"
Після усних слухань в середині січня 2024 року у лютому Комітет ООН з прав дитини надасть свої фінальні зауваження щодо порушення Росією Конвенції про права дитини як всередині держави, так і потенційно – на окупованих територіях України. Рекомендації органу здатні "запустити" інші механізми ООН та мають значення для міжнародних судових органів, зокрема МКС. Міркування Комітету, подекуди, набувають сили звичаєвих норм.
Єдиним недоліком майбутньої доповіді є період, щодо якого ухвалюватимуться рішення – 2011 – 2019 роки. Це фактично відриває Комітет від реальності, зв'язуючи йому руки щодо міжнародних злочинів проти українських дітей, вчинених після початку повномасштабного вторгнення. Така ситуація вкотре демонструє необхідність реформування моніторингових механізмів ООН, які не дозволяють ні попередити, ні вчасно відреагувати на порушення прав дитини.
Потенційно цей недолік міг би виправити Офіс спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань дітей і збройних конфліктів. Та чи забезпечить Вірджинія Гамба, яка цьогоріч планує, крім Росії, відвідати також Білорусь, додання обох держав за порушення прав українських дітей у ході збройного конфлікту до "списку ганьби" з відповідними наслідками? Невідомо.
Чи знайде ООН геноцид?
У березні 2024 року зі своїми кінцевими за річний моніторинговий період висновками на міжнародну арену вийде Незалежна комісія ООН з розслідування ситуації в Україні. Та сама, яку часто критикують за "неспроможність" побачити в діяннях Росії геноцид.
Цікаво Мобілізація непопулярна, але потрібна: у чому проблема політиків
Нині єдиний можливий зсув у цьому напрямку – кейси з усиновленням українських дітей росіянами, які супроводжуються зміною персональних даних, а також – підбурювання до вчинення геноциду з боку медіа та політиків Росії. Однак потенціал визнання геноциду – досі малий.
Ймовірно, Комісія буде рішучою в засудженні катувань, насильницьких зникнень та свавільних затримань і виступить з конкретними рекомендаціями щодо повернення українців з-під контролю росіян додому.
Сірі кардинали російського народу
У 2024 році "голос" російського народу в ООН не лише не послабиться, але, ймовірно, тільки посилиться. Наратив про "війну Путіна" та неможливість колективної відповідальності активно просуває на міжнародну арену спеціальна доповідачка по ситуації в Росії Маріана Кацарова.
Спецдоповідачка просить в держав ЄС скасувати всі обмеження щодо пересування та навчання росіян та вважає підсанкційну Тетяну Москалькову – незалежним органом.
Попри наявність певного раціонального зерна в міркуваннях Маріани Кацарової її позиція є надто спрощеною та узагальненою, а ідеї щодо (не)підтримки вторгнення в Україну не відповідають дійсності й спрямовані на відбілювання злочинної бездіяльності росіян. Новий звіт спецдоповідачки слід очікувати у вересні 2024 року.
Важливо Освіта-2024: що у пріоритеті і як буде фінансуватися
Нова глава розслідування в МКС?
Шалений тріумф рішення про видачу ордерів на арешт Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової у березні 2023 року, врешті, був своєрідною кульмінацією перед періодом застою. Розслідування триває, однак ні нових підозр, ні доповнення чинних ордерів немає. Прокурор МКС Карім Хан обіцяв звернути увагу на невибіркові напади на цивільні об'єкти, сексуальне насильство та катування, однак в конкретні кроки заяви так і не перетворилися.
Чи зміниться ситуація у 2024 році, наприклад чи отримає свій ордер Алєксандр Лукашенко, залежить від багатьох факторів – серед яких, здатність України зібрати належні докази й підтримка міжнародної спільноти, зокрема медіа.
2024 рік, справді, стане визначним в історії України, однак боротьба за збереження й примноження тих перемог, які він принесе, точно затягнеться на роки. Відтак, слід готуватися до бігу на довгу дистанцію за виконання Росією винесених рішень і міжнародних зобов'язань.